Український добровольчий Легіон Січових Стрільців

Відень, так само, як і Прага, у роки Першої світової війни став центром української політичної еміграції. Саме тут українці здобувають неоціненний досвід створення національної держави, який вплинув на політико-партійні, ідеологічні обставини їх подальшого суспільнополітичного і громадського життя. Як наслідок, в австрійській столиці постає Загальна Українська Рада, Союз Визволення України, Боєва Управа УСС. З перенесенням редакцій українських періодичних видань з Галичини та Буковини виникають нові часописи українською та німецькою мовами. 1919 року у Відні засновано Комітет урядовців ЗУНР, Робітниче товариство “Єдність”, “Родина”, товариство “Бесіда”, Робітнича Рада, Український Жіночий Союз, Західноукраїнське товариство Ліги Націй Українське жіноцтво на еміграції опікувалося пораненими українськими вояками, «які жертвували свою кров для Вітчизни» (Das Ukrainische Damenhilfskomitee für verwundede Soldate [Український жіночий допомоговий комітет пораненим солдатам].

Для українських січових стрільців, що перебували на фронті, Комітетом організовується відправка літератури, а саме – молитовників. Видавались молитовники українською мовою монахами-селезіанами у Відні, на їх адресу надходила велика кількість листів з проханнями в отриманні літератури. Селезіани, не знаючи української мови, передавали листи до Комітету. Ними опікувалась Ольга Левицька-Басараб, яка відала канцелярією, займалась листами з проханнями про надіслання посилок. Так, у серпні 1916 року вона звертається до д-ра К. Трильовського у справі допомоги жовніру Білоскурському, а саме – про надання грошової допомоги його дружині з фондів Українського Комітету. Щотижнево Комітет допомоги раненим у Відні надсилав 700 посилок з літературою на адресу жовнірів УСС в усі провінції Австрійської монархії, 50 посилок до збірних станиць УСС – це в середньому по 20–30 чисел часописів та лектури в книжках. Силами Комітету 1916–1917 рр. було видано фронтові календарі для УССів. Вони розсилались Ольгою Левицькою-Басараб, Оленою Кисілевською, Оленою Залізняк жовнірам на фронт. Для стрільців у полі висилав Комітет святкові дарунки і спеціально видані календарі та листівки роботи О. Кульчицької з побажаннями: «Нехай мале стане за велике і буде доказом тої любови, якою оточує Вас і Ваше ім’я український народ».

 

Рідкісна поштівка накладу Центральної Управи Українських Січових Стрільців від січня 1918р. з зображенням "Прапору Українського Легіону "Українських Січових Стрільців" авторства Івана Іванця, освячення якого відбулося 28.11.1917р. у присутності митрополита Андрея Шептицького.

 

Рідкісна поштівка, авторства Г.Коленяка, на честь полеглих Українських Січових Стрільців. Надрукована у 1917р.

 

Рідкісна поштова листівка видавництва "Червона калина". 1917р.