Українська еміграція

Колишні стрільці та старшини УГА.

 

У кінці 1960-х-початку 1970-х українці світу зібрали кілька мільйонів доларів на заснування українських студій у Гарварді. Це була велика авантюрна ідея професора Омеляна Пріцака та його студентів. І вони змогли це зробити. От один з епізодів. Українські інженери передають 10 тисяч доларів на науку. Замітка з філадельфійської газети "Америка". 1968 рік.

 

Фото Зіни Шмалій, подароване нею в 1936 році у бібліотеку ім. С. Петлюри в Парижі. З власноручною посвятою і підписом.

Зіна Шмалій була дружиною сотника УНР Петра Шмалія. Вони одружились в 1934 році в еміграції, де Зіна була співачкою і артисткою українського театру, а Петро режисером та актором театральних вистав. Разом вони виступали з театром у Франції, Німеччині, Аргентині, США та інших країнах. Адміністративна підхорунжа Зіна Шмалій була писарем станиці Українського Вільного Козацтва 28 ім. полковника Болбочана у Лос-Анжелесі. Петро Шмалій народився в с. Багрянівці Літинського повіту, в козацькій родині, предки яких оселилися там після зруйнування Запорозької Січі Петро Шмалій окрім театральної діяльності також написав документальну повість доби українських визвольних змагань "Данило Вирва", котру присвятив своїм сину і дружині, про що на її початку є посвята у віршованій формі. Але свою книгу так і не зміг побачити, бо помер в 1963 р. (Лос-Анжелес), коли книга ще друкувалася. Був нагороджений Хрестом Симона Петлюри, і Воєнним Хрестом 1917-1957 рр.

 

Пластуни Великого Бичкова, що на Рахівщині. 1923р.

 

Значок для учасників відкриття пам'ятника Тарасові Шевченкові у Вашингтоні.

 

Замітка зі "Шляху перемоги" за 1965 рік.

 

Видатний популяризатор українського танцю, вояк Армії УНР Василь Авраменко (верхній ряд, у папасі) зі своїм колективом. Канада, фото студії Дубчака з Вінніпега.

 

Аргентинська газета "Наш Клич" повідомляє про загибель провідника ОУН Євгена Коновальця.

 

Стаття “Чужинець про положення на Великій Україні” з часопису “Новий час”. Про Голодомор очима іноземного журналіста (можливо це був Ґарет Джонс). 3 вересня 1933р.

 

Лист Президента УНР в екзилі М. Плав’юка Президенту США Дж. Бушу з інформацією про прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України та проханням підтримати рух України в напрямку незалежності. 5 вересня 1990р.

 

Вояки легіону УСС на пластовій оселі "Новий сокіл". Штат Нью-Йорк. 1950-ті роки.

 

Патріарх Йосиф Сліпий з пластунами та пластунками. Оселя "Вовча Тропа". Штат Нью-Йорк. 7 серпня 1968 року.

 

Повідомлення з бюлетеня «Ukrainian bureau» про публікації в англійській пресі про голод в Україні. 9 вересня 1933р.

 

Українці Канади протестують під посольством СССР. Початок 1971р.

 

Політв'язень Василь Стус. Плакат, виданий українським видавництвом "Смолоскип" у США у 1970-х. Скульптор - Борис Довгань.

 

Повідомлення з бюлетеня «Український тиждень» про створення управи Комітету представників українських організацій в Чехословаччині для допомоги голодаючим в Україні та про відозву Союзу Українок у Львові до жінок цілого світу щодо голоду в Україні. 18 вересня 1933р.

 

Українки Канади пікетують радянську амбасаду. На плакатах можна побачити імена українських дисиденток-політичних бранок Кремля - Ірини Стасів-Калинець, Стефанії Шабатури та Оксани Попович. Оттава. 1970-ті.

 

У листівці Української Інформаційної служби в Лондоні, випущеній з приводу концертного турне ансамблю українського танцю Вірського, розповідається про історію боротьби Українського народу за свою незалежність. 1981р.

 

Відомий львівський бібліограф Володимир Дорошенко у паризькому "Тризубі" у 1939 році подав цікаву табличку - міста, де друкувалися відомі, на той час, книги Шевченка та про нього. Вовча - це нині знищений рашистами Вовчанськ.

 

Програма виступу Рухомої школи Українських національних танців артиста-балетмейстера Василя Авраменка у Детройті. 20 жовтня 1928р.