В мене вікси окремо, свайки окремо... Еволюція: 1. була першою, розв'язував вузлики, перекована на плоску протикалку- коврялку. 2. Сама зручна, сама любима. використовується при сейлінгу - основна. Має ключ такелажної скоби, і підковирювач. Нерж. Легесінька! 3. Проект недорозуміння, несподобалась. Одне що, опробував винт для ручного інструменту. використовую для намазування клею... 4. Едс - свайка. Розвток 2 моделі, з уменшенням розміру для едс. В щоденному носінні, досить частому поюзі. Розв'язувач пакетів ✓1. 5. Титанова кована безполєзна штука, яка була замінена свайкою 4, в едс.
Завжди тащився від шийних скелетників. Але в них є проблема не зовсім надійне утримання. Одного разу гортаючи каталог спайдерко, побачив фамілію дизайнера - Перрін. Часто дивлюсь що за людина, що робить, чим цікавиться. А в нього цих малишів, повно! Один краказяблик, я пролистав... Не звернув уваги. А потім дойшло, вертався сторінок п'ять : le heron. Малючок, а утримання майже як за кільце. Нагрів горно, взяв пару шариків з підшипника, розігнав, і зробив собі дві крокозябли. З трикутним клинком, живе в чемоданчику інструментів. А цей з долом, любимчик - то в едс поучі. Міський едс фікс. Був на сплаві, на шиї. Не всі й знали що він є. Коробки, пакунки, цитруси почистить, олівець загострити, перо на розпалку, вірьовку зрізати. Місця не займає, ваги майже не має. З руки не то що не випадає - не вирвеш. Рукоять, була намотка з капронової нитки, з синьої ізоленти, мідної проволоки. А потім біля багаття з двох чи трьох кришечок пет бутилки - зроблено арт рукоять. )))) Так як в іншому, зробити не получилось - не зміг просверлити. Різ в шх 15 - як джедайський меч. А місця не займає. І Під футболкою не видно, а в кошельку, або щоденнику теж поміщається. Ножни спочатку були кожані. Потім ці, термоформовані на болтах. Але із-за розміру, урбав кліпсу. А болти замінив на жевело з знайдених на природі мисливських гільз. І на алюмінієві заклепки. Всерівно тимчасові. ))) Аналог котячого когітка: не видно - а він є!
Доброго. Хочу поділитись світлинами свого ножа. Попав він до мене ще в кінці 90х.З такою нащербленою на лезі.Ніж дуже хороший в користуванні,великий 24см,лезо 11см.Пружини дуже тугі.Постійно беру з собою на природу. Всі хто бачать перший раз питають чи не продаю. Цікаве вирішення кріплення шила і викрутки. Ніде такого не зустрічав. Питання до знавців ножів,може хтось бачив подібні,хто виробник. Буду вдячний за інформацію.
Продаєте? До шила і викрутки додам нетипову нігтеву виїмку на лезі. Мені схоже на хендмейд з елементами конструктора (ножиці, консервний ніж, відкривачка і виделка - схоже додані з якогось донора). Суб'єктивно, можу помилятися.
Там все рідне,втручань конструкцію не було.Консервний ніж хтось пробував точити. По середині відкритого ножа в середині пружини мають "горби" для кращої пружності. Через що ніж дуже туго відкривається. Клейм на жаль ніяких не має. Знайомий колись казав що бачив подібний в якомусь ніби німецькому каталозі,серед мисливських ножів,але пригадати точно не може. Так виглядає в руці,досить великий ніж. На природі з друзями коли відпочивали разом з дружинами то під час приготування їжі коли витягую його то одразу хтось за ним тягнеться і кажуть що "Оце ніж!"
Була стаття в оружейному журналі про київського майстра, років 20 назад. Так він робив дуже схожі складники. Може знайду вирізку з журналу.
Мені навпаки майстер що працював на заводі купу років сказав що це не самоклеп.Простіше 10 ножів звичайних мисливських зробити чим один такий. Та й по вартості 10 продасиш дорожче чим цей один.Тим більше що за союзу хватало різних складних ножів.І користувались меньшим попитом чим мисливські. Я уважно дивився на нього,придертись нема до чого.По якості як вікторінокс.Жодного косяка. До речі ви бачили багато багатопридметних складних саморобних ножів?Мисливських,викидух повно....
Ні не багато , але бачив . Це не про вартість, та не про продати. Такі вироби зазвичай Майстри з великої літери робили для себе , чи на подарунок поважній людині . Але чого я дійсно не коли не бачив - то накладок с джутового текстоліту на серійному складаному заводському ножі тих років. Ну і якщо мова про якогось іноземця - то зазвичай це хоч якесь клеймо Але тут нема чого міркувати . Це не завод .
Як я це можу зробити ? Я не фотографую все що бачу . Але це приблизно так виглядає - . А чи майстер він взагалі ?Дайте запис розмови з ним . Ну а серьйозно, якщо таки Ви ствержуєте що то завод , то довести це теж повінні саме Ви. Особисто я завода там не бачу . Ви висловили свою думку , я свою .
У Києві є майстер Виктор Ярошевський, ви би бачили який він зробив собі з нерждамаску складнік. Ліміткі Вікса відпочивають.
Я вище навів приклад на фото . Викрутка с відкривачкою . Збільшите та роздивитесь . Там заводом не пахне взагалі .
Зробив фото порівняння спинок ножів. Нижнє фото, які глибокі місця для фіксації лез у вікса і акуратні в мого ножа,хоча лезо товстіше і довше.
