Ситуація в Україні. Новини

У Дніпрі стався вибух у відділі поліції. Це вже третій вибух в Україні за два дні, спрямований проти поліцейських.
Постраждалих після вибуху в Дніпрі, за попередньою інформацією, немає, проте будівля поліцейського відділу зазнала пошкоджень. Слідчі встановлюють обставини події.
Кілька годин тому вибуховий пристрій спрацював на непрацюючій заправці на Миколаївщині, де також зупинилися поліцейські. Семеро правоохоронців постраждали, двоє з них перебувають у тяжкому стані. Нацполіція вже кваліфікувала те, що сталося, як теракт.
Ще один теракт стався у ніч проти 22 лютого у Львові. Там через вибухи у торговельного центру загинула одна співробітниця поліції, ще 24 особи постраждали. Українська влада звинуватила у події російські спецслужби.

 

Зʼявилися деталі від поліції щодо вибуху у Дніпрі.
Близько 20:30 в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра стався вибух в адміністративній будівлі поліції: унаслідок події постраждалих немає.
Вибуховою хвилею пошкоджено вікна приміщення, меблі та комп’ютерну техніку. Також пошкоджено автомобіль, припаркований поруч із будівлею.
На місці події працюють фахівці вибухотехнічної служби, криміналісти та слідчо-оперативна група. Триває встановлення всіх обставин інциденту.

 

ВАЛЕРІЙ ЗАЛУЖНИЙ:

О четвертій годині ранку 24 лютого 2022 року свіже морозне повітря нашої мирної країни, що спала, розрізав страшний гуркіт ракет і бомб ворога. Цей ворог прийшов нас вбивати. Ще до цього, майже 10 днів, тисячі їхніх снарядів в умовах заборони на ведення вогню і швидкого миру перекопували наші позиції разом із захисниками на території Донецької і Луганської областей. Україна з її жінками та дітьми під розриви ракет і бомб та гуркіт танків прокидалася. Так починалася наша війна. Справжня історія саме цієї війни ще буде написана. Вона того варта, бо буде наповнена історіями мужніх і мудрих людей, які врятували не лише життя багатьох, а й цілу державу, що не давала спокою як споконвічним ворогам, так і байдужим, зрадникам та корупціонерам, які роками використовували її як місце наживи, живучи в режимі "какая разница" і чекаючи "русского мира". Ключовим героєм цієї війни, звісно, є наш український народ та наші Збройні Сили, які попри зневіру, обман і політичні маніпуляції, що вміло проводяться рукою ворога, продовжують боротьбу вже не тільки за своє майбутнє, а й за свою історію. На нашу біду, попри шалений спротив усе тих же ворогів, долаючи ворога у битвах, ми отримали нову війну, що стала наслідком страху старого світу проти нової чуми. Ця війна, не вгамувавши своїх апетитів, відкриває все нові й нові фронти - від енергетики та власної історії до фронту за спокій на вулицях. Ворог, як і все та ж п’ята колона, не має ні честі, ні совісті і, на жаль, страху. Хтось у цьому світі, як і 100 років тому, вважає, що зло можна накормити і заспокоїти. Проте нас вже не зламати і не обдурити, бо вибору в нас немає. Наша головна зброя - наша єдність. Нам ще буде важко, проте точно вже не буде соромно.

 

Нарешті відверто.

Чи зацікавлений Зеленський у збереженні влади? Однозначно, так. Від цього залежить його перебування на свободі і навіть життя.
Чи зацікавлений Зеленський у закінченні війни? Однозначно, ні. Бо війна - це запорука його влади.
«Моральна потвора» стосовно Зеленського - це не образа. Це характеристика людини, яка використовує війну, аби цементувати свій бункер тілами загиблих українців.
Я не знаю, яким буде завершення його каденції, що вони там собі нагадали на трупній воді і ляльках вуду.
Але є передчуття, що Зеленський, який абсолютно втратив береги і відчуття реальності від безкарності, дограється до якогось дуже ефектного варіанту складання повноважень.

Svitlana Samarska

 

Сьогодні, 25 лютого, 48 років виповнюється героїчному генералу Дмитру Марченку,
який керував обороною незламного Миколаєва!

Дмитро Марченко народився у Вознесенську на Миколаївщині. «У цих краях він орієнтується без мапи, – каже генерал Сергій Кривонос, колишній командувач Сил спеціальних операцій. – Він на півдні розуміється краще, ніж ми у власній кишені».
Війну Марченко зустрів у Києві. Друзі з півдня завалили його відео, на яких колони росіян наближаються до Херсона. «Готовий виїхати на південь, не можу просто спостерігати», – написав Марченко заступнику главкома Євгену Масюку. Після розмови з головнокомандувачем Валерієм Залужним той відповів: «Їдь швидше, бо вони вже заходять у Херсон».
У свій 44‑й день народження, Марчелло дістався Миколаєва. Місто було охоплене панікою. У центрі міста генерал побачив, як чоловік знімає з будинку жовто‑блакитний прапор.
«Що ти робиш?» – спитав він, вийшовши з машини. «Так вони вже Херсон взяли, завтра тут будуть!» – відповів містянин. «Ми будемо битися, – відповів Марченко. – Припини!»
Страх поширився не лише серед цивільних. «У перші ночі з Миколаєва виїжджали колони з технікою та силовими структурами, – розказує Марченко. – Одного з таких керівників бійці повернули до міста. Я сказав йому: «Наступного разу будеш визнаний зрадником та розстріляний за законом воєнного часу». Аби зупинити втечу, Марченко наказав на ніч розводити міст через Південний Буг, за яким лежить дорога на Одесу. «Доки я тут, місто ніхто здавати не буде», – заявив він.
Передові загони росіян зайшли в Херсон та збиралися атакувати Миколаїв. За ним відкривалися два важливих напрямки – на Одесу та Південноукраїнську АЕС.
Росіяни наступали двома угрупованнями. «Близько 2000 машин – танків, БТР тощо – та відповідна кількість особового складу рушили з Херсона на Миколаїв, – пригадує генерал. – Інша група – 1200–1300 одиниць техніки – почала обхід».
Марченко поділив місто та його околиці на зони. Оборона кожної була закріплена за конкретним військовим підрозділом. Усі наявні екскаватори були «мобілізовані» рити окопи.
Спочатку захисникам Миколаєва бракувало координації. Марченко мало не загинув від «дружнього» вогню.
На початку березня росіяни почали обходити Миколаїв з півночі та впритул наблизилися до рідного міста Марченка – Вознесенська. Це вже була загроза оточення та виходу до АЕС: від Вознесенська до Південноукраїнська 27 км.
Вознесенськ обороняли бійці 80‑ї окремої десантно‑штурмової бригади ЗСУ. Вони підірвали міст через річку Мертвовод, унеможлививши подальший рух колон ворога. Колони з танків та БТР, що рухалися дорогами, немов у себе вдома, були розшматовані українською артилерією.
А 4 березня до аеропорту Кульбакине у передмісті Миколаєва вдерся передовий загін росіян. Марченка здивувало, що на такий важливий об’єкт росіяни відрядили лише кілька танків та БТР із групою піхоти. Він вирішив, що мета атаки – змусити його перекинути до аеропорту найбільш боєздатні частини ЗСУ та послабити оборону на інших ділянках.
Відбивати Кульбакине генерал відправив патрульних поліцейських, озброєних РПГ радянського зразка та американськими Javeline. «Це не патрульні, це хижаки, – говорив Марченко. Атаку на інший аеропорт – Баловне, розташований у 13 км на північ від міста, – відбив зведений загін тих самих патрульних, Територіальної оборони та спецназу.
Марченко не страждає на зіркову хворобу. «Головну роль відіграють солдати в окопах, я лише адміністратор»
Коли спілкуєшся з мешканцями Миколаєва, одразу стає зрозуміло, хто є головним героєм міста.

Марченко у 2023 знову був в Миколаєві. Координував співпрацю між військовими та цивільними, керував партизанами на Херсонщині. Проти нього досі відкрита нікчемна політично вмотивована справа, перевзутою 24.02.2022 владою, серед якої купа колишніх антимайданівців та відвертих малоросів, більшість з цієї падалі + вся опзж, мають опинитися за гратами.
А слава героїчного Марчелло буде жити вічно!

 

Зеленський присвоїв звання генерал-майора СБУ Сергію Дуці, батьки його дружини мають російські паспорти та бізнес в рф.

Зеленський укріплює правоохоронну вертикаль, що атакувала НАБУ та САП, прибрав Малюка, який викручувався і
не дуже горів бажанням атакувати НАБУ і поставив Поклада, який не відчуває емпатії до боротьби із корупцією.
Центр протидії корупції:
"Зеленський присвоїв звання генерал-майора СБУ Сергію Дуці, який був одним із головних організаторів обшуків у детективів НАБУ у липні. При цьому - батьки дружини Дуки мають прямі звʼязки із рф.
Це підвищення – свідчення, що атаки на незалежність НАБУ і САП будуть продовжені.
А також – сигнал усім правоохоронним органам від Зеленського: ті, хто допомагає рятувати його друзів від НАБУ і САП – будуть нагороджені.
При цьому лише кілька днів тому в інтервʼю німецькому ARD Зеленський стверджував, що "ніхто не блокує розслідування корупції".
Що треба знати про Сергія Дуку?
Дука — це перший заступник начальника Департаменту захисту національної державності СБУ.
Саме цей департамент - організовував кампанії тиску на НАБУ і проти журналістів BIHUS.Info.
Під керівництвом Дуки у липні 2025 року СБУ провело понад 50 обшуків у детективів НАБУ, після чого двоє із них – Руслан Магамедрасулов та Віктор Гусаров – опинилися в СІЗО за надуманими обвинуваченнями. Підлеглі Дуки фальсифікували документи, які лягли в основу обвинувачень детективів та забезпечували оперативний супровід всіх справ.
Батьки дружини Дуки: 1. мають російські паспорти та рахунки в банках рф, 2. ведуть бізнес в рф і 3. вже після 2022 року кілька разів перетинали кордон з рф. Проте це не заважає Дуці звинувачувати у "російських звʼязках" інших та отримувати високі нагороди від України.
До слова, у 2023 році Зеленський вже підвищував Дуку до звання бригадного генерала СБУ. Тож маємо дуже стрімку карʼєру."

 

АКВАРІУМ ІМЕНІ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Ми всі в ньому. Навіть ті, хто голосував за Порошенка. Життя починається лише тоді, коли сам виплигнеш із нього. Бо якщо тебе звідти добуде російський окупант, життя на цьому закінчиться.
Ми ж чули попередження, що буде війна. І не вірили. Навіть ті, хто голосував за Порошенка. Бо всі знаходились в акваріумі імені Зеленського. І зараз знаходимося. Навіть ті, хто голосував за Порошенка. Такою є природа диктатур. Ти можеш змінювати Систему. Але в нашому випадку - лише в акваріумі імені Зеленського. Ми рибки без пам'яті. І якщо хтось і пам'ятає розмінований Чонгар, жахіття Бучі і Маріуполя, десятки мільйонів біженців і мільйони смертей, то, знаходячись в акваріумі імені Зеленського, б'ючись лобами об стінки Системи і нічого не можучи змінити.
Нам збрехали, що 73 відсотки виборців проголосували за Зеленського. Це лише з тих, хто прийшов у другому турі. Насправді за Зеленського проголосували менше 50 відсотків, інші - за Порошенка або не дійшли до урн. І ось ця агресивна меншість, вважаючи себе демократичною більшістю, керує вже сім років. Типовий путінський термін. А інакше й бути не може, бо такою є природа диктатури.
Ті, в кого ще залишився здоровий глузд, воюють на два фронти. Змушені воювати. З російською агресією та внутрішньою окупацією. Поза межами акваріуму імені Зеленського. І перемога буде за нами. Тільки святкуватимуть її ті, хто нині в цьому акваріумі, - і коли вже той акваріум буде розбитий...

Анатолій Власюк

 

Сьогодні відбулися репатріаційні заходи, в рамках реалізації яких в Україну повернуто 1000 тіл (останків) загиблих, які за попереднім інформуванням російської сторони можуть належати українським захисникам", - зазначили у Координаційному штабі.
Наразі обмін завершено