Українське визвольне військо (УВВ) і інші Українські формування / Ukrainian Liberation Army

Згадка відомого оунівця на Донбасі Стахіва про туж Маріупольщину. Цікаві згадки про командирів сотень УВВ Дашевського та Кучинського колишніх старшин ДА УНР.

"…На весні 1942 р. командир першої танкової армії, ген. Кляйст, дав ініціятіву для зорганізування у Маріуполі українських військових відділів. Було говорено про творення українського корпусу- у той зорганізовано кілька українських сотень на чолі з колишніми старшинами армії УНР, які проживали в Донбасі. ( Першими командирами сотень були Дашевський і Кучинський) Але незабаром з головного штабу прийшов наказ зігнорувати організацію українських відділів, і вся афера з українським корпусом закінчилася створенням згаданих кілька сотень, які виконували охоронну службу на залізниці…
…Після поразки під Сталінградом німецькі військові кола знаходились на початку 1943 р. шукати контакту до українських патріотів, щоб створити якийсь український комітет, який мав би завдання зорганізувати українську армію. Через своїх посередників вони зверталися до деяких українських інтелігентів, серед них до Івана Павловича К, в Сталіно і до Миколи Стасюка та Якова Жмури в Маріуполі. Одначе, по довшій нараді з названими особами українське підпілля вирішило не ангажуватись по німецькому боці, тим більше, що німці зовсім не змінили своєї терористичної акції супроти українців навіть в обличчі жахливої катастрофи на південному відтинку фронту. Навпаки. Вирішено було посилити проти німецьку акцію, щоб унеможливити німецькі заходи. Німцям не вдалося запрягти до цієї акції ніяких українців, і так ця справа і замерла…"
Євген СТАХІВ



«Сучасна Україна» Ч.19 (147)- 23.09.1956 р

 

Журнал УВВ "Вояцька Слава" за серпень-вересень 1944 року. Зондертабір,Вустрау.

http://cs1368.userapi.com/u153521405/docs/8008352f285d/voyatska_slava_1944.pdf

 

Василь Дніпрович. Вітчизні

Ми вірили: не вічно непогода
Вітчизну буде в хмари огортать.
Надіялись, що завтра з небозводу
Засяє сонце - здійснеться мета.

І час настав: веселки,світлий промінь
Всміхнувсь до нашого похмурого лиця.
І враз надія,як весняна повінь,
Влилася в наші збуджені серця.

Надіялись,що вже кінець неволі.
При згадці сльози блиснуть на очах.
Не буде вже серпа на нашім горлі
І молота на зігнутих плечах.

Та ні,не діжде! Пам'ять ще не згасла!
Мільйони трупів сестер і братів
Що згинули в тяжкій борні завчасно,
Нас кличуть в бій на знищення катів.

Нехай не йде ж на вітер гнів наш лютий,
Нехай на серці накипом сіда
Ти знову будеш звільнена, розкута,
Вітчизно наша, вічно-молода!

"Вояцька Слава" за серпень-вересень 1944 р

 

Це я той сайт дописую

 

доброволець з міста Турка. Стандартний однострій Вермахту + Укр. кокарда:

 

Ім"я цього хлопця Володимир Максименко. Тут про нього є.

 

Znajshov os taku infu:

«Український добровольчихй корпус» сотника Тименка.

В 1941-1942 роках у складі 11-ї армі Вермахту, в Криму діяло кілька невеликих частин українських добровольців. Найвідомішим з них був« Український добровольчий корпус » сотника Тименко, чисельність якого не перевищувала піхотного батальйону. У січні 1942 року цей підрозділ брав участь у боях проти радянського десанту під Феодосією, де вщент розбив батальйон десанту Червоної Армії.
Необхідність відзначення цих людей була очевидною, бо проти большевизму билися вони завзято, тому в перший рік війни проти СРСР німецьке командування вирішувало цю проблему двома методами: ігноруючи заборону, нагороджувало «східних добровольців» існуючими німецькими відзнаками або на власну ініціятиву створювало спеціальні відзнаки на рівні підрозділів, які не мали офіційного статусу. Так, за бої в районі Феодосії в січні 1942 р. сотник Тименко був нагороджений «Срібним Хрестом Визволення»".

Джерела:

Романько О. Трезубец над Крымом. Военно-политическая деятельность украинских националистов на территории полуострова в годы Великой Отечественной войны// Military Крым. - 2007. - № 6. - С. 49.

Царенко М. Нагорода для народів Сходу// Вісті Комбатанта. - 1998. - № 4. - С. 55-56.

http://vk.com/wall-34686812?offset=20

 

див. пост № 170

 

Ну цей точно на момент фотографування не вбитий. А нашивка є.

 

А звідки ця фото і як атрибутувалась?

 

Чудове фото, я і раніше писав що всякі там накладування нашивки полоненому були нісенітницями. Доречі піджак за кроє нагадує робочий піджак Орг Тодт.

 

Ось таке безцінне фото! Чітко видно щиток (імовірно він верткально розділений, як на інших фото), здаєтся на хлопцю також овальна кокарда УВВ. Зверніть увагу що знову таки на добровольцю стандартна нім. відзнаки а не остівська обшива.

 

Фото підписане як німець, але на фото виділяєтся цікава деталь на шоломі:

 

щодо цього фото можна сказати, що на ньому ну дуже типова "украинская девушка"
якщо мені не зраджує пам'ять, то це фото було зроблене в Криму і на ньому відповідно - кримська татарка...

 

Ну так може це далеко не 41 рік,що скоріше і є.
Хто підписував то їх.Фото до речі звідки, зі збірника "укр.нац. орг" ?

 

Не дуже типова так. Але якщо це Крим то там же українські добровольці були . Той же "корпус" Тименка.

 

В чому заключаєтся диво і чому так дивно що на пагоні є лички?

P.S. Фото з книжки про Укр. націоналізм видані в Росії - там декілька помилок з підписами.

 

- Я і не такі дива на добровольчих шоломаx бачив

 

З моєї колекції.
Дісталось від діаспори...

 

А кому належали?

 

нажаль не знаю

 

Гарний комплект, перший варіант!

 

Існують німецькі докуманти про УВВ?(особливо цікавить кількість особового складу)

 

Кадр з відео про Східних добровольців на прийомі в Гебельса. Тисне руку член УВВ. Зверніть увагу на М-36 тунік - шик як на рядового. Знову таки - стандартна німецька обшива + щиток.