Фронтові волонтери П.Б. 4149 4378 7207 6524 Нороха Юрий

Дякую!

 

Загрузилися..
Завтра вирушати туди де важко, туди де чекають..
З повагою фронтові волонтери.

 

Дякуємо

 

Доброго дня шановні!
Доповідаємо..
Все доставлено кому треба і куди треба.
Захисники дякують всім небайдужим Українцям!
З повагою фронтові волонтери.

 

Дякуємо небайдужим україночкам ,також учням, їх батькам та вчителям ліцею с.Семенівка
За турботу про захисників на фронті.

 

Ранку шановні.
Доповідаємо.
Все доставлено кому треба і куди треба.
З повагою фронтові волонтери.

 

Отримали посилку від побратима з Києва для фронту.
Дякуємо.

 

Дякуємо дітям,їх батькам та вихователям
Пушкарівський здо "барвінок вмр"

Дякуємо за турботу про захисників.

 

Доброго вечора.
Доповідаємо.
Авто подароване для фронту мешканцем м. Дніпро доставлено кому треба і куди треба.
Дякуємо всім хто долучився.
З повагою фронтові волонтери.

 

Грузимося..

 

Доброго дня.
Доповідаємо.
Все доставлено кому треба і куди треба.
Дякуємо Всім хто допомагає.

 

Для захисників.
Дякуємо!

 

«Моя відповідальність - опіка над бійцями»

Солідність. Вона відчувається не тільки в словах, а і в кожному русі «Дністра» - бійця 59 ОМБПр імені Якова Гандзюка. Він живе достатньо довго, щоб сформувати позицію і зрозуміти – чому почалася війна і що треба для перемоги.

Невдовзі вступимо у важкий зимовий період, - зауважує «Дністер». – Треба мати хорошу прохідну техніку і засоби РЕБ, бо ворог збільшив кількість БПЛА і виконує більше обманних маневрів. Нам важливо розвивати свій військовий комплекс.

Боєць до повномасштабної війни працював у IT-cфері. Закінчив військову кафедру, а потім два місяці навчався у львівській Академії імені Сагайдачного.

Звикся з думкою, що війна стала моєю роботою. Одразу «працювали» на Миколаївщині – старший офіцер батареї на «Градах». Тоді не було так багато дронів. Знищували склади, техніку, логістичні шляхи ворога.

Як ви - командир мінометного взводу - розумієте слово відповідальність?

Опіка. Маю зробити так, щоб підлеглий вчився тільки на своїх помилках. Попереднє місце служби бійця – реактивна батарея.

Досі болить втрата двох побратимів, - зізнається «Дністер». – 25-28 років. Мали сім’ї, малих дітей. Могли б відбудовувати Україну. Але стали на захист, бо по-іншому не могли.

Воїна вдома чекає дружина і двоє дітей.

Хлопець навчається у одинадцятому класі. Він чудово розуміє, чому я тут і за що воюю. Хоча деякі речі робить по-своєму, на нього впливає вулиця. Я не лаю. Але нагадую про відповідальність. Аналогічна історія з молодшою на два роки донькою. Обидва вперті.

З друзями, які залишилися на рідній Тернопільщині, у бійця складні стосунки.

Є нерозуміння. Вони бояться мобілізації. Не хочуть вмирати? А я хочу?

Зараз етап, коли за Україну треба напрягтися. Ворог хоче знищити нас з 1991 року. Він готувався до цього, а ми – ні. Проти нас – колективний Путін. І закінчиться все тільки з розпадом Росії.

 

Вже ночами прохолодно..
Тому для захисників зігрівайки!

 

Грузимося..

 

окопні свічки поїхали хлопцям

 

Дякуємо!

 

Отримали Дякуємо!

 

Догрузилися..
Тепер на "курорт"
Бо там вже чекають..

 

Дякуємо!

 

Дякуємо!

 

Раночку шановні !
Доповідаємо.
Все доставлено кому треба і куди треба

Захисники дякують всім хто долучився!
Разом Ми сила!