Rockford WW2 Days і Грубешівська операція

Доброго дня, панове.
В Сполучених
Штатах, в містечку Рокфорд, що у штаті Іліной відбувся черговий триденний захід
з вшанування героїв і ветеранів Другої Світової війни. Midway Museum WW2
Days. Організацію берене на себе
найбільша в Америці аоція реконструкції другої Світової Війни (www.worldwartwohrs.org)/ У заході прийняло участь понад 1000 реконструкторів і десятки одиниць важкої
техніки і автомобілів часів війни. Відвідало цю подію протягом вікенду понад
6000 глядачів.
Уже третій рік
поспіль Україну тут представляє група військово-історичної реконструкції УПА –
сотня "Сіроманці"( www.greywolvesupa.com) . Цього року нам вдалося домовитись з представниками
польських і радяньсих груп щоб відтворити події травня 1946 року в місті
Грубешів. А саме, спільну операцію сил УПА, Польської WiN і АК проти комуністичних військ і гарнізон НКВД. З
польської сторони в образ польських підпільників перевтілілись члени 1-ї
Польської Піхотної Дивізії імені Костюшки. І кілька реконструкторів з інших
груп. Координатор – Войтек Дудек. А радянські сили представляли 40-й стрілецький
батальйон і 201-й латвійський батальйон. Координатор – Яро Роговський.
Показовий бій відбувався в містечку на територфї музею. Приміщення ресторану
було перетворено в штаб НКВД з в'язницею де утримувались арештовані польські і українські підпільники і
планувались подальші каральні акції проти місцевого населення. Напад був
спланований двома хвилями. Спочатку УПА вийшло від північної сторони і почало
фронтальний обстріл. Коли комуністи залаягли і зайняли оборонні позиції,
прозвучав сигнал свистка, по котрому АК вийшло на позиції з південної сторони і
вдарило їм в спину, чим практично повністю зліквідували залогу штабу. Негайно
були звільнені в'язні і
забрані всі документи з арештними списками. Допитано і вбито комісара.
На жаль, залога
штабу встигла дати сигнал до гарнізону комуністичного війська польського що за
кілька кілометрів від міста і їм негайно виїхала підмога на автомобілях і з мінометами.
Сили УПА і АК мусіли почати відступ з міста. Понісши незначні втрати, завдання повстанцями
було виконано. В'язні
звільнені, документи забрані. Радянські сили в краї здезорієнтовані. Вони
ніколи не сподівались що українці і поляки зможуть об'єднатись для боротьби проти спільного червоного
ворога.

 

Декілька фото.

ВіН та УПА після бою

 

Особливу подяку хочу висловити членам польської групи, котрі буквально наразилися на шквал погроз і образ зі сторони місцевої польської громади і деяких реконструкторів з Польщі. Видно що параноїдальна пропаганда Волинської трагедії котра була розв'язана минулого літа не пройшла безслідно. Але як і колись нашим предкам, незважаючи на обставини, нам вдалося домовитись і зробити прорив з ненависті, нав'язаної роками діяльності комуністичних агентів і фальшувальників історії.

 

Інші учасники заходу.

 

А нам би тіки мостики підривати =)

 

Не зрозумів, а що на ногах у вашої санітарки? Бєрци?

 

Цивiльнi черевики якiсь.

 

Цікаво подивитися фото реконструкторів РККА. бажано крупним планом.
цікаво як у них там з аутентичністю?

 

Наразі немаємо.
Але аутентичність не дуже...наразі вони на стадії переходу з кирзових підсумків на правильні. І фляга на війну наразі тільки в одного хлопця.

 

Бачу совєтів ви перетанцювали...

 

Шнаппс...товарісчі

 

"Ех, пристрелять бандери ні за цапову душу..."

 

"От я комусь зараз бронебійними як шмальну..."

 

"Не пойняв, шо там постійно бабахкає всередині..."

 

Уважаемый StrelokPS, отличный вопрос, постараюсь от лица нашей американской группы реконструкторов РККА восполнить этот пробел. На данном фестивали присутствовали 4 группы реконструкторов РККА из среднезападного региона США – наша (95th Rifles/75th Guards), 201th Latvian, 9th VDV, и 40th Guards. По давно устоявшейся традиции, практически все реконструкторские группы WW2 в США ассоциируют себя с каким-то историческим воинским соединением, потому и такие названия. Для реконструкторов РККА этот фестиваль в Рокфорде (проходящий уже 17-й год) стал своего рода знаковым – впервые на нем присутсвовал Т-34-85 из музея в Висконсине (боевой ветеран кампании 1945-го года в Манчжурии, подарок Горбачева в 1991-м). Вдобавок к этому общее количество реконструкторов Красной Армии (около 40 человек) позволило нам участвовать на главном поле в одной из постановочных "битв", показывающих атаку советской пехоты при поддержке Т-34 на укрепленные траншеи немцев. До этого мы очень изредка могли участвовать на главном поле только на вторых ролях в сценариях типа "East meets West" – с одной стороны западные союзники и немцы, ну и где-то там РККА мелькает.

Каждая группа сама устанавливает свои правила аутентичности, и следит за их исполнением. Лагерь УПА находится по соседству с одной из более покемонских груп, поэтому пессимизм САМа легко понять (хотя это не мешает Сироманцам постоянно участвовать с ними в постановочных боях). Я буду говорить за свою группу. На данный момент многие наши ребята и девчата действительно используют послевоенные фляги, послевоенные ГДРовские кирзовые сапоги, брежневские шинели и телогрейки, послевоенные значки Гвардия, и неправильное нательное белье (хотя его запрещено показывать на публике). И я уверен что у нас есть какие-то другие пробелы о которых мы пока не подозреваем.

В реконструкции РККА на Великую Отечественную тут в США проблема со строгими требованиями к аутентичности заключается в стоимости и доступности 100% корректной униформы и аммуниции для РККА, а также, часто, в отсутствии информации на английском. Исходя из этого, руководящим советом нашей группы какое-то время назад было принято решение установить базовые требования к аутентичности и позволить использование некоторых послевоенных предметов в целях того чтобы членство в нашей группе было по карману людям со скромным достатком, иногда с мелкими модификациями (как-то снятие оливковой краски с фляг и котелков, замена пуговиц на шинелях и т.д.) . С другой стороны, во многих вопросах наша группа придерживается строгих стандартов – только настоящее (не страйкбольное) и только советское оружие, никаких плащ-палаток с металлическими люверсами, никакой кирзы (в подсумках, планшетах и кобурах), знаки различия согласно реконструируемому периоду (середина или конец войны), обязательно ношение воротничка, запрет на использование предметов начального периода войны (типа сухарки или Y-подтяжек) ношение личного оружия только согласно званию и должости, обязательное участие в уроках русского языка, и т.п. Из техники у нас на ходу один ГАЗ-67, также на подходе реплика ГАЗ-АА (на базе фордовского грузовика 1932 года). С тех пор как я начал читать Reibert, то по возможности стараюсь следить за темами связанными с аутентичностью тут на форуме, и передавать эту информацию нашим. Сейчас буду пытаться выставить наши фото с Рокфорда.

 

Андрiй, чому "постоянно"? В Сiроманцiв з 40-ми був аж на один бiй бiльше нiж з вашою групою. А конкретнiше, за 23 виходи в нас було 16 боїв. 12 з вермахтом і 4 з совітами - два рази 40-вими/ВП, раз 95-ими/9 вдв і раз зі всіма разом.

 

Андрію, вітаю на форумі!
Дякую що виставив фото вашої групи. На мою думку, ви таки дійсно найбільш прогресивна група з загалу.
Завжди з задоволенням любимо з вами повоювати. Звичайно, коли дозволяють обставини і є бажання вашого командування.
Дякую за участь у зйомках.

 

Привіт на Райберті Андрію!

 

Игорь, спасибо за уточнение, интересная статистика. Так как из-за географии мы пересекаемся в основном только в Рокфорде, то в моем предыдущем посте я имел ввиду сугобо Рокфордские бои за последние 3 года, с момента вашего формирования.

Юра, спасибо за добрые слова. Я надеюсь что рост в количестве и качестве реконструкторов Восточного Фронта только продолжится, и сообща мы сможем помочь американской публике восполнить их огромные пробелы в истории Второй Мировой.

Привет Роман!