У Володимирі-Волинському виявлено понад 320 людських останків.

Глубина-то вообще понтовая. Такое чувство, что эти кости лет 50 назад можно было увидеть некопая о_О

 

Так самое главное не сказано: какой давности захоронение? Монета 1940 года - это ещё ни о чём конкретном не говорит, но злодеяние уже оперативно приписано НКВДистам...

 

ты взгляни на 3 фотто какой котлован

 

Земля там такая - кровью пропитаная, в 1983-84 вокруг польского костёла рыли канаву 2 метра шириной, глубина около метра, успели прорыть в длину около 30 метров - только черепа - сотнями, видно что головы рубили. Жуткое зрелище - ночью власти всё вывезли. я там нашёл лопату - смотрел в местном музее 11-12 век. А вообще во Владимире где не копни - кости, дед мой нашёл череп, а в лобной кости - гвоздь гранёный....

 

ТО КОГО Ж РОЗСТРІЛЯЛИ НА ГОРОДИЩІ У ВОЛОДИМИРІ?
Протягом цього літа увага громадськості була прикута до жахливої знахідки археологів на території древнього городища у Володимирі-Волинському, біля будівлі колишньої в'язниці НКВС і нацистської окупаційної влади (а пізніше - туберкульозної лікарні). Величезна яма, де були засипані землею тіла більше трьохсот сорока чоловік, велика частина з яких були жінки, діти, люди похилого віку, з ознаками насильницької смерті, іншими словами - закатовані. Сьогодні активно обговорюють, хто ж вчинив цей злочин

Володимир МУЗИЧЕНКО

Основною версією в усіх інтерв'ю з цього приводу є припущення, що це жертви розстрілів НКВС у перший день Великої Вітчизняної війни, тобто 22 червня 1941 року. Ця версія, як на мене, малопереконлива, оскільки загальновідомим є той факт, що в цей день енкавеесівцям було, м'яко кажучи, ніколи... Власне, тому, не встигаючи організувати депортацію, вони і розправлялися із в'язнями просто в камерах - копати ями і викладати трупи рядами тоді не встигли б, надто близько до кордону знаходиться наше місто. Лише для того, щоби вирити рів таких розмірів потрібно немало часу. Якщо знайдене поховання і є справою брудних рук НКВС, то це було протягом вересня 1939 р. - травня 1941 р. На мою думку, щоби остаточно пролити світло на ці питання, потрібно рити не лише в землі, але й в архівах СБУ.
У той час, коли версія про причетність до цього злочину НКВС чисто гіпотетична, пропоную розповідь Елієзера Рейсфельда, уродженця міста Замость, котрий нині живе в Єрусалимі, Ізраїль:
«Під час Другої світової війни, в період окупації України німецько-фашистськими загарбниками, я жив в єврейському гетто в місті Володимир-Волинський. Коли відбувався другий погром у великому єврейському гетто Володимира-Волинського, я знаходився в маленькому єврейському гетто (гетто було поділено на два сектори, маленьке - для фахівців із родинами, велике - для решти євреїв - В.М). Звідти мене і двох моїх друзів забрали і змусили переносити тіла вбитих під час другого погрому євреїв з великого гетто у в'язницю. Для цього нам дали носилки. На території в'язниці, приблизно на відстані сто метрів від входу, була велика яма. У цю яму українці (поліцаї - В.М.) наказали кидати вбитих євреїв, яких ми приносили на носилках з великого гетто. Підійшовши вперше до цієї ями, я і двоє моїх друзів побачили, що там вже було багато вбитих людей.
Коли ми підходили до території в'язниці, то побачили, як українці з силою тягнули в бік в'язниці єврейського хлопчика віком приблизно семи років. Цей хлопчик сильно плакав. Через кілька хвилин ми ввійшли в тюрму і побачили, що він лежав біля входу, вже мертвий. Лише кілька хвилин до цього він був живий і плакав. Вони змусили нас взяти його і теж кинути у велику яму. Всі ті мертві люди, яких переносили я і два моїх товариші, були євреями, яких вбили в погромі у великому гетто. Я думав, що після всіх погромів в живих залишився тільки я один. Двох моїх друзів, з якими я разом працював, після цього вбили під час погромів».
В інтерв'ю керівник археологічних розкопок пан Сергій Панишко між іншим згадує, що це можуть бути євреї, але особливо на цьому увагу не зосереджує. А дарма. Як на мене, то ця версія нічим не поступається згаданій вище. В усякому разі, якщо навіть в цьому похованні і не буде знайдено вагомих доказів приналежності жертв до єврейської громади, думаю, вони будуть знайдені в інших подібних похованнях, які, як відомо, розкидані по всій території колишнього тюремного подвір'я. Одразу хотів би зауважити, що лише євреїв убивали за те, що вони мали необережність бути народженими у батьків євреїв. Отже, я хотів би висловити свою версію стосовно цієї страшної знахідки.
Ті, хто пережив Голокост у Володимирі, згадували про облави, вчинені на євреїв у перші місяці нацистської окупації, які закінчувалися стратами саме на території в'язниці за валом. Причому в розповідях присутній опис того, як саме це відбувалося - не лише із застосуванням вогнепальної зброї, але і ломами, сокирами. Це співпадає із тим, що чітко видно на знайдених черепах - отвори неправильної форми (не кульові) і проломи. Про це ж може свідчити і зігнутий ствол знайденої там гвинтівки.
Це поховання, попри знайдені жетони поліцейських, не може бути військовим, оскільки тут поховані цивільні люди - малолітні діти, підлітки, жінки, люди похилого віку. Тут же знайдено характерні речі, що належали жінці явно не із селянської родини. А також не могли бути військовими люди похилого віку із вставними зубами із срібла, золота і простого металу, із зубними протезами. Про те, що це були люди не бідні, свідчать також знайдені тут золоті монети.
В процесі розкопок були знайдені сліди вогнища, що підтверджує свідчення колишнього в'язня володимирського гетто Моше Крігсера про те, що напередодні звільнення міста за наказом нацистів радянські військовополонені спалювали там трупи розстріляних. Знайдені там гільзи - німецького виробництва 1941 року, отже події, що там відбувалися, не могли трапитися раніше, і найвірогідніше, що зробили це саме німці. А монета 1940-го року свідчить, що події не могли відбуватися раніше цього року, проте не виключає, що в перші дні окупації людина могла ще мати при собі радянські гроші. Цілком природно і те, що серед знайдених в трьох гаманцях монет, є монети польські і навіть австрійські - євреї займалися торгівлею не лише в місті, а й за кордоном.
Не було знайдено гудзиків від верхнього одягу і, що важливо, майже не було залишків взуття. Це свідчить про те, що жертв перед розстрілом роздягали, а це характерно для нацистів.
Фахівці, котрі спостерігали за ходом розкопок, в один голос говорять, що подібного поховання за щільністю і впорядкованістю жертв їм бачити не доводилося. Всі жертви лежать в одному напрямку, долілиць і чітко видно ряди й групи, що свідчить про педантичність і чітку організацію процесу вбивства. Це абсолютно відповідає почерку, технології і звичкам нацистів. Те, що мені довелось побачити на місці розкопок, абсолютно співпадає із свідченнями очевидців розстрілів євреїв у селі П'ятидні, де було знищено більшість євреїв міста і району. Жертв доставляли в П'ятидні невеликими партіями у вантажівках, клали лицем донизу на трупи вже вбитих перед тим і убивали одиночними пострілами. Тобто жертви не падали, та й не могли падати так впорядковано і рівно.
І ще один аргумент на користь моєї версії. В ході дослідження поховання і ексгумації не знайдено жодного натільного хрестика, які традиційно носили і носять християни, отже, найімовірніше, ці люди християнами не були.
За своє життя мені не доводилося бачити жахливішої картини. Вважаю, це повинен був бачити кожен, щоб розповісти дітям і онукам. Спостерігаючи за ходом розкопок, я не раз намагався собі уявити про що думали і що відчували ті, хто це зробив. Мій розум відмовлявся це робити. Важко уявити собі і те, що відчували ці нещасні в свої останні хвилини...
Ким би не були закатовані у володимирській тюрмі, до поділу Польщі між Німеччиною і СРСР вони були громадянами Польщі. Треба встановити істину і віддати всім належне: ганьбу - злочинцям, скорботу - жертвам. Якої би національності не були закатовані, вони повинні бути поховані належним чином, і за відповідним для їх віросповідання обрядом. Потрібно дослідити всю територію городища і провести перепоховання всіх жертв, яких за оцінками фахівців там більше тисячі, а, можливо, і не одна. Лише після цього можна говорити про використання його для відвідування туристів. Доки не похована остання жертва цієї війни, вона не закінчилась
http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=

Газета "Лодомерія"