Смертники в ДзОТах…

Есть товарищ Венгр, он сам родом из Ясиня. спросил у него по поводу смертников.. да действительно имели место такие моменты Венгров штрафников приковывали в Дотах.

 

Історія ходить по колу...
Російські окупанти прив'язали ланцюгом свого гранатометника до стовпа, щоб той не дезертував і лишили його з двома набоями.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, відеозапис такого запобігання дизертирству від окупантів олпублікований в соцмережах.

"Сталінські методи. Окупанти прикували ланцюгом російського гранатометника, щоб той не дезертував. Він замерз на смерть. Нехай побачать матері російських солдатів. Нелюди", - пише користувач соцмереж, що опублікував відео на своїй сторінці. Джерело: https://censor.net/ua/v3324388
https://storage2.censor.net/video/3/120322_sto.mp4

 

Я этого не понимал еще 50 лет назад.
Если тебя приковали за ногу к пулемету,то это не значит ,что ты должен стрелять.
Это наверно совковая пропаганда рисовала дурацкий образ врага.
Но у них небыло ни Гастел,ни Космодемъянских,ни Матросовых.
А тут к пулемету приковали и начались чудеса боевого героизма.

Какое то фуфло нам подсовывают 80 лет.

А чего РККА к п пулеметам на приковывала,а лучше к танкам.
Представляете ,едет танк в наступление а за ним галопом в цепях бежит штрафная рота!

А зачем писать приказ 277?
Приковали каждого солдата к ежу противоттанковому или каждого к гире 32 кг,
И никто никуда не бежит,все отстреливаются до последней капли крови.

 

У наших краях мадяри прикували смертника на 20 метровій вежі костелу... Стріляв поки його не "зняв" совєтський снайпер. Останки зняли аж в 1990 році при реставрації костелу, бо сходи, які вели на вежу були знищені радянською артилерією, яка пробували збити кулеметника.

 

Так-так, ось прям орли клювали. Ага, це ті, які ніколи, ні за яких обставин не нападають на щось більше за себе.
Ага, повз на гору з гранатою знищувати вогневу точку і мав при собі ще й води достатньо, а також, обов'язково, ковальське обладнання для "розковування". Тільки ідіот (читай - простодушний мешканець совкової імперії, з витравленим пропагандою мозком) може повірити в таке.

Я до того, що, вірогідно, якась кількість свавілля схиблених від боїв офіцерів вермахту до солдатів (а особливо - "не своїх") проявлялась як завгодно - від розстрілів, до "закриття в ДОТ/ДЗОТ". Але це залізобетонно не було "політикою" чи якимось "правилом".

Роздмухувала ці поодинокі випадки божевілля, очевидно, пропаганда комуняк.

При цьому практику загородзагонів впровадив під час другої світової виключно совковий уряд - директива № 35523 27.06.1941 року (а наказом НКВС № 00941 від 19.07.1941 це було "зацементоване"). І це було впроваджено, як видно по датам, ще до того, як половина особового складу армії просто здалася в полон. Бо драпати почали відразу. І драпали в таких масштабах, що репресивний апарат завовтузився вже на 5й день війни. В вермахту такої системи не було - в них мотивацію солдатів не треба було підтримувати позасудовими розстрілами на рівні державної політики.

Совково-засрашинська армія завжди така була - кінчена. Якщо хтось не вірить, запитайте в себе - звідки з'явився термін "обнулити" в поточній війні. Хто масово це використовує?

Тож не варто, панове, посилатись на будь-які совково-засрашинські джерела та описи, тим більше у вигляді "опублікованих мемуарів" - як мінімум більшість "звірств фашистів" там вигадки авторів для "більше жаху", а як максимум - свідоме відпрацювання прямого наказу "куратора".

 

Мадяре приковували кулеметників- бо ті сходили із розуму ,бачивши скільки вони руських косили .У нас був один кулеметник -то він ніколи не розповідав про війну.Але раз проговорився що падали руські як снопи кукурудзяні

 

Прадід по бабчиній лінії служив в угорській армії (кавалерія).Десь під Сталінградом з"їв з однополчанми свого коня і вже піхтурою відступав до озера Болотон.Неодноразово пробував здатися у полон,але це вдалося тільки на сьомий раз.Мадяри жорстоко карали дезертирів.При наявних доказах не церемонилися,винуватих швидко розстрілювали,а от про приковування смертників до зброї та стін,каменів чи ще чогось,жодного разу не чув від нього.Така інформація розходиться дуже швидко і має великий резонанс,бо вона на це і розрахована.Раз не розповідав,то не чув,вірогідно такого часто не було...
От про те,що у розстрільну команду зголошувалися добровольці,згадував часто...А вже перед самим полоном був свідком,що кулеметник циганської народності,зайнявши позицію на дзвіниці,накосив чимало совєцьких,поки його не обійшли і не закінчилися набої.Він не був прикований,його виволочили у двір церкви і червоноармійці з мосінками нанизали мадярського вітейза на штики і підняли вгору,де він прийняв мученицьку смерть,як справжній камікадзе.

 

Тяшко щоб цигане тоді воювали воювали у мадярському війську....