В армії Української Держави було 8 автопанцирних дивізіонів. Штатний склад кожного дивізіону - 6 бронеавтомобілів (2 гарматних і 4 кулеметних). Кожен дивізіон налічував по 2 батареї по 3 бронеавтомобілі відповідно. Техніка дивізіонів дісталася, в основному, від бронедівізіонів Російської імператорської армії (РІА). Крім того, 2 бронедівізіона дісталася від колони Овчаренко. Колона Овчаренко - 1 і 2 Запорізькі бронедівізіони Окремої Запорізької дивізії. Дана колона була сформована в Києві на початку березня 1918 року. До 21 березня колона налічувала 10 бронеавтомобілів, 4 з яких перебували в поході, а з решти шести лише один бронеавтомобіль був справний. 2-й бронедівізіон складався з техніки та особового складу 44 бронедівізіону РІА. На озброєнні даного бронедівізіона перебували 2 бронеавтомобіля «Остін» 2-ї серії та 1 «Ланчестер». В кінці травня даний бронедівізіон перебував у Києві і мав один справний бронеавтомобіль - «Ланчестер». 26 квітня був відданий наказ щодо передачі 1 бронедівізіона Чернігівському корпусу армії УНР, а 2 - Полтавському корпусу. 14 червня 1918 старшина гетьманської армії Фризюк-Палій прибув до Полтави з наказом провести ревізію 2 дивізіону колони. Ревізор виявив, що 2 батареї 2-го бронедівізіону роззброїли німецькі окупаційні війська, а бійців 1 батареї, що знаходилася в Слов'янську, було розстріляно. Причина всього цього була банальна - дивізіон займався «реквізиціями» (тобто грабунками). На довершення всього командир дивізіону хорунжий Воплів з початку квітня перебував у Житомирі і не мав уявлення, що відбувається з дорученим йому підрозділом. У той же день колона Овчаренко була розформована. Як вже зазначалося вище, всі 8 бронедівізіонов повинні були нараховувати 48 бронеавтомобілів. Але це - «на папері». Насправді ж бронетехніка Української держави, відповідно до даних військового міністра, на 29 серпня 1918 перебувала в дуже поганому стані. У всіх дивізіонах налічувалося замість 48 всього 31 бронемашина, з них справними були лише 2. На ремонт бронеавтомобілів передбачалося виділити 200 000 карбованців. Стан бронедівізіонов Української Держави на 29 квітня 1918 року: 1 бронедівізіон. Місце дислокації: Житомир. Кількість бронеавтомобілів - 2, обидва несправні, орієнтовний час робіт - 1 тиждень. Некомплект - 4 машини, в т. ч. 1 гарматний БА забрали німці, 1 кулеметний БА знаходиться в розпорядженні начальника міліції Житомира, який відмовляється повертати його, незважаючи на неодноразові вимоги. 2 бронедівізіон. Місце дислокації: Вінниця. Кількість бронеавтомобілів - 3, всі бронеавтомобілі несправні, орієнтовний час робіт - 1 місяць. 10 жовтня нараховував 2 бронеавтомобіля «Джеффері» і 1 бронеавтомобіль «Руссо-Балт», причому останній ремонту не підлягав. Через деякий час один «Джеффері» був відремонтований, але озброєння на нього не дозволяли встановити австрійські окупаційні війська. 3 бронедівізіон. Місце дислокації: Одеса. Кількість бронеавтомобілів - 3. Всі бронеавтомобілі несправні. У Житомир виїхала комісія для отримання двох БА, але невідомо, дозволили чи німці перевезти їх до Одеси. 4 бронедівізіон. Місце дислокації: Київ. Кількість бронеавтомобілів - 6. 2 бронеавтомобіля справні. 4 - несправні, орієнтовний час робіт - 1-2 тижні. Судячи з усього, в дивізіоні на озброєнні складалися бронеавтомобілі «Остін» 2-ї серії (як мінімум 2 шт.), «Остін» 3-ї серії (1 шт.) Та «Пірлесс» (1 шт.). 5 бронедівізіон. Місце дислокації: Чернігів. Кількість бронеавтомобілів - 6. Стан бронеавтомобілів невідомо. Тимчасово знаходиться у складі Запорізької бригади. До Чернігову прибув тільки 13 вересня. 6 бронедівізіон. Місце дислокації: Полтава. Кількість бронеавтомобілів - 2. Обидва бронеавтомобіля несправні, орієнтовний час робіт - 2-3 тижні. Некомплект - 4 машини, всі забрані німцями при роззброєння 2 дивізіони колони Овчаренко в червні 1918 року. 7 бронедівізіон. Місце дислокації: Харків. Кількість бронеавтомобілів - 6. Всі бронеавтомобілі несправні. 2 ремонтуються в Харкові, 4 - в Одесі (останні не дозволяють переправити до Харкова австрійці). 8 бронедівізіон. Місце дислокації: Катеринослав. Кількість бронеавтомобілів - 3. Всі бронеавтомобілі несправні, орієнтовний час робіт - 2-4 місяці.
Невеликий коментар до світлин ,що їх виклав Norman2: "Остін" 3-ї серії ("Петлюра") "Остін" 2-ї серії ("Коновалець") "Остін" 2-ї серії ("Черник") "Пірлесс" ( "Мельник") "Остін" -серія невідома ("Вітовський") "Остін" 3-ї серії ("Швидкий") Інформація станом на липень-жовтень 1918 року.
Интересная статья по теме: Моргун М.В. "Організаційні структури броньових частин українських армій 1917-1920 рр." http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vnv/2009_12/83-92.pdf
Вийшла нова книга Тинченка по панцирниках в ДА УНР: "Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній війні 1917-1920 рр." http://tempora.com.ua/2012/05/pants...nychni-vijska-u-vyzvolnij-vijni-1917-1920-rr/
Фото з нової книжки Тинченка було виставлене на сусідньому форумі: Тяжкий броневик Гарфорд "Гайдамака"
Суперські фото! Звідки є перше? Чи там з правого кутку панцерник Черник чи якесь інше авто з черепом?
То з якоїсь книги, але з яйкої не памятаю.... Ні, то не черник, там не така модель панцерника Взагалі черепуху на багатьох панцерниках малювали.
Доречі, дивно що ніхто не розібрав емблему на моторі другого панцерника на цьому фото. Виглядає як білий або жовтий хрест у синьому колі а зверху маємо тризуб:
Штабні автомобілі Дієвої Армії УНР біля Тернополя, літо 1919р. Серед старшин на фото є полковник Петро Ліпко.
Панцерник на вулицях Києва, затрофеєний українським військом під Білою Церквою. Війшов до складу Запорізького Корпусу. Весна 1918 року.
Бронезагін Корпусу Січових Стрільців, 1919р. Бронеавто мають назви "Отаман Коновалець" і "Отаман Мельник".
Яким був автомобільний парк українського уряду і парламенту, дізнаємося зі спогадів секретаря Центральної Ради Михайла Єреміїва. Він згадував, що на початку літа 1917-го у розпорядженні української влади було єдине авто марки "Рено", позичене в Українського військового генерального комітету. Через деякий час з'явилося ще чотири автомобілі, серед них один "Мерседес", який колись належав цукровому магнату Лазару Бродському. Цей особистий транспорт голови УЦР дуже потішив Михайла Грушевського, який "терпіти не міг" їздити на старенькому "Рено". Не зовсім справний і надійний, той часом здійснював чудернацькі викрутаси на вулицях Києва. У розпорядженні 1-го куреня Січових Стрільців наприкінці 1917-го з'явилися й американські "Паккарди", вірогідно, задіяні також для евакуації з Києва в лютому 1918-го року.
Bilder aus der Ukraine. Deutsche Truppen in Kiew: Ukrainisches Panzerautomobil auf einer Fahrt durch die Strassen von Kiew. Оригинальное, не обрезанное фото.
Було б чудово детальніше дізнатися про його інсигнію - я б зміг переробити розгортки паперової моделі. Я вже декілька так переробив за світлинами звідси. Якщо когось зацікавлять - пишіть, скину.
На рахунок інсигнії - дуже просто, трох-колірний рондель. Можливо що є якаісь інші малюнки, але це все що на фото видно.
Там на передній частині та на борту видно якийсь індекс з літер та числа через дефіс А рондель не рівнополий, а звичайний жовто-блакитний з жовтою цяткою в центрі. Фото моделей - у профільній темі https://reibert.info/threads/ukrajinski-broneavtomobili.1462382/
На ч/б фото маємо світле-темне-світле коло. Виходить що маємо синьо-жовто-синій рондель. Синьо-жовтий (а не жовто0-синій) також був колір авіації УГА.