Доброго дня, панове. В Сполучених Штатах, в містечку Рокфорд, що у штаті Іліной відбувся черговий триденний захід з вшанування героїв і ветеранів Другої Світової війни. Midway Museum WW2 Days. Організацію берене на себе найбільша в Америці аоція реконструкції другої Світової Війни (www.worldwartwohrs.org)/ У заході прийняло участь понад 1000 реконструкторів і десятки одиниць важкої техніки і автомобілів часів війни. Відвідало цю подію протягом вікенду понад 6000 глядачів. Уже третій рік поспіль Україну тут представляє група військово-історичної реконструкції УПА – сотня "Сіроманці"( www.greywolvesupa.com) . Цього року нам вдалося домовитись з представниками польських і радяньсих груп щоб відтворити події травня 1946 року в місті Грубешів. А саме, спільну операцію сил УПА, Польської WiN і АК проти комуністичних військ і гарнізон НКВД. З польської сторони в образ польських підпільників перевтілілись члени 1-ї Польської Піхотної Дивізії імені Костюшки. І кілька реконструкторів з інших груп. Координатор – Войтек Дудек. А радянські сили представляли 40-й стрілецький батальйон і 201-й латвійський батальйон. Координатор – Яро Роговський. Показовий бій відбувався в містечку на територфї музею. Приміщення ресторану було перетворено в штаб НКВД з в'язницею де утримувались арештовані польські і українські підпільники і планувались подальші каральні акції проти місцевого населення. Напад був спланований двома хвилями. Спочатку УПА вийшло від північної сторони і почало фронтальний обстріл. Коли комуністи залаягли і зайняли оборонні позиції, прозвучав сигнал свистка, по котрому АК вийшло на позиції з південної сторони і вдарило їм в спину, чим практично повністю зліквідували залогу штабу. Негайно були звільнені в'язні і забрані всі документи з арештними списками. Допитано і вбито комісара. На жаль, залога штабу встигла дати сигнал до гарнізону комуністичного війська польського що за кілька кілометрів від міста і їм негайно виїхала підмога на автомобілях і з мінометами. Сили УПА і АК мусіли почати відступ з міста. Понісши незначні втрати, завдання повстанцями було виконано. В'язні звільнені, документи забрані. Радянські сили в краї здезорієнтовані. Вони ніколи не сподівались що українці і поляки зможуть об'єднатись для боротьби проти спільного червоного ворога.
Особливу подяку хочу висловити членам польської групи, котрі буквально наразилися на шквал погроз і образ зі сторони місцевої польської громади і деяких реконструкторів з Польщі. Видно що параноїдальна пропаганда Волинської трагедії котра була розв'язана минулого літа не пройшла безслідно. Але як і колись нашим предкам, незважаючи на обставини, нам вдалося домовитись і зробити прорив з ненависті, нав'язаної роками діяльності комуністичних агентів і фальшувальників історії.
Цікаво подивитися фото реконструкторів РККА. бажано крупним планом. цікаво як у них там з аутентичністю?
Наразі немаємо. Але аутентичність не дуже...наразі вони на стадії переходу з кирзових підсумків на правильні. І фляга на війну наразі тільки в одного хлопця.
Уважаемый StrelokPS, отличный вопрос, постараюсь от лица нашей американской группы реконструкторов РККА восполнить этот пробел. На данном фестивали присутствовали 4 группы реконструкторов РККА из среднезападного региона США – наша (95th Rifles/75th Guards), 201th Latvian, 9th VDV, и 40th Guards. По давно устоявшейся традиции, практически все реконструкторские группы WW2 в США ассоциируют себя с каким-то историческим воинским соединением, потому и такие названия. Для реконструкторов РККА этот фестиваль в Рокфорде (проходящий уже 17-й год) стал своего рода знаковым – впервые на нем присутсвовал Т-34-85 из музея в Висконсине (боевой ветеран кампании 1945-го года в Манчжурии, подарок Горбачева в 1991-м). Вдобавок к этому общее количество реконструкторов Красной Армии (около 40 человек) позволило нам участвовать на главном поле в одной из постановочных "битв", показывающих атаку советской пехоты при поддержке Т-34 на укрепленные траншеи немцев. До этого мы очень изредка могли участвовать на главном поле только на вторых ролях в сценариях типа "East meets West" – с одной стороны западные союзники и немцы, ну и где-то там РККА мелькает. Каждая группа сама устанавливает свои правила аутентичности, и следит за их исполнением. Лагерь УПА находится по соседству с одной из более покемонских груп, поэтому пессимизм САМа легко понять (хотя это не мешает Сироманцам постоянно участвовать с ними в постановочных боях). Я буду говорить за свою группу. На данный момент многие наши ребята и девчата действительно используют послевоенные фляги, послевоенные ГДРовские кирзовые сапоги, брежневские шинели и телогрейки, послевоенные значки Гвардия, и неправильное нательное белье (хотя его запрещено показывать на публике). И я уверен что у нас есть какие-то другие пробелы о которых мы пока не подозреваем. В реконструкции РККА на Великую Отечественную тут в США проблема со строгими требованиями к аутентичности заключается в стоимости и доступности 100% корректной униформы и аммуниции для РККА, а также, часто, в отсутствии информации на английском. Исходя из этого, руководящим советом нашей группы какое-то время назад было принято решение установить базовые требования к аутентичности и позволить использование некоторых послевоенных предметов в целях того чтобы членство в нашей группе было по карману людям со скромным достатком, иногда с мелкими модификациями (как-то снятие оливковой краски с фляг и котелков, замена пуговиц на шинелях и т.д.) . С другой стороны, во многих вопросах наша группа придерживается строгих стандартов – только настоящее (не страйкбольное) и только советское оружие, никаких плащ-палаток с металлическими люверсами, никакой кирзы (в подсумках, планшетах и кобурах), знаки различия согласно реконструируемому периоду (середина или конец войны), обязательно ношение воротничка, запрет на использование предметов начального периода войны (типа сухарки или Y-подтяжек) ношение личного оружия только согласно званию и должости, обязательное участие в уроках русского языка, и т.п. Из техники у нас на ходу один ГАЗ-67, также на подходе реплика ГАЗ-АА (на базе фордовского грузовика 1932 года). С тех пор как я начал читать Reibert, то по возможности стараюсь следить за темами связанными с аутентичностью тут на форуме, и передавать эту информацию нашим. Сейчас буду пытаться выставить наши фото с Рокфорда.
Андрiй, чому "постоянно"? В Сiроманцiв з 40-ми був аж на один бiй бiльше нiж з вашою групою. А конкретнiше, за 23 виходи в нас було 16 боїв. 12 з вермахтом і 4 з совітами - два рази 40-вими/ВП, раз 95-ими/9 вдв і раз зі всіма разом.
Андрію, вітаю на форумі! Дякую що виставив фото вашої групи. На мою думку, ви таки дійсно найбільш прогресивна група з загалу. Завжди з задоволенням любимо з вами повоювати. Звичайно, коли дозволяють обставини і є бажання вашого командування. Дякую за участь у зйомках.
Игорь, спасибо за уточнение, интересная статистика. Так как из-за географии мы пересекаемся в основном только в Рокфорде, то в моем предыдущем посте я имел ввиду сугобо Рокфордские бои за последние 3 года, с момента вашего формирования. Юра, спасибо за добрые слова. Я надеюсь что рост в количестве и качестве реконструкторов Восточного Фронта только продолжится, и сообща мы сможем помочь американской публике восполнить их огромные пробелы в истории Второй Мировой. Привет Роман!
