Щирі вітання шановному панству з Харкова. Давненько не заходив , все поспіхом та ... Влад з Новим Роком ( твого плідного життя) Традиційно від мене : Щоб х ¥ й стояв та були гроши !
Приєднуюсь до побажань, ще згадалась порада від одної старшої жінки, їжте хлопці карасів, щоб х... не висів.
Тепер про себе Вже взвод моїх знайомих та рідних в ЗСУ. Допомогаемо, чим можемо. Почіняем/ ремонтуем , зварюєм...Та донатим Вже третій місяць син в 92 й. До речі вулиця , на якій мешкаєм теж 92й бригади. Фантома ни став вітати вночі , най думаю відпочинок у чоловіка. Сам останнім часом в 4 ранку очиці не змикаю. А все як у всіх, ТЦК, КАБи ,нехватка спеців , ефективний менеджмент і таке інше. Гарного дня .
Похизуюсь)) Ви чули за "Гостина"? Ні? Тоді ми йдемо до вас))) Вже деякий час я повністю ігнорую пости свинопсячою мовою, як на виноградних ресурсах, так і на інших. І з радістю підказую відповіді на питання у постах українською мовою))) Більше ніколи я не піду в перукарню, де власниця zeленодупоголова ідіотка. Той факт, що я ходив туди 15+ років мене не переконує. Буду ходити до закладів з більш притомними власниками/працівниками. Декілька разів я робив замовлення у родинному підприємстві "Ліхтенфельд", яке робить чудові сири, і власник якого з початку вторгнення пішов у ТРО боронити нашу країну. І от прийшов час зробити замовлення у родинному підприємстві "Гостина". Тому що єдин з них завзято нищить кацапідарских дружбанів zeмельського з початку війни. А зараз боронить саме наш сектор. За що йому подяка. А як ми знаємо, найкраща подяка та, яку можна намазати на хліб. От я і намазав. Замовлення прийшло на НП у коробці з фірмовим штемпелем. Дрібниця, але приємно)))) Всередині нас зустрічає лист з побажанням та приємний виниловий магнитик на холодильник )) Дай Боже здоровля та купу грошей тому, хто це придумав, бо це приємно як ніколи ))) Ну і дай Боже щоб усе збулось, як там написано)) Далі, в якісній вакуумній упаковці, знаходилась Смакота, яку ми трошки пізніше будемо смакувати на днюху. Отакі справи. Ригаємо на кацапське, інгоруємо zeмельськопідарське, підтримуємо своїх))) Пс. І пан Штефан також ласує смакотою))
Дня парні. якась хрень твориться....сьогодні ранком не прокинувся швагро....в пятницю приїхав з місячної реабілітації після поранення (28 квітня підірвався на розтяжці)...завтра мав їхати в госпіталь на медичну комісію....в суботу мало виповнитись 40 років....вечером ліг а ранком теща виявила мертвим....
Вітаю товариство! Сьогодні був досить напружений день. Зранку поїхав на техогляд, а потім раванув на село. З початку думав щось поробити на ділянці, але у зв'язку з тим, що у суботу зауважив що рушили опеньки вибрався до лісу. Але мене випередив якийсь абориген і зайняв найбільш смаковите місце, але й так нарізав трішки отих грибочків. Потім поїхав до дому та помив усі вікна бо у п'ятницю свято, а останній раз я це робив на Великдень. Потім почистив опеньки, замаринував та закрут ив у банки - вийшло дві літрові. Зробив собі смачну канапку, налив сто і от тепер кнопаю. Усім колегам здоров'я та щоб кацапури з підкацапниками повиздихали!
там поранення всі без загрози життю і сквозні: щока на виліт і бедро на виліт - це легкі і зажили відразу...маленький осколок в перегородці носа сказали не будуть діставати. ну і саме складне це дирка з кулак і перебиттям 2х кісток в литці...от з цими кістками і була проблема...на одній зробили операцію через пару місяців а іншу ще не трогали (так і була перебита зі зміщенням)...незнаю чи повяжуть це зі смертю...
Можливо, просто не витримало серце.... Проміжок віку 38 - 42 років для чоловіків вважається критичним періодом у житті навіть в хороші часи. А після того, що переніс, пережив і побачив Ваш знайомий... Вічна пам'ять .........................
Пов'яжуть без варіантів. Сьогодні у нас приблизно то саме, два місяці реабілітації, все. Типу не дуже сер'йозні поранення, декілька.
тяжкий день парні...але був вражений кількістю дзвінків з частини де служив швагро...так співпало що ранком йому на телефон телефонувала медик з частини (так підписано було), то теща відповіла що він помер...потім на протязі дня телефонували зам командира, замполіт (я так розумію зам по виховній чи як воно тепер зветься) і ще декілька чоловік...виражали співчуття і готовність допомогти з похоронами...всі просили негайно скинути свідоцтва про смерть як тільки отримаємо...рівно пів року як він був поранений і був на лікуванні а не забули...
