попробувати підключити лише фазний провід до однієї клеми бойлера і стрілочним тестером подивитись напругу між корпусом і нулем а потім перекинути фазу на другу клему бойлера і знову поміряти напругу між корпусом і нулем...
Привітався))) Був у сусідньому селі на базарі)) Трошки придбали місцевих колоритних харчів - хліба, кувбаси, творога, тощо. Був вражений кількістю тютюна, кількістю сортів тютюна, який на вагу продають люди. Приємно бачити, як zeлемська петушарня йде нах у питаннях великого здирництва)))
Вітаю! нема там творогу - там сир А тютюн там вирощували в промислових маштабах...тютюн і цукровий буряк . Всі мали норму буряка і тютюну...тютюн збирали і розвозили по домах...а вдома від малого до старого всі силяли (нанизували) листя тютюну на шнурок (шпагат) і ті гирлянди по 10-20м розвішували по всіх плотах, хлівах, хатах сушити...потім сушений здавали...діди часто курили самокрутки з тютюну...
Кожна продавчиня заманює до свого прилавку, каже в нас не сепароване!, куштуйте, купуйте! Дружина наобирала сиру, печіночного паштету та копченої кувбаси, а я домашньої сметани та кров'янки. Не змогли пройти повз яблук, яки трошки не надулися до розмірів херсонських кавунів. Дідусь пропонував цуценят якимись місцевими "задарма" та "безкоштовно". Жіночка торгувала чудовими кроленятами, згадав дідуся, дитинство, та постійну заготівлю трави. Був здивований тим, що на ринку повно виробів зі свинини, а курка тільки привозна. Єдин дядько торгував тушкою півника, ото й уся курятина. У підсумку, наскільки я терпіти не можу ринки у місті, наскільки приємний та колоритний є сільський ринок.
Доброго дня! Не знаю як у регіоні там де Ви є, але сільські ринки географічного Центру України чомусь здивували повною відсутністю яловичини . Навіть не можу вжити слово ''майже'' повною. Яловичина на ринках геть відсутня як така . Я з усім іншим все добре - і сир на будь який смак і шлунок, і свинина, і курятина, і вироби з них. А особливо - яблука. Тут вибір сортів дійсно майже безмежний . Якість і смак чудові. Смачні, соковиті, як щойно з дерева. Аж репаються під ножем, коли ріжеш його навпіл. Виноград продавали майже до кінця листопада, сортів багато, є навіть і екзотичні, глаза розбігаються... Смакота! Деякі грона під кілограм вагою.
Штири сорти винограду було на ринку й сьогодні, Турція, не здивований. Яблука я тут бачив і минулого разу, але по сім. А зараз двадцять п'ять. Скуштуйте різницю. Зі своїх дерев зібрати не встиг, тож дивлюсь ях їх доїдають миші, та плачу.. Ящиків з десять.. п'ятнадцять під деревами лежить. Зате блдь, я встиг зібрати дві з половиною тоною гарбузів, які померзли та погнили в сараї, поки я повернувся. Тепер повезу їх на купу перегною. Але ж не скучно.....
Ні, тут були тільки місцеві продавці із своїм виноградом. Від 25 до 170 за кг, на будь який смак і гаманець. А був і такий дядько, що торгував по 10 (!!) грн. за ''руський конкорд'', як він пояснював, вродило дуже багато, оси бьють, хай хоть щось людям залишається. Мабуть з два тижні він виносив його торгувати. Треба сказати, віноград в нього був цілком непоганий, солодкий, визрілий. Це ще в жовтні було, під кінець. Я кілька разів купував в нього і не разу не пошкодував. Смачний. Дивує, чого він його на вино не поставив? Як оце і Ви із яблуками: А якщо на брагу поставити, з подальшою переробкою на домашній ''кальвАдос''...? Хоча, розумію, зараз мабуть не до кальвАдосів... А тут у нас яблука зараз від 10 до 35 , в залежності від сорту, розмірів і кондиції.
Руський конкорд - гибридизований з американського сорту болотними підарами сорт. Звичайна лабруска. Вино з лабруски на любителя. Мені віддає травою.
Я не великий спец по домашніх винах, тому мабуть це дійсно на любителя. В нас в родині домашніми винами займалася бабуся, батькова мати. Але робила це по справжньому чудово і професійно . В неї був єдиний сорт, який в народі називали ''растрьопка'', темний терпко-солодкий виноград. Проте його в неї було багато - він позаплітав майже все навколо хати, веранду і підбирався вже до воріт. Але ж яке то було чудове віно!! Бабуся ворожила з тим вином довго і старанно, пам'ятаю з дитячих років, як в неї завжди стояли якісь бутилі, трубки, пляшки... Головне у процесі, як я згодом зрозумів, була витримка вже готового продукту. Видалення винного ''каменю'', якась особлива додаткова фільтрація... Багато чого ще. На це уходило від 5 до 7 років. Проте зрештою, на ''виході'' з'являвся справжній натурпродукт, майже непрозора в бутилі чорно-червона рідина, густа як загустіла кров, АЛЕ коли її розливали по скляних чарках, ця рідина набувала якогось неймовірного неповторного темно-багряного відтінку і криштальної прозорості... Щось на кшталт концентрованого сіку граната, в якому грали сонячні промені. Казка це була, а не віно.... Солодке і водночас терпке, тягуче. А аромат! Поезія!!! Міцність була ''на рівні'', валила з ніг, якщо вживати необережно Пам'ятаю, як я ще молодяком, в компанії із батьком і ще одним родичем випили на трьох трилітровку такого вина... Пам'ятаю, як стіни і стеля мінялися місцями , як підкошувалися ноги і душа летіла до зірок... Тепер, через десятиліття, приходить запізніле розуміння, що дарма мною ''не було підхоплено прапора'' домашнього виноробства, і тайна виробництва пішла в засвіти разом із бабусею. Бо багато на своєму віку я перепробував різних домашніх вин, але нічого подібного не було....
Є люди. А є кацапи. Так і з виноградом. Є купа ВИДІВ винограду. Але нас цікавить vitis vinifera та Vitis labrusca. Зазвичай вони не схрещуються. Але деяким фахівцям вдається провести гибридізацію та отримати потомство. До перших відноситься і Бебяска нягре, вона же Растрепа. До них же відноситься Піно Нуар, наприклад, з якого роблять самі коштовні вина. Нізька температура (-15...-18), слабка стійкість до хвороб і є характерні ознаки Vitis vinifera. Цимус питання в тому, що вина з Vitis vinifera і є ті самі вина, котрі можуть зберігатись роками, тільки покращуючи при цьому органолептику. З Vitis labrusca цей номер не проходить. Це вина, які треба вживати молодими. Витримка їх тільки псує. Тому у смачні витримані вина з Бебяска нягре я вірю. (теоретично) У смачні вина з руського конкорду не дуже. Якось так)))))
Україна не була виноробною державою. Шмурдяки, які стояли на прилавках крамниць з написом "вино" годилися для "забухать". Тому такий комплімент для домашнього вина: є показовим і в наш час. Ну не привик та не вміє наш народ споживати "кисляк"))).
Доречі, виготовити справжнє сухе, або напівсухе вино в домашніх умовах, а особливо ''біле'', було під силу далеко не всім. Пам'ятаю, батько мого приятеля довго намагався зробити домашнє біле напівсухе, а все одно раз за разом виходив оцет...
Так про ''руський конкорд'' то я по дилетантськи припустив, що якщо у дядка такий великий врожай ''конкорду'', то міг би і на вино його пустити. А виявилося, що той дядько теж, як і Ви, був на цих якостях ''конкорду'' не абияк обізнаний Хоча, якщо ''чисто поїсти'', на смак той ''конкорд'' був у нього непоганий. Солодкий, крупний, стиглий. Але дійсно, відсотків 10 ягід у гронах були ''підбиті'' осами .
Руський конкорд. Завжди добре грає, бо солодкий. Але вино схоже на бражку, бо мутне. Зараз вживаю регулярно. Виноград для ледачих. Нічим не хворіє і не мерзне ніколи, можна не обрізати, як що облом.
Усі Vitis labrusca та їх гибриди мають у складі соку речовини, які пригнічують грибні хвороби. Питання тільки у кількості цих речовин. Я б сказав, що серед Vitis labrusca, що я бачив, рекордсмен по стійкості - Frontenac Gris. Доречі, стійкість йде поруч з морозостійкістю. А мутне воно, внаслідок високого вмісту пектину у суслі. А пектин при бродінні дає букет суцільних вітамінів - від метанолу, до оксиметилфурфуролу)) Якщо вино має аромат меду, то це вже ОМФ, до бабки не ходи))) Тому по технології, сусло перед інокуляцією ЧКД, зазвичай освітлюють.