Степан Бандера. 1.01.1909-15.10.1959.

15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КҐБ Богдан Сташинський підступно вбив Провідника ОУН Степана Бандеру. З того часу минуло понад півстоліття, проте ідея і чин Бандери і сьогодні є пориваючими. Резонанс і не стихаючі суперечки навколо цієї постаті є цьому яскравим підтвердженням.
Ми знаємо, що кожна людина на Землі має своє призначення і зміст. Яке ж було тоді і є тепер призначення людини, народженої «на скресі двох епох, на грані двох світів», 1 січня під прізвищем Бандера, що перекладається як «прапор»?
Напевно, найпершим, хто усвідомив цю місію, був сам Степан Бандера. І не лише усвідомив, але й гідно її виконав. І місія Бандери полягала в тому, щоб з поневоленого народу «попув і хлопуф» викристалізувати націю борців і звитяжців. Місія Бандери полягала в тому, щоби показати нації шлях до звільнення і окреслити образи омріяного ідеалу – вільної Української соборної держави «без холопа і без пана».
Бандера не лише вказав шлях – він одним із перших став в лавах ОУН на дорогу боротьби за національне визволення і соціальну справедливість. І не схибив. Не зрадив. Не здався. І то серед, здавалось би, безвиглядних обставин, і то – всупереч їм.
Як і кожна людина – Бандера мав до вибору – жити забезпечено, чи жити небезпечно. Він свій вибір зробив. Зробив усвідомлений вибір як український націоналіст, і його аналітичний розум, відданість ідеї нації, харизматичний вплив та адекватна оцінка ситуації стали потужним поштовхом ідеї та боротьби.
Під прапором Бандери легендарна УПА дала світові безприкладні зразки героїзму, жертовності і звитяги.
Під його проводом ОУН стала авангардом і рушійною силою української національної революції, суть якої полягає, за словами Бандери, у «докорінній зміні, яка охоплює зміст і структуру державно-політичного, суспільно-державного й економічного життя… Нові ідеї, нові сили, нові системи піднімають боротьбу проти ідей, сил і систем, пануючих у дотеперішньому укладі, щоб їх усунути, прибрати кермо життям і розвитком свого народу та дати йому нові напрями, нові форми».
Сьогодні ж маємо лише часткову зміну «декорацій» та регулярну зміну «масок» при абсолютному збереженні змісту і персонажів «вистави», в якій народу відведена в кращому випадку роль «статиста», замість докорінної і рішучої зміни ситуації шляхом боротьби і, як результат, заміна прогнилого старого перспективним і життєстверджуючим новим. Здобути тривалу і омріяну перемогу можна лише внаслідок безкомпромісної боротьби, а не хитрувань, інтриг, крутійства, політичних спекуляцій, поступок, невизначеності, ідеологічного пристосуванства та партійної мімікрії.
Бандера знав, що «Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою». В боротьбі за свободу слід розраховувати лише на власні сили, мобілізовуючи і організовуючи їх.

Через десятиліття після смерті Бандера живий, реальний, він впливає, мобілізує, організовує, унапрямлює і кличе. Будьмо готові відгукнутися на його поклик.

Стефан РОМАНІВ, Голова ОУН (б)
жовтень 2013

 

Вічна пам'ять герою! Слава Україні!

 

Слава Героям!

 

Слава Герою!
.............................

 

R.I.P.

 

Герою України Слава !!!

 

Справжні Герої не потребують "посвідчень Героїв"!
Вічна пам'ять!

 

R+I+P+...Слава герою!

 

Слава герою!

 

R.I.P.

 

Вічна пам*ять...хай земля буде пухом Герою України...

 

Через десятиліття після смерті Бандера живий, реальний, він впливає, мобілізує, організовує, унапрямлює і кличе.
Прям,как Ленин. Жил,жив,будет жить.А Степан еще и кличе

 

Чтобы не сонным снились

Все неправды, чтобы раскрылись

Высокие могилы

Перед вашими глазами,

Чтобы вы расспросили

Мучеников, кого, когда,

За что распинали! Т.Г,Шевченко.

 

Вічна пам"ять ГЕРОЮ!!!

 

Степан Бандера занял своё место в пантеоне славы в истории Украины наряду с князем Святославом,гетьманом Хмельницким,кошевым атаманом Калнышевским,Петлюрой и другими героями. Слава герою!

 

Вічна пам`ять Герою!

 

Вічна пам'ять Герою. Слава Україні

 

Героям Слава!Смерть ворогам!!

 

Нехай ворогiв забирає холера
Я вам розповiм за Степана Бандеру.
З портрети очима нам вказує шлях
Козацького роду вогнений юнак.

Степан народився в побожнiй родинi.
З дитинства завзято служив Українi.
Всiм серцем юнак Батькiвщину любив.
Вiдважно чиновникiв польських губив.

Та жалю не знали пiлсудчики-кати
І швидко сховали Бандеру за ґрати.
Та доля ж карає всi вчиноньки злi:
Напали на ляхiв нiмча й москалi.

Вiдважно Бандера втiка iз в'язницi -
А тут вже й до Львова заходили нiмцi.
ОУН суперечки свої залишив -
Державу соборну вiн проголосив.

Та й Гiтлеру хутко вiдправив привiти,
Щоб лютого ката отим обдурити.
Та фюрер був хитрий i все зрозумiв.
В концтабiр Бандеру нацист заточив.

Та й звiдти шифровки писав вiн на волю:
"Борiться смiливо за Нацiї долю!"
У лiсi бiйцi тi шифровки читали:
Інструкцiї вельми в бою помагали.

Отак вiн з полону УПА керував.
Тим часом зi сходу москаль наступав.
Бандера ся мав закордоном сховати,
Щоб опором нашим вiдтiль керувати.

З театру Степан повертався вночi.
Аж тута на нього москаль наскочив:
Сташинський Богдан налетiв з поза кута
І брижнув в Степана страшену отруту...
Та пам'ять народна не гине в вiках:
З посмертi Бандера нам вказує шлях.