Утра всем. Насчет генералов. Спойлер: Генерал ШТЕММЕРМАН . ТО ДЕ Ж САМЕ ЗАГИНУВ ГЕНЕРАЛ ШТЕММЕРМАН? У коментарях до мого допису про чергову річницю закінчення Корсунь-Шевченківської наступальної операції, несподівано піднялась тема про генерала Вільгельма Штеммермана, який, як колись написав письменник Борис Полєвой, що особисто бачив труп загиблого «Як би там не було, він не втік на літаку, як це зробили вищі офіцери його штабу, не залишив солдатів. Він залишився з ними і загинув солдатською смертю». До речі, його штаб на момент початку оточення знаходився у В’язівку, потім у Хлистунівці, а коли радянські парламентери принесли ультиматум, то в Городищі. Так що коли у фільмі «Єслі враг нє здайотся» Валентин Гафт у ролі Штеммермана приймає від ад’ютанта повідомлення, що Манштейн наказав затримати парламентерів, то по факту, сама подія була в Городищі. Правда, сценариста та істориків-консультантів фільму, я б канєшно, з робіт повиганяв би. Пишуть, що командувач 2 УФ генерал Конєв так пронікся до учорашнього супротивника, що розпорядився поховати його із усіма можливими на той момент почестями у селі Бране Поле на півдні Київщини (між Лисянкою і Таращею). Чому в цьому селі? Ну бо саме там знаходився штаб 27 армії. Очевидно, командування особисто хотіло подивитись на загиблого генерала, який майже три тижні своїм вмілим керуванням оточеними військами виносив радянському командуванню мізки, так і не давши розітнути оточене угрупування і в повній мірі повторити Сталінград. Нещодавня загибель генерала Штєвньова «від рук бандєровцев» десь південніше Лисянки свідчила, що особисто їхати на місце загибелі німецького генерала небезпечно, тож його тіло доправили у штаб. На місці, де було поховано генерала, зараз стоїть хрест. Нижче наводжу його фото, зроблене колись нашим другом Martin Bogaert (він на одному з фото). Десь колись краєм вуха я чув, що хтось із колег намагався локалізувати місце поховання, але не знайшов його під хрестом. Та це ніяк не значить, що генерала десь там нема. Із не самого великого (Львівську «Долю» хіба переплюнеш?), але все-таки досвіду знаю, що і братські могили «гуляють» по відношенню до пам’ятників. Одиночні ж могили, бувало знаходив і метрів за 10 від пам’ятника. Так то свої – герої-визволителі! Що вже казати про якогось ворожого генерала? Одним словом, з місцем поховання усе зрозуміло. А де ж він загинув? Пишуть, що під Журжинцями. Але ж це дуже розтяжиме поняття. І тут я згадав, що десь у моїх електронних «закромах» є сканкопія якогось радянського документу з цього приводу. Знайшов. Побачивши, де його знайшли, я порився у картах радянських підрозділів і знайшов маршрут проходження колони, в якій рухався генерал. Зрозуміло, що снаряд, осколок якого вбив Штеммермана у спину, вбив не одного його, та й снаряд гарантія був не один. Тож загиблих у тому місці мало трохи бути. А значить, їх десь поховали. Так от, я знав це місце. Воно було на схилі Гутянського Яру чітко там, де на радянській карті була намальована лінія проходу колони(на карті там червоний хрестик я поставив). Показали мені цю яму в 2018 році. Вона була перекопана давно, дрібні кістки на поверхні побіліли і почали розкладатись. На фото, яке я додаю, вид на яму зроблений з південного сходу. Попереду Гута Петрівська. Хто і коли першим натрапив на це поховання – невідомо, особисті номерні знаки загиблих давно розійшлися по приватним колекціям, тому імена тих, хто прийняв смерть одночасно з генералом ми ніколи не дізнаємось. Тепер розумієте усю шкоду чорнокопацтва? Саме прикре, що у 2010 році я проїздив по дорозі, яка знаходилась метрів за 30 нижче тої ями і ледь не вскочив колесом у яму, викопану там якимось копарем. Яма була не дуже глибока, щось в районі метру. В ній валялись згнивші в кізло німецький сталеві шолом, 20мм флаковські гільзи та дверка від якогось легкового німецького автомобіля. Мабуть від «Хорьха», бо пригадую, що були вони трапецієвидні. Що цікаво, то по центру хтось колись, ще мабуть відразу після боїв, вирізав велику круглу дірку. Чи комусь з місцевих жителів знадобилося дно на відро, чи хтось з червоноармійців вирізав на пам'ять тактичний знак, що там був намальований, не знаю. Словом, я тоді не дуже на то все звернув увагу, уверх не піднімався, бо ми були зайняті як завжди, безрезультатними пошуками у Шендерівці. Ну, якби яма з останками була викопана тоді ж, то вона б мені кинулась у вічі, тому може її знайшли у проміжку між 2010 і 2018 роками. Хоча, може й раніше, просто вона вже була зарослою і непомітною з дороги. Тим більше, що саме там, на схилі був такий наче обривчик і брустверок, який обмежував можливості для огляду. Але у будь-якому випадку, це саме те місце, отже місце загибелі генерала плюс-мінус 50 метрів знайдено. Для битви такого масштабу, похибка у 50 метрів – то все одно, що ніщо. Так що можна місцевій владі встановлювати пам’ятний знак. І буде їм ще один туристичний магніт. Може хоч тоді там менше копарі товктимуться, бо народ частіше вештатиметься. Все-таки місце загибелі генерала! Та й совість треба ж якусь мать! Кожен осколок може бути осколком від снаряда, що вбив генерала! Я правда, ото з 2018-го там, чесно кажучи, і не був, а народ кажуть, там мало не перестрілки за місця для копу влаштовує, наче в нас немає місць для любителів покопать і пострілять… Фото ями зроблене мною, решта світлин взято з інтернет ресурсу https://ww2gravestone.com/people/stemmermann-karl-friedrich-wilhelm-gust-copy/, документ і карта самі знаєте звідки.
Книжку написал...долго ее искал,но нашел...перевели давно оказывается,но была для ограниченного пользования
Вы прям под копирку как ваша тень ОК писди....е врете, а потом обижаетесь что вас вскрыли...то вы с умными сиськами - Бритвы меня не интересуют...то с глупым видом Гваделупы пишите что...бритва которая у меня есть....вы уж опредилитесь в своей голове пЫса или шиСа...а не штальхельм 99 лвл...палитесь Штирлиц....кстати скоро вас освободят...
Ответ неправильный! Общее между ними 23 февраля! Дыбенко бежал прихватив паровоз с тендером и цистерной спирта...