Пропагандистсько-тактичний рейд УПА ”

Літопис УПА - 1 том
"....які ж цілі переслідують рейди наших частин?
В першу чергу це будуть цілі політично-пропагандивні й щойно на другому місці стоятимуть бойові цілі, які є тільки доповненням до
політичних завдань. Що воно так, а не інакше, виходить хоч би з того, що революція, яку приходиться здійснювати українському народові,
є в першу чергу революцією політичною, сама ж УПА є силою не тільки мілітарною, а політично-мілітарною.
..... Під час приготування відділу до вимаршу чотовий мусить запам'ятати, що відділу не можна обвантажувати ніякими речами, які
не є конче потрібні, бо тоді частина стає отяжілою і нерухливою. До таких найконечніших речей належати буде передусім запасна амуніція
і санітарний матеріял. Кількість амуніції залежатиме від часу тривання рейду. Щоб не обтяжувати самого відділу більшою кількістю запасної амуніції, можна її дотранспортувати до терену рейдів....на кожний рейд складаються такі три основні дії: марш, квартирування й акції.....
....Боїв старається відділ уникати й веде їх тільки виключно для власної оборони. Деколи робить засідкуколи може майже напевно вийти з неї переможно, не втрачаючи, а навпаки, здобуваючи амуніцію...
.... Від рішучості, підприємливости й помисловости командира, від витривалости й завзяття бійців залежатиме успіх чи провал рейду. Без сумніву, рейд - справа нелегка , є він мистецтвом у партизанському ділі. Тим-то командири та бійці, що провели успішні рейди, справедливо користаються вояцькою пошаною, вони здобувають для себе і своїх частин безсмертну вояцьку славу. "
Сподіваюсь друже Запорожець дана світлина не принизить "гідність" реконструктора

 

Бачу що ці рейди не вратили актуальності і після майже 70-ти років.
Дуже потрібна і корисна справа. Жаль тільки що зброя МГM

Панове, хтось може щось по моїх районах Самбір - Ст. Самбір - Розлуч... щось порекомендувати в плані місць стоянок, квартирування, боїв...?

 

Вшанування памяті Петра Олійника, проведення богослужіння по загиблим, та пропаганда української історії не є проявом ненависті до російського населення. Не пересмикуйте тему розділу з подачки 23-го...

 

Власне гімн сотні Сіроманців правдивий сьогодні:

Із гір Карпат несеться гомін волі,
Із гip Карпат несеться волі зов...
Там синьо-жовті лопотять прапори

Там вже заграла українська кров.
Там борами мандрують "Сіроманці" ,
На плечах кріс, граната у руках...
Батьківщини це вірнії повстанці

Виконують Провідника наказ.
Бандера шлях до волі нам покаже...
З йоrо наказу ідемо у бій
І розіб'єм, розгромим кодло враже,

Запалимо визвольний буревій.
Гей, рідний брате Заходу і Сходу,
Єднайсь в один ударний моноліт
Ми Україні виборем свободу,

Загарбницький повалимо ми світ!
Батьківщино, о люба наша Мати,
Ми знищим ката, волю принесем.
І загpимлять мотутнії гармати,
Вітаючи Тебе з воскресним днем.

 

задум цього рейду виник ще на зимовій тактиці в Теребежах, готувався в цілому приблизно два місяці, останніх два тижня Ворон повністю віддався організації заходу. За цих два тижні ми об'їхали (частково обійшли) повністю весь маршрут. В кожному селі зустрічалися з Головами сільських рад і просили дозволу на проведення заходу, також було погоджено з священниками проведення панахид, це вже була свого роду реклама.
Місце таборування, вибиралося спеціально (на місці заснувалась сотні УПА "Сіроманці"), було трішки витрачено часу, щоб знайти цю стару лісничівку, тому проводилося опитування селян з Молодинче (це теж частина реклами заходу).
Фіру привезли з села Гніздичева в с.Загірочка і Голова її готував до виїзду разом з сусідами бо фірманом мав бути він (теж реклама), але нажаль за пів години до виїзду у голови стався напад і його забрала швидка, не зміг він поїхати на захід. Також люди самі зголосилися готувати для нас вечерю.
За два дня до заходу жидачівські хлопці розклеїли по селах плакати про проведення заходу. На плакатах на зазначався час коли ми увійдемо в село, люди чули спів, гам і помаленьку сходились. Панахида в Молодинче була погоджена з священником і він оголосив про це за тиждень до заходу.
Ось таким чином було проведено підготовку (решта деталей описати складно).

 

Нісенітницю написав!

Масово фотографії УПА зявляються вже з кінця 44 - початку 45 року.
Саме з цих часів їх є велика кілкість. І на них не командири, я якраз цілі підрозділи із звичайними стріляцьми.
І вдягали вони на себе не те що було, а те що треба було одягати. Вже з цьго періоду дуже мало зустрічається цивільних речей в УПА, а в масі своїй військове вбрання різних армій, а все більше самошивного, так само і спорядження.
А вже без взуття повстанців і погтів не було.

Не забувай про цілу мережу кравецьких, шевських, та шкіряних майстерень, які вигоовляли одяг та взуття для УПА.

І якщо в 1942-1943 роках були такі варіанти однострою, як білі кітеля з домоткані, в яких потім повстанці вивалювались в чорниці, щоб їх "пофарбувати". То в 43-44 роках, вже такого немає. Всі мають саме військові однострої.

Взуття, в лісі і таких умовах звичайно довго не жило і швидко псувалось, але ніхто від того босим не ходив, і не вдягав німецькі гамаші на черевики одягнуті під галіфе! Яка в цьому нагальна потреба та функціональність?

Було підвязували дротами підошву що відвалюється, було деревяні підошви ставили, коли шкіряні зовсім трухли, але босими не ходили...

Хоч за армією УПА і не стояла держава, але за нею стояли люди, місцеве населення, яке їм у всьому допомагало, в тому числі і в умундируванні. А організовувало місцеве населення ОУН, через свої підпілну мережу, станичних, та підпільні майстерні.

Щоб трохи орієнтуватись в цьому потрібно не тільки послухати спогадів кількох ветеранів-повстанців з одног району, а почитати хочаб кілька томів літопису УПА, де величезний масив документів, звітів...

 

поднимать дух людей и взывать к патриотизму, но перед этим наплевать в душу и кинуть на произвол судьбы. Т.е. когда стране надо , все должны, а когда надо народу, стране некогда, она занята другим гос.делами.

 

Ще один клон Старшого Капітана/23 Полка?

 

німецькі гамаші на черевики
Друже я сам вже зрозумів що штани не ті були , а гамаші були!!!

 

і ще фото де видно нім. гамаші

 

Друже ,Запорожець , я ні від одного свого слова не відмовлюся. В мене на Жидачівщині проживають люди,які воювали на Волині, Закерзонні, Тернопільщині, Франківщині,славний Чорний ліс починається теж на Жидачівщині, ну про Львівщину мовчу. Я слухав розповідь повстанця,який мені розповідав про психологічну атаку,яку його відділ провів на Бережанщині і переміг ворога.
А мої земляки в яких залишилися на Жидачівщині молодші сестри розбудовували мережу ОУН і творили УПА по всій Україні і тому недоречно так писати ніби це глибока переферія. Роман Шухевич з 1944 року по 1950 рік, що місяця переходив і квартирував на землях мого району, а і тому неприпустимо так однобоко дивитися на дії хлопців з Львівщини,які за два роки займаючись реконструкцією УПА підняли рівень реконструкції УПА на добрий рівень і не гірший рівень ніж в Києві.
Все те, що вище написано мною ,це мій висновок з досліджень 5 років моїх старань,як на мене з книжки легше прочитати, ніж наїзджати сотні км. по селах,що місяця, опитуючи людей. Я теж читаю, але більше буду читати, коли вже не буде кого опитувати. Я і в реконструкцію УПА попав не випадково, через дослідження. Тому в мене є ідей багато і одну таку ідею з пропагандистським рейдом я задумав і зорганізував майже сам, а пройшов із хлопцями із своєї боївки "Сіроманці" на друзями із Волині . І все те,що написав я вище, я написав зробивши висновки із проведеної мною роботи.

 

На моєму боці гори фактів, документів, фоток. На твоєму лиш спогади, преказані через 70 років....

Висновки роби сам.

Не сприймаєш критику, то не проси більше щоб тобі її висловлювали.
Роби реконструкцію як знаєш, як тобі подобається, як вільний художник. Я бачу тобі в реконі саме це подобається...

 

Я хіба тобі десь писав що гамаш в УПА не було?
Я тобі писав що гамаші на галіфе з черевиками не вдягали!

Відчуваєш різницю?

 

Прикольно, не нас одних критикують
Я так розумію що вдягати гамаші з галіфе - то ніби як сандалі на шкарпетки.
Воно якби не по-формі...

 

Щоб сповна показати, як один з роїв виглядав, то виставлю ще фотографії.
Наше завдання було пройти через ліс. Місцеві мешканці нас повідомили,що в лісі бачили НКВДистську засідку. Було вирішено дати бій ворогу,якщо він нас побачить.Але ще буде краще,як ми ліс пройдем так,щоб не попасти в лабети ворогу. Воза з кіньми польовими дорогами відправили в інше село залишивши для охорони воза чотирьох наших хлопців, а самі пішли на завдання.

 

Щоб сповна показати, як один з роїв виглядав, то виставлю ще фотографії.
Наше завдання було пройти через ліс. Місцеві мешканці нас повідомили,що в лісі бачили НКВДистську засідку. Було вирішено дати бій ворогу,якщо він нас побачить.Але ще буде краще,як ми ліс пройдем так,щоб не попасти в лабети ворогу. Воза з кіньми польовими дорогами відправили в інше село залишивши для охорони воза чотирьох наших хлопців, а самі пішли на завдання.

 

Ще декілька світлин - фотограф Володимир Олеськів м. Ходорів (на мій погляд "правильні")

 

хлопці, понизьте градус дискусії.

переглянув. гамаші з солдатськими галіфе виглядає убого і майже неприйстойно. подібні фото я бачив, але від того менш убого воно не виглядає. галіфе має бути або з обмотками, або з чоботами. хоча обмоток в УПА не пригадаю
як на мене не варто орієнтуватися на одиночні фото.
а ти, Запорожцю, трохи лагідніше з людьми.

прогрес помітно. виросли значно.
але, вибач друже, до киян не дотягуєте. хоч я і колишній командир Повстанця, але зараз вже відійшов від справ і тому дивлюся трохи зі сторони.
от чесно, окремі ваші "образи" дуже гарні, але як відділ - "нє вєрю". дехто взагалі більше схожий на "окруженца" чи полоненого РККАшніка

знову ж хлопці без образ. прошу дуже.

 

Про аутентичность снаряги данных "панов" уже отписались,реконструкторами их назвать можно с бооооооольшой натяжкой.
А Донецкая область и правда не при чем-там еще не забыли кто есть кто)))))

 

А що Масяня має до 98го? Я там такого не зустрічав за останні 5 років проведенні у 98у!? А до нас на Львівщину донецькі приїзджають і нічого їм не є... Дивний дядько цей Масяня...

 

Ось ще трошки знимок з рейду:

 

Один з тих хто на фото - сотенний УПА, уродженець с. Жаб"є Дмитро Білічук на псевдо "Хмара"

 

не село а місто Жаб'є, і не Білічук, а Білинчук Дмитро...

 

Вибачте, пропустив букву, правильно Білінчук Дмитро, син Дмитра, "Хмара" (1919-24.VІ.1953). Сотенний. Місце народження: с. Жаб'є (тепер Верховина). Підступно схоплений МГБ 1952 р. і розстріляний в Лук'янівській тюрмі Києва. Особу ідентифіковано багатьма учасниками УПА (Мирослав Симчич, Михайло Симчич, Євдокія Шкондеюк), а також рідним братом Михайлом Білінчуком. За свідченнями Юрія Паєвського, Михайла Симчича, Івана Мицканюка та багатьох інших, причетний до формування цього повстанського архіву .