Вітаю товариство! Погода надаль до дупи - сонця не видно, але тепло. Сьогодні була достава свіжої кави - завтра почну смакувати тільки ще не знаю з якої почати.
Вертаючись до вчорашніх фото птахів, то з досить рідкісних були - синиця чубата та червоноспиний сорокапут.
Мар'янка присягається, що живе на одну зарплату і ні разу не брала конвертів, як все шобло. Таки Безглузда. Всі люди, як люди, а вона позорить весь колектив.
Сегодня с утра не выключают свет ...... тревожно ......вино бокалами не помогае , начал пить пивными кружками ...... гребаный членограй ....
Багато років тому, один СБУшник (вже загиблий) сказав мені дві фрази: — Це сьогодні ти герой доброволець, а завтра член незаконного збройного формування — Російську мову сильно не забувай. Дуже страшно, що за ці роки його слова просто набирають нових контекстів. Сергій Сайгон (до речі, його книгу “Грязь” я вважаю кращою книгою про АТО) вчора написав допис, де озвучив думки, які є у дуже багатьох із нас. Сайгона не люблять сніжинки за те, що він пише суржиком і матюкається, а інші за те, що він (нескромно скажу як і я) не грається у гру “держава погана - народ святий”, а розділяє відповідальність за пиздець що довкола між державою та суспільством. Та от суспільству не подобається, коли йому кажуть про його ж відповідальність, що чудово показують коменти до моїх дописів у Fb. “Я продаю книжки шоб моя сімʼя не здихала з голоду” (с) З очевидних причин, ці слова мені бляха відгукнулися! У 22-23 роках саме продаж книжок дозволяв мені вкрай рідко жебракувати по соцмережах, бо за рахунок тих продажів я міг швидко придбати спорядження, обладнання, чинити наші “тазіки” та заправляти їх, не чекаючи, коли хтось десь почешеться, щоб дати мені щасливу змогу покататится по РВЗ. І операцію собі теж оплатив “книжними”. Та тепер продаж книг це як у Сайгона — прогодувати сім’ю. А сьогодні одна військова написала отак — “Не треба нас вітати з днем ЗСУ. Це просто лицемірство”. У мене за ці роки набралося “професійних свят” вже десь з півдюжини, і мені привітання із днем когось чи чогось, якщо чесно, взагалі не впало. Бо ти герой доброволець рівно 30 секунд, поки тобі пишуть привітання на 14 березня (хоча тепер всі, хто не втік від бусіка себе називають добровольцями), щоб відморозитися від допомоги тобі вже на наступний день. Держава 11 років хоче насрати на голову ветерану, але в цьому вона далеко позаду суспільства. Що було б дійсно привітанням мені та Сайгону з днем ЗСУ? Щось, що допоможе прогодувати сім’ю і при цьому не відчувати себе жебраком, що стоїть під АТБ. Все просто — допомога у продажі книжок. Напишіть у себе допис про будь-яку книжку, будь-якого військового. Не репост, а саме три особисто ваших слова, хай і матюками. Та ЗОВСІМ не важливо скільки людей у вас там у друзях, просто це допоможе мені, Сайгону і ще сотні письменників військових\ветеранів почуватися на день ЗСУ трошки краще і можна навіть з тим днем і не вітати. /з каналу Стріляй/Читай/ (с)
А хіба вона не права? На тлі того що на зарплатню нардепів гроші знайшлись , а на військових ні. Ще думка на цю ж тему: "Сьогодні День Збройних Сил України. І вперше за багато років цей день більш лицемірний за усі інші. Сьогодні нас усіх вітатимуть і ті, хто підтримує вбивство військових, хто ставить нам лайки на фото з формою, але ховає своїх чоловіків під корочкою вчорашнього свята, або, купленої інвалідністі. Ті, хто розказує нам, що достойніші нашої форми більші, ніж дехто з нас, ті, хто ненавидить нас, хто розділяє нас, кому не довбодоби наш зовнішній вигляд, як воюємо, де воюємо і зрештою, що ми досі живі. Отак от. Сумний день насправді ж. Однак. Вітаю усіх хто в строю. Вітаю усіх, що попри усе досі тримає щит. Дякую, що поруч. Дякую вам за витримку. Вічна пам'ять полеглим."
Але перед тим як подати скаргу, пам'ятай, що: Керівник отого обленерго бувший прокуратор, якого кишнули з теплого місця за липову інвалідність отриману у крупи))) А влаштувала його на цю посаду дружина, депутана партії пізделенського-патрушева ))))
А как прорвало-то, а. Откровения понеслись один за одним просто стремительным домкратом. Что мы имеем из этого коротенького отрывка из интервью бывшего посла в Британии. Итак, по Пристайко - избранный Главковерхом клоун во время войны кормил свой хоть поржущий народ байками про майские шашлыки и тревожную вализу, а в это время его подопечные разводили войска, разминировали пляж в Мариуполе для Марик-феста, снимали танки из-под Киева и перебрасывали их хрен знает куда, воровали чемоданами на бронежилетах, сажали за это боевых генералов, уничтожали контрразведку и открывали новые комфортабельные шаттлы на Чонгаре. А потом, когда началось вторжение, Главковерх просто полностью впал в прострацию и пропал на две недели, а его подопечные советовали в это время людям сидеть дома и не делать резких движений, сами же в этот момент спешно собирая бабки из бюджета Украины, подгребая телеканалы, подготавливая себе местечко в Лондоне, пока одинокий танк по запруженным беженцами дорогам пытался пробраться на подмогу заблокированным в Гостомеле спецназовцам, которых просто тупо кинули. А когда Залужный на пальцах объяснил потужным менеджерам, что, благодаря еще не до конца разобранным ЗСУ, территориальной обороне и вообще ополчению, Киев оркам взять все ж таки не удастся - несмотря на все предпринятые этими самыми менеджерами усилия - и когда Главкома поймали за хлястик на полпути к Лондону, они встрепенулись, отряхнулись, записали первый гундосик, и начали сочинять легенду про Великого Смелого Боневтика, про недоваренную мивину, про гранатомет за шторкой, про татарова и чечнцев и про бои в правительственном квартале. И вот теперь становится по настоящему страшно - по какому невероятно тонкому краю, каким-то совершенно невероятным чудом, которого вообще не должно было быть - прошла Украина в эти критические первые несколько дней вторжения и каким-то совершенно невообразимым образом осталась незавоеванной. Когда, потом, чуть попозже, появятся очередные откровения и картина сложится более-менее полной и станет окончательно ясно, что же случилось и происходило за это время - мы с вами так охуеем, друзья мои, как еще никогда за эти шесть лет. Я вам напомню, что был еще один главком, у которого "не было времени мыслить стратегически" и который точно так же просрал вторжение, полностью потерял контроль и управление войсками, полностью потерял управление государственным аппаратом, когда армия противника стояла под его столицей, а все государственные органы побросали нахрен все и съебывали из столицы куда глаза глядят, был в полной прострации и вообще не мог осуществлять командование, а потом, когда не до конца разобранная им армия и народное ополчение все же отбросили противника от столицы - стал строить миф о своем великом гениальном управлении, своем мужестве и вообще благодаря только отцу народов мы победили. Звали этого гения Иосиф Сталин. Именно об этом все эти шесть лет я и орал в уши. А вас предупреждали (с) Ваш Дед. (с)
Тю, бубінька своїм путужним потом сказав, що все незламно знав ще раніше, але якби розповів нарітеві, то втрачав би по 7 млрд. (?) В місяць. Бабчєнка ломиться в аткрьітую двері.
Реакція на пост про ЗСУ вище мене здивувала. Купа «клоунів», «ригачок», «палець вниз»… Також рекордна відписка – 12 осіб покинули нас після поста. В мене одне питання! Що вони взагалі тут робили? Добре що пішли... Та давайте до теми каналу. Тут така історія… Продаж ВАЖКИХ вантажівок на акумуляторах в КНР. З січня по жовтень 2024 року – 53 216 шт. З січня по жовтень 2025 року 154 893 шт. Тобто в три рази! Це при тому, що загальна кількість проданих важких вантажівок на всіх видах палива за ці періоди 2024 та 2025 року майже не змінилась. 681 215 та 682145 за січень жовтень 2024 та 2025 років відповідно. Які висновки? - Великі вантажівки на батарейках будуть їздити. Виходить це реально і не страшно. - Електричні вантажівки як важкі (понад 12 тонн) так і легкі – швидко зростаючий сегмент ринку. Це призводить і призводитиме далі до ефекту сніжного кому – чим далі, тим більше. - Попри те що Китай рухається в цьому сегменті швидше за всіх – інші країни світу показують ту саму тенденцію. Хоча в штуках різниця надзвичайна. До речі BYD розширює виробництво на фабриці в Komárom в Угорщині для виробництва вантажівок. Друг Орбан підставляє плече другу Сі, щоб підставити європейських виробників. Мерзенно, але факт. - Споживання дизельного пального, а відповідно і сирої нафти в КНР як мінімум не зросте, а скоріше за все знизиться через кризу в економіці та значний прогрес в електрифікації вантажного транспорту. - Розвиток такого транспорту потребуватиме значної електричної інфраструктури – швидких зарядних станцій на 750 кВт – 1 МВт та більше. А це потребуватиме… більше чистої електроенергії. - В деяких випадках, спосіб переходу на електричну тягу у вантажівках КНР дуже простий. Просто здоровенний ящик з акумулятором за кабіною. Як наші хлопці що самостійно збирають акумулятори для СЕС. Хай там як – китайські виробники набувають свій досвід електричного вантажного транспорту. Це незвичайно, бо раніше вони просто «брали» щось готове що погано лежало… Слідкуємо уважно! І так – попит на дизель, а з ним і на нафту в цілому зменшується… І це добре для нас і добре для цивілізації. А от десь на болотах чутно вий… (с)
