Охотничий нож 30х годов по шведскому типу. Рукоять после реставрации. В пидоростане придумали легенду о финке нквд и тюхали эти ножи лохам от 1500 дол. Наши тоже подхватили эту волну и тоже не брезговали . А вообще это охотничий нож с гавняной стали.
Чи оригінал клинок, не видно. Але порівняйте діаметр стяжки і діаметр шпенька клинка з різьбою. Рукоятка далека від оригіналу. По ножнах не зрозуміло. Де застібка? Легенда мала своє підгрунтя, тому що, ніж хоч і не мав номера, і не стояв на озброєнні, але тим не менш видавався як службовий (як "довольствие" на російській) і армійським підрозділам, і підрозділам КДБ, і, в тому числі, видавався геологам, полярникам, в експедиції, і т.д. Іншими словами, віне не продавався в магазинах, він видавався державними установами державним службовцям. Категорично не згоден. Там нормальна сталь, якщо порівнювати з ножами СРСР тих часів (МООіР).
Не знаю яка там на МООіР, але на цьому мисливці вона ніяка . Я мав таких два ножі, в свій час теж ,, брєділ ʼʼ фінкою НКВД). Оба свої ножі, один з яких взагалі був в мінті продав Сергію Мігуру ( Косичка ) . Я в кінці 2000-x роках якось взяв на полювання, то і пів кози не обдерли…. Сталь барахло як і сам ніж в принципі. Хольсьберг з якого його копіювали, мав кращу сталь і самі зведення. Хоча як на зараз, то там також слабенька сталька.
У більшості МООіР сталь 40 х 13 з твердістю 54 по Роквелу. Без коментарів (хто розбирається). Сталь У7, з твердістю 58 HRC. Це в порівнянні з МООіР - космос. Сумніваюсь, що у Вас був оригінал і Ви козу не розробили.
