В Естонію 2 штуки прилетіло. Один в степ, другий в трубу на електростанцію. Нічого серйозного. Але ППО будуть розвивати. Мости мінують. До шашликів не готуватимуться.
Добрий ранок шановне товариство! Збираюся на село прикопати порічки - сусідка вчора мені привезла чотири кущики. Усім гарного дня, а піськограю добрячого підсрачника.
Ранок був гучний, прольоти літаків, шахедів, та можливо ракет з поодинокими вибухами)) Сонечко зайшло за хмари, тиск пердолить, але треба сьогодні висадити усі саджанці)))
Ранок був грушово - нектариновий))) Висадив інжирних нектаринів Месембріне. Опис непоганий. Спойлер Нектарин Месембріне (Mesembrine) — це популярний сорт інжирного (плаского) нектарина французької селекції. Ось його основні характеристики: Зовнішній вигляд: Плоди мають дископодібну (пласку) форму, досить великі — середня вага становить 150–200 г. Шкірка гладенька, майже повністю покрита яскравим червоним рум'янцем. Смак та м'якоть: М'якоть жовтого кольору, щільна, дуже соковита та ароматна. Смак десертний, дуже солодкий (з високим вмістом цукру) і майже без кислотності. Термін дозрівання: Середній сорт, урожай зазвичай збирають у першій половині серпня. Дерево: Росте швидко, характеризується високою врожайністю. Сорт є самоплідним, тобто не потребує додаткових запилювачів поруч. Стійкість: Вирізняється хорошою морозостійкістю та високим імунітетом до основних хвороб плодових дерев. Це чудовий вибір для приватного саду, оскільки плоди зручно їсти завдяки їхній формі, а невелика кісточка легко відділяється. трошки класичних груш Талгарська красуня Улюблена Клаппа І трошки азійських Секуї Кокосуї. Спойлер Секуї (Sekui) — це популярний десертний сорт азійської груші (відомої також як «Наші»), що цінується за незвичну форму та екзотичний смак. [1, 2] Основні характеристики сорту Зовнішній вигляд: Плоди мають округлу, яблукоподібну форму. Шкірка бронзово-коричнева, вкрита дрібними світлими точками. Смак та аромат: М’якоть кремова, надзвичайно соковита, солодка та хрустка. У смаку відчутний виражений аромат дині. Вага плодів: Середня маса становить 150–200 грамів, окремі екземпляри можуть бути більшими. Термін дозрівання: Осінній сорт, урожай зазвичай збирають у вересні. [2, 3, 4] Переваги для вирощування Врожайність: Сорт вирізняється стабільно високою та ранньою врожайністю. Стійкість: Рослина має гарний імунітет до основних грибкових захворювань груш і достатню зимостійкість для умов України. Зберігання: Плоди міцно тримаються на дереві та добре зберігаються після збору (протягом декількох місяців у прохолодному місці). Декоративність: Завдяки гарному листю та незвичним плодам дерево часто використовують як елемент ландшафтного дизайну. [2, 3, 4, 5, 6] Поради щодо посадки Місце: Сонячна ділянка, захищена від сильних вітрів. Сусідство: Не рекомендується садити поруч із кісточковими деревами (вишня, слива), оскільки вони можуть пригнічувати грушу. Догляд: Потребує регулярного поливу в період формування плодів для підтримки їхньої соковитості. [7] Кокосуї (Koko Sui) — це перспективний пізньоосінній або зимовий сорт азійської груші, який цінується за дуже великі плоди та тривалий термін зберігання. [1, 2] Характеристики плодів Розмір та вага: Плоди цього сорту значно більші за більшість азійських груш — їхня маса може сягати до 450 грамів. Форма та колір: Мають округлу форму. Шкірка жовто-зеленого кольору, іноді з легким рум'янцем, середньої товщини. М’якоть та смак: М’якоть кремова, щільна та дуже хрустка. Смак десертний, освіжаючий, з унікальними нотками дині та айви. [2, 3] Особливості вирощування Плодоношення: Сорт є скороплідним — перші врожаї можна знімати вже на 3-й рік після посадки. Важливою перевагою є відсутність циклічності (дерево родить щороку). Дерево: Виростає компактним, висотою приблизно до 2,5 м, що полегшує догляд та збір врожаю. Стійкість: Сорт вирізняється високою морозостійкістю та гарним імунітетом до основних хвороб плодових дерев. [2, 3, 4, 5] Збір та зберігання Термін дозрівання: Пізній сорт, збір врожаю зазвичай проводять наприкінці вересня або у жовтні. Зберігання: Завдяки щільній структурі плоди мають високу лежкість і можуть зберігатися протягом кількох місяців, не втрачаючи смакових якостей. [2, 6, 7]
Маю Месембріне. Сорт унікальний тим,що начебто вже червоний та стиглий - але насправді дубовий та зелений. Плодам потрібно повисіти пару тижнів, і лише коли стануть м'якими -тоді споживати .
Тато служив строкову 7 років на Каспії (1944-51) й розповідав як вони вночі полізли у сад коменданта бази інжиру поїсти. Старі матроси казали щоб зривати та їсти тільки такий що під пальцями правє розлазиться інакше ротяку звяже так що слова не скажеш. Зранку на шикувані командири виявили винуватців - старі на губу, а тато молодий та недосвіччений пару нарядів отримав як на перший раз.
Вітаю вееельми шановне товариство! День видався сонячний, але прохолодний. Поїхав на село, посадив порічки, котрі сусіда мені дала, трішки добрива під виноград - от й уся робота на сьогодні. Вертаючись ще яєць куплю щоб зробити фаршировані на Великдень. Друга кава зрана як сметана!
Я взагалі був здивований, що листя інжира може обпікати шкіру не гірше за борщівник. Хтів собі посадити, але передумав. Привітався))
В мене росте інжир, в минулому році давав урожай, листя нічого не обпвкають. Куштував зрілі і не дуже, нічого не в'яже, може в мене лайт сорт
