Тиждень тому вдалося побувати на тактиці по Великі Війні в Пенсильвенії. Це найбільша подія по ПСВ по цілому континенті, вона відбуваєтся тільки два рази в рік і кожний раз прибуває з 300-400 реконструкторів. Для нашого пробоєвого куреня УСС, це був перший бойовий виїзд. Тактика унікальна тим що по всі приватні землі викопана копія траншейної системи, а це з кілометра два траншей, підземних бункерів, бараків і колючого дроту. Бункери мають в собі ярусні ліжка, газові лампи, пічки-буржуйки а від командної землянки ідуть телефонні дроти по усіх відсіків. По середині є "но менс ленд" - пусте поле, перерите воронками від вибухів і калюжами. Коротше реалізм зашкалював! Наш пробоєвий курінь був приквартирований до 63 регіменту Фрайгера фон Пітрейха і ми oтримали свою ділянку траншей для оборони. Щоб попасти на місце, довелося петляти різними окопами зак ми туда дісталися. Траншея була дуже зручною - зверху оббита кольучим дротом щоб не міг попасти воріг, в середині деревяні полички щоб розмістити своє майно (в трашеї фактично живеш півтора доби) і лавки щоб сидіти. Відразу на розмістив свої гранати, рушницю і газмаску і на цвяшку повісив портрет Франц Йосифа задля підвищеня патріотизму серед солдат З ранку спочатку було все спокіно, через перископи можна було шпигувати за Антантою, але потім почулися звуки волинки і усі похапалися за зброю - оказуєтся що альянти завжди перед наступом грають на волинці (напевно щоб попсути наш тонкий австрійський слух своєю страшною музикою Наступ почався дуже масово, англійські і шотландці перли не зважаючи на жертви, нашу траншею майже захлинули. Врятували гранати - ми ними просто засипали ворогів і ті що не повмирали рішили здатися. Мені випала честь злапати двох в полон і дістав наказ завести їх до штабового бараку на допит. Вийшла майже Швейківська ситуація - розташування штабного бараку я не знаю, мені просто помахали рукою в праву сторону. Мусів вдавати вид що я знаю де їх веду і блукав з ними довгий час, зак знайшов той барак. Там як в кожні бюрократії, відправили мене з ними до командного бункера - а це знову блукання!
За якийсь час нас скликали для участі в масові атаці німецько-австрійських військ. Уявісь собі свисток, за яким 80 людей зриваются по драбинам і біжуть через поле, ями і дроти в сторону ворога! Вістря атаки були німці які взяли на себе більшість втрат, далі по їхніх трупах ми продерлися в ворожі окопи! Спочатку замочили окопи Російського Батальйону (той що вислали на поміч Франції), потім пройшлися по французах. Жаби дуже не боронилися але зробили нам западло і пустили ядовитий газ - хто немає газмаски - відразу падає мертвим. Надалі продовжували форсувати глибше по ворожих траншеях. Найкраще щоб вибивати воpoга працювала така тактика - кидаєш спочатку гранати, потім забігаєш і дубінкою добиваєш всіх хто живий і тоді до наступного повороту траншеї і все повторити. За якийсь час атака нам забракло гранат і атака захлиснулася. Останнє що вдалося зробити - то замочити дубінкою алжирця з колоніальних військ і останньою гранатою ще 4 француза, потім підбігло французська підкріплення і мене підірвали гранатою теж В якийсь момент дізналися що Назара захопили в полон. За чутками дикунство Альянтів не мало меж - його посадили у клітку! Там його підкормлювали тістечками і споювали шнапсом, так що з полону вернувся в дуже веселому настрої. Ходила також чутка що в іншому секторі англійці захопили в полон одного німця. Коли його медики спитали на що він хоріє, то сказав що має херпіс і гонорію - медик його відразу пристрілив! Невдозі і нам вдалося відчути весь смак полону. В траншейні системі наш лівий фланг обороняли німці. Під кінець дня іхня група рішили покинути становища і нас про це не сповістили. Який же був у нас сюрприз, коли нам за спини забігають англійці і беруть усіх австрійців в полон! Я якраз в тилу смажив бекон і захопили мене в абсолютно паганий час! Ми з Назаром пробували вченити опір, я одного заколов вилкою, але після того як вони Назара застрілили моя доля була вирішена. Повели нас через все поле з піднесеними руками аж до штабу англійців. Трактували досить нормально, дали цигарки, в клітку не садили але шнапсом теж не частували. Дістали перекладача і допивали на рідні німецькі мові. Юрко і Ігорем відповідали їм на українські що добряче сконфузило альянтів. Тут сталася ще одна пригода. Весь процес допиту був дуже довгий (в полон попало з 15 людей) і нас всіх уже задовбало в полоні сидіти, особливо мені бо чуло моє серце що згорить мені бекон Під кінець сторож англічанин каже що теж має досить і дає нам останнім (мені, Юрку і Ігорю) шанс втекти щоб по чесному під час побігу застрілити. Ми відразу погодились і з криком "Німці" почали чухати в нашу сторону. Охорона вкенулась за нами, але в темноті оказалося що один охоронець мене обігнав - біжу і бачу що перед мною біжить англік і гонить за Юрою. Така хохма, я його догнав і дав підзатильника. За що він мене звичайно затрілив Ще два слова про нічну битву - це щось неймовірне. Весь фронт в світлі ракет, в траншях газові лампи. Під відблиски ракет, бігають штурмові групи і мочать один одного. Наші траншеї ще раз віроломно захопили і я сказав що на наступні тактиці ми помстимося Англії!
П.С. Ще кілька заміток: - найбільше було німців, всіх мастей і полків, їхні окопи то були справжні неприступні фортеці - в битві брали участь також американці, англійці, фрацузи + колонії і росіяни, з нашої сторони - німці і австрійці - був дуже гарний німецький медпункт - там медсестри кормили нас теплою кавою. Альянтів карали тим що били по дупі деревяними ложками - рушниця в таких боях насправді дуже заважає - з нею по окопах не побігаєш, весь час зачіпаєтся. На наступний raz ідеально було би придбати коротку для штурмовиків або револьвер. - Найкраща комбінація - 1 мужик з револьвером і дубінкою, 1 з мішками з гранатами - колючий дріт це найбілшьхе зло - не знаю ні одної особи яка вийшла з тактики без подрапин - панувала дуже дружелюбна атмосфера, в російських окопах напоїли нас вином, англійці частували цигарками
окопы вызывают здоровое чувство зависти, как всегда. И австрияки, смотрю, потихоньку размножаются. Отличные фото!!!
На фото Швейк? Чого ви йому стусанiв не надавали, щоб ремiнь пiдтягнув? Чудовий захiд, чудовi свiтлини. По доброму заздрю тим, кому довелося прийняти участь.
Дякую за коменти. На рахунок "Швейка" то ми перший раз воювали як українська група і не хотіли зачинати з конфліктів з іншими австрійцями. Там було кілька недоліків але думаю що на наступний раз їх позбудемось.
Нет, у нас таких только два - оригинальный капенабцайшен УСС. Носился как на кепках так и на нагрудных карманах.
Я спілкуюся російською тільки до тих хто не з України і кого вважаю адекватними особами/колегами по темі. Нічого страшного в тому не бачу.
Нормане, на жодній з світлин не знайшов прєсловутого кийка, яким ви аліянтів гасили, чи мо ви їх люльками вбивали)))?