Еврейская диаспора: "Мы готовы воевать"

Давайте по порядку! Жиды, хохлы, кацапы,чурки, абрэки и т.д всегда были оскорбительны и всегда относились к обзывательным . Почему вы доказываете, что приобретенное из польского название нации является для украинского нормой? В украинском, в отличии от польского есть ЕВРЭI
Название народа отображена в библии с древних времен в переводе с латыни и греческого. И нет ни одной библии со словом "жид". Почему же происходит подмена понятий? Почему тогда евреев ни называют словом "Юден"( нем)," Джуиш" (англ). Но нет!!!!! Надо вопить ЖИД, ЖИД, ЖИД. Так приятней, как медком помазали.

 

Ого как занервничал... Доктора!!!!

 

http://www.nr2.ru/kiev/429537.html Провокация на мою думку.

 

Само собою. Зараз нарід настільки зомбований, що можна написати - "Свобода - філіал Моссаду" - і всі барани в це свято будуть вірити.

 

Прям уж нет?Откройте любую Библию на старославянском языке любого года издания.Там слово "жид" повторяется 1000 раз.А вот слово "еврей" вы там вряд ли найдете,не знали наши предки такого слова.

Тоже это хочу спросить

 

раньше кроме словаЖИД в Украине никаким другим словов в отношенииэтой паскудной нации не пользовались. говорили ЖИДОВСКИЙ ШИНОК а не еврейская пивнушка

 

Всегда мимо таких тем проходил, но мимо откровенной лжи пройти не могу.
Источник назвать?

 

Вай вай, наверняка проделі польского генштаба!

У РІК 6621 [1113].
І послали знову кияни [послів] до Володимира, говорячи: «Піди, княже, до Києва. Бо якщо ти не підеш, то знай, що багато-зла підніметься, і тоді [будуть] не Путятин двір, ні соцьких, але й жидів грабувати, а далі й підуть на ятрівку твою 5, і на бояр, і на монастирі. І будеш ти одвіт мати, княже, якщо ото монастирі розграбують».

http://litopys.org.ua/litop/lit13.htm

 

Дело в том,что как не называй: "юден", " джуиш","еврей" - через определённое время любое название приобретёт негативный оттенок. Особенность специфики самой нации,понимаете ли.

 

Вот тут раскрыто.

 

А что скажет Иудушка на это?

 

А ще хазари були яки у більшості перейшли у іудоізм.Може наших жидов - хазарами називати?

 

Насчёт украинского, а тем более польского языков не скажу, но в российских средневековых источниках (дальше средневековья не интересуюсь), евреев не встречал ни разу, только жиды.

 

то не толерантно та не політкоректно. треба хазарів звати хазрєями. щоб жиди не гавкали.

 

Краще не хазрєями, а жидіареями!

 

до вже якаясь діарея чи гонорея виходе. хоча в даному випадку це все одне і теж саме.

 

Afrikaans - Jood
Azeri - Cuhud
Catalan - Jueu
Croatian - Zidov
Czech - Zid
Dutch - Jood
Estonian - Juut
Finnish - Juutalainen
French - Juif
German - Jude
Hungarian - Zsido
Icelandic - gy?ingur
Norwegian - Jode
Polish - Zyd
Portuguese - Judeu
Slovak - Zid
Spanish - Judio
Swedish - Jude
Yiddish - Yid

 

і тілько на просторах колишньої Ьімперії яврєй

 

Собственно мнение некоего еврея по поводу жидов
http://www.lechaim.ru/ARHIV/180/shenkman.htm

 

Пригадаймо, що перша грунтовна публічна дискусія на тему слова "жид" відбулася більше як сто тридцять років тому на сторінках Основи (українсько-російський журнал, який видавала в Петербурзі українська громада) та Сіону (жидівський журнал, друкований російською мовою в Одесі). В кінці палкого довгомісячного сперечання, до якого пристали ще багато інших російських часописів, Сіон признав, що не можна вимагати від українців "міняти свою мову задля нашого капризу". І редактор закінчив таким висновком: "оскільки редакція [Основи] доводить, що в слові "жид" немає нічого кривдного то не потрібно його заміняти ніяким іншим, то з нею не можна не погодитися" (Сіон, 10 вересня 1861).
(Срентон, Пенсильванія, 1916) Михайло Грушевський писав:
"Ми називаємо жидів жидами не в образу, а тому що здавна в Україні їх так називано і вони самі себе так називали, і в цім імені нема для них ніякої образи чи ганьби. Тепер, правда, часто уважають це слово за образливе і тому називають жидів з московської 'євреями'. ... Саме слово 'жид' не образливе і нема чого його вважати за якусь лайку. Інакше потім буде здаватися, що наші давніші письменники - Шевченко й інші - жидів лаяли, коли називали жидами, хоч вони зовсім не зневажають жидів, але називали їх так, як вони в нашій мові називаються."
Костомаров зосереджував свою аргументацію на термін в двох моментах. По-перше: термін “єврей” на просторі України є неісторичним. Етнонім “жид” побутує тут споконвіку. Він зафіксований геть в усіх відповідних українських історичних пам’ятках, і тому міняти його неможливо . По-друге: ні у фольклорі, ані в побудованій на фольклорі українській художній літературі його не зустрічаємо. Звідси висновок — термін “жид” є природним, українським, а “єврей” — принесеним, тобто російським.
Хрущёв Никита Сергеевич.1 сентября (1939г. - Прим.)
. А когда мы собрались на митинг во Львовском оперном театре, то пригласили туда и украинцев, и евреев, и поляков, в основном рабочих, хотя пришла и интеллигенция. Выступали там среди других и евреи, и нам странно было услышать, как они сами говорили: «Мы, жиды, от имени жидов заявляем...» и прочее. Дело заключалось в том, что по-польски евреев так называют в обыденной речи, не имея в виду ничего дурного. Мы же, советские люди, воспринимали это как оскорбление еврейского народа. И потом, в кулуарах собрания я спрашивал: «Отчего вы так говорите о евреях? Вы произносите — «жиды», это же оскорбительно!». Мне отвечали: «А у нас считается оскорбительным, когда нас называют евреями». Для нас слышать такое было очень странным, мы не привыкли к этому.
Не зайвим буде навести також думку відомого жидівського вченого, професора Соломона Гольдельмана, висловлену ним в Єрусалимі 1964 р. і передруковану газетою "Мета", ч.4, 1993 р., що видається у Філадельфії, США:
"Я довідався, що після моєї монографії "Жидівська автономія на Україні" виникли сумніви щодо уживання мною термінів "жид" і "жидівський" замість прийнятих в Совєтській Україні "єврей" і "єврейський". З приводу цих сумнівів стверджую, що термін "жид" є властивим українській мові, як теж іншим слов'янським мовам (напр., польській, чеській, білоруській), уживання його в згаданих мовах є природне і не має зневажливого характеру, як у мові московській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживання виключно слово "єврей", щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого слова "жид" у московській мові, запідозріння автора в антисемітизмі. Очевидно, ніхто з читачів моєї монографії не запідозрить в антисемітизмі її національно-жидівського автора...
Приміром, видатний польський митець Єжи Гофман говорить про себе з гордістю: "Я є польський жид".
Логіка проста: або "жид" є коректним терміном, і ми його вживаємо; або воно є лайливим, і ми його відкидаємо. Але, якщо ми його визнаємо лайливим для сьогодення, то тим самим визнаємо його лайливим і для попередніx століть; воно лайливе і в усім нашім фолкльорі, і в усій нашій літературі! Тоді мусимо визнати антисемітською всю українську літературу, писану на Великій Україні по двадцяті роки двадцятого сторіччя, всю українську літературу західніх земель до Другої світової війни і всю літературу діаспори по сьогоднішній день.

 

Оце вірно якшо жид-значит жид.А якшо людина-то людина.

 

Не для кого не секрет-что приезжая в Америку или любую другую страну дальнего зарубежья мы (молдаване.украинцы.белорусы.)становимся русскими.Прикинте что будет если начнем кричать на каждом углу о геноциде и с пеной у рта доказывать что так говорить - обижать нацию.

 

Так до 1918 года национальности русский не было... Русский это принадлежность к Руси. Если хотите духовный статус. К примеру Багратион был русским. Да и само слово - прилагательное.

 

- "до отречения Николая Александровича" в марте 1917, до того срока только вероисповедание разделяло подданых помазанника Божьего
- как - "отрекся" - так и понесло "жидов" в их "еврейский" рай...
...