Не бартка. Абсолютно не підпадає під ознаки бартки. Бартка, це торірець + зброя, + опорна палиця у якої є певні характеристики, в тому числі, тупий обух. Швидше всього це опорна палиця.
Доброго! Імхо, польська підгальська цюпага (ciupaga), припущу, що початок 20 ст.Типу такої: https://aukcjeostoya.pl/produkt/370191/153-obuch-ciupagi-pamiatkowej-polska-zakopane-ok-1930/ Усі ці топірці (бартка, валашка, цюпага, фокош) споріднені між собою, тому точно визначити приналежність іноді важко . Голова орла іноді зустрічається саме на обуху в цюпагах, також характерна підпальцева виїмка і узор. З повагою,
У поляків є гуралі, гірські люди, щось типу гуцулів. Це не бартка, це симбіоз топірця і келефа. Келеф то палиця в гуцулів для ходьби між люди, для понту, якщо простіше. Чим козирніша, тим багатший гуцул був. Маю схожу, останній мосяжник Закарпаття зробив.
Всюди у книжках і фільмах тільки гуцули ходили із келефами.На початку 2000 р.працював на буковинській Гуцульщині(Вижниця і Путила),але не відів там уже топірця даже як реліквія у хатах.А вам на Закарпатті десь у Рахові робили?
Цікаво було почути слово "мосяжник", камрад. Бо mosiądz польською то латунь. Польською звучить "мосьонджнік".
Предмети схожі між собою, бо всюди, де вони зустрічаються, проходила т.з. "волоська" колонізація Карпат - з Трансильванії і до польських гуралів.
