От 50ти и выше )))

Ти зніс, а всі данні залишились. )

 

Чому у нас є ДІЯ, а ЄС не зміг таке придумати?
Бо вона обмежує права і свободи і суперечить нормам...
Я вам скажу, що ДІЯ ближча по духу до китайського електронного інтернет паспорта, ніж до того, що допускає ЄС

Сьогодні розкажу, чому з «першими у Світі» рішеннями типу додатку Дія Україну ще нескоро приймуть до Євросоюзу.
Справа у тому, що у Європейському Союзі існує загальний стандарт (регламент) щодо захисту персональних даних під назвою GDPR (вимовляється «джі-ді-пі-ар»), і кожна країна-член зобов’язана імплементувати(спровадити) цей стандарт у своє національне законодавство. І це також у є вимогах щодо асоціації України в ЄС.
Я постараюся супер-стисло донести основні ідеї GDPR (з прямими цитатами), а ви порівняйте все це з тим, що є сумною реальністю в сучасній Україні.

І спочатку важливий момент: вітчизняні цифровізатори дуже люблять повторювати: «Дія не зберігає персональних даних» - що, на їх думку, знімає з них відповідальність за можливі витоки.
І це звучить по-дитячому, тому що у GDPR є поняття «Опрацювання» (або «обробка» в українському законодавстві) і воно включає, цитата: «будь-яку операцію або низку операцій з персональними даними або наборами персональних даних з використанням автоматизованих засобів або без них, такі як збирання, реєстрація, організація, структурування, зберігання, адаптація чи зміна, пошук, ознайомлення, використання, розкриття через передавання, розповсюдження чи надання іншим чином, упорядкування чи комбінування, обмеження, стирання чи знищення;» (стаття 4 GDPR).
Тобто «зберігання» знаходиться десь у середині списку з 18 способів опрацювання персональних даних. І витік може статися у разі неправильного використання кожного (!) з них. Особисто мені відомо багато випадків, коли Дія здійснювала майже усі з вищевказаних видів «опрацювання» ПД, але любить заявляти лише про «не-зберігання».

У статті 5 GDPR йдеться (серед іншого), «зобов’язання «опрацьовувати в спосіб, що забезпечує належну безпеку персональних даних..»
Якби в Україні існував би незалежний професійний регулятор ЗПД, то за інцидент у січні 2022, коли витекла уся база даних Дії, https://cutt.ly/aelkrDSi на міністерство наклали б кількамільйонний штраф, а посадових осіб Дії притягли б до відповідальності. А сам проєкт закрили б як такий, що порушує права людини.

А тепер коротко про ключові положення GDPR.
«Контролер несе відповідальність за дотримання параграфа 1 (забезпечення безпеки персональних даних – КК) і повинен бути здатним це довести (“підзвітність”).» Повинен. Бути. Здатним. Довести. Безпеку персональних даних.

«Суб’єкт даних (тобто громадянин – КК) повинен мати право відкликати свою згоду (на опрацювання своїх персональних даних – КК) в будь-який момент». (стаття 7)

«Контролер (у тому числі орган державної влади -КК) не має права ухилятися від дій на запит суб’єкта даних щодо реалізації його прав» (стаття 12)

«Контролер повинен, у момент отримання персональних даних, надати суб’єкту даних усю інформацію, а саме інформацію про: особу та контактні дані контролера…, контактні дані співробітника з питань захисту даних…, одержувачі чи категорії одержувачів персональних даних…, період зберігання персональних даних…, існування права на відкликання згоди в будь-який момент…, наявність автоматизованого вироблення й ухвалення рішень, у тому числі профайлінгу…»(стаття 13)

Право (громадянина – КК) на виправлення персональних даних, яке повинен здійснити контролер без будь-якої необґрунтованої затримки (стаття16).

«Право бути забутим»: суб’єкт даних повинен мати право на стирання своїх персональних даних, яке повинен здійснити контролер без будь-якої безпідставної затримки (стаття 17).

Право на заперечення опрацювання персональних даних (стаття 21)
І ще багато іншого.

А тепер скажіть: чи мають користувачі додатків Дія чи, скажімо, Резерв+ вищевказані права та можливості, передбачені GDPR? Відповідно, чи відповідають ці державні додатки «європейським стандартам» щодо захисту персональних даних?

Чи враховані ці стандарти при розробці та імплементації цих додатків?
Відповіді на ці питання також допоможуть зрозуміти чому нічого схожого на Дію немає у країнах розвинутої демократії та, зокрема, ЄС.
Куди ми так завзято прагнемо.

P.S.: Повний текст офіційного перекладу GDPR українською: https://cutt.ly/AexkK9nk (с) Костянтин Корсун (https://www.facebook.com/share/p/wYbtRXhoq6MCB2YG/)

 

Цю тему потрібно перейменувати на Азербайджан та світ.
Також забанен там за невдобні питання до провідного востоковеда.

Протекторат не Туман.

Привітався)

 

Там хитрість в тому, що він на особи не переходить, а політика, то таке, всім різне подобається.

 

Переходить.
Але цього ніби не трапляється.

 

А

 

Привітався!
Цікавий возик. Під спойлером його історія

​

Спойлер

У всьому світі відомий епістолярний готичний роман англійської письменниці Мері Шеллі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей». В цьому творі геніальний вчений створює штучну людину (Франкенштейна).
Не відомо, чи читали бійці з взводу матеріально-технічного забезпечення 98 батальйону цей твір, але створили вони щось дуже схоже з уламків нашої та трофейної техніки. Навесні 2024 року народився справжній монстр-трак і отримав власне ім’я: «Проект ГЕРАСИМ»!
Авто вийшло дуже нетипове – на раму і мости з бронеавтомобіля Козак-2М стала кабіна з ГАЗу-51 з капотом від ЗІЛ-157, двигун і коробка передач з Ford Ranger 2.5 турбо-дизель, кузов з ГАЗелі, колеса від Toyota Land Cruiser, глушник та каталізатор від Land Rover, фаркоп з Mercedes ML, сидіння для екіпажу від Ssang Yong Rodius, лебідка від легендарного Hammer, а також багато болтів і гайок вітчизняного виробництва! Частину деталей і їх з’єднань унікальні – виготовлені власноруч в польовій майстерні серед кущів і акацій в байраках Запоріжжя.
Потужний, маневрений, місткий – універсальний, справжній бойовий «кінь» козаків, надійна опора сталевої піхоти тероборони.
І доля «Герасима» не схожа на долю Франкенштейна, від якого відмовився творець. Наш «Герасим» – реальний герой і улюбленець особового складу. За час своєї служби він попрацював і бойовою «тачанкою» з туреллю протиповітряної оборони та нищив ворожі дрони, пожежною машиною.
Навесні-влітку 2024 року в куряві запорізьких степів «Герасим» евакуював з переднього краю пошкоджену техніку.
В багатьох випадках він ставав «транспортом життя», адже лише на цій машині вдавалось вчасно і швидко доставити на передній край боєприпаси, продовольство і таку особливо потрібну бійцям в аномальну спеку воду.
Все це стало можливо завдяки золотим рукам хлопців з ВМТЗ, які створили не просто машину, а витвір польового інженерного мистецтва, вдихнули у нього свою душу задля одного - перемоги!
Текст: Сергій ШАУЛЬСЬКИЙ

​

​

 

Дня парні!
ну піпець...щойно знову намагались розвести мене: механічний голос: за наказом центрального банку для уникнення шахрайських операцій ваша карта була забло...і я вимкнув нах:
+38 044 350 45 37
ПС: 3:0 на мою користь...настирні сцука..
ПС2: 3й раз телефонують на службовий телефон ..службовий є скрізь і у всіх...всі карточки оформлені на телефон якого нема нівкого...онлі банівські операції

 

Теж щойно телефонували,робот: Вітаємо! Ваш номер виграв 350тис. грн.
Номер з якого телефонували +380 44 300 2021

 

Чому так мало? Я вже 420 вигравав.

 

Та отож. Я ж попереджав що пропозиції меньш 500тис. мене не цікавлять , а тут знов якісь жебраки телефонували

 

А у мене живе спілкування! )
Тільки що біля супермаркету "воїн" ,ледь не на колінах благав грошей на 50 літрів бензу! ), бо не може до Волчанська доїхати. Коли запитав де його автівка, сказав, що ось на тому перехресті біля Укртелекому. Але ж я знаю де той клятий Укртелеком знаходиться. Далі все по Станіславському! )

 

Вітаю товариство. День як день - дружина надаль у лікарні - сьогодня перевели на відділення гематології трансплантаційної хіміотерапі щоб застосуват и хіміотерапію CAR-T, а я займаюся консервацією.

 

Привітався))))

Маю панове досить незвичне питання, а чи є в нашій спільноті фахівці вулканологи або геологи?

Ось, з підказки місцевих мешканців, надибали місцину, де має місце вихід шарової лави. Навіть наколупали собі півтори артефакти. Доречі, у хлопця, що підказав що це, та де це можна знайти, є таке ядро розміром зі страусяче яйце. Так от враження таке, що воно не з каменю, а якщо не свинцеве, то залізне точно.

От цікавить усе, що можна почитати про шарову лаву. Склад та таке інше. Бо усе, що гуглиться на поверхні гугла я продивився, але таких не знайшов.

 

З днем археолога.

 

Привітався.)))

Запоріжжя зустріло смердючим повітрям, сиренами та путужними прильотами.
Про які в новинах жодного слова.

 

Булочниця з Алжубарроти - легендарна португальська діва-воїтельниця XIV століття, яка, як вважається, після битви при Алжубарроті лопатою вбила сімох кастильських воїнів.

Народилася приблизно 1350 року в місті Фару в небагатій сім'ї власника таверни та виросла дуже некрасивою, але міцною, вирізнялася безстрашністю і скандальною поведінкою. Згідно з легендою, на кожній руці в неї було по 6 (за іншими відомостями, 8) пальців.

Через свою зовнішність вона не могла вийти заміж, і в 26 років, коли її батьки померли, вона продала спадок, що дістався їй, і почала мандрувати, торгуючи на різних ярмарках.

На її долю припало безліч пригод, наприклад, втеча до Іспанії на човні, який захопили алжирські пірати і продали Брітеш як рабиню знатному мавру. Однак зрештою вона знову опинилася в Португалії й оселилася в Алжубарроті, де вийшла заміж за місцевого селянина, а сама стала власницею пекарні.

Біля Алжубарроти 14 серпня 1385 року відбулася знаменита битва між португальською і кастильською арміями. Нечисленне військо португальців за підтримки англійських лучників розгромило переважаючі сили кастильців, які почали розбігатися з поля бою.

Семеро з них сховалися в порожньому будинку Брітеш, де забралися у велику піч. Коли господиня повернулася додому і виявила там ворогів, то вона схопила лопату, якою зазвичай діставала хліб із печі, і нею перебила їх усіх. Після цього вона з групою інших жінок утворили загін і почали переслідувати кастильців, які розбіглися околицями, безжально вбиваючи їх.

Вчені сперечаються про правдивість цієї історії, але тим не менш Брітеш ді Алмейда стала народною і фольклорною героїнею португальського народу. На гербі фрегезії Празереш-де-Алжубаррота на її честь зображена лопата. (с)




Пс. Мрію дожити до того часу, коли до мене у пічку залізуть семеро козлят депутангів партії zeлемського - путіна, і я власноруч заб'ю їх фіскарсом. Або резиновою кувалдою.

Пс2. Треба життя прожити так, щоб на гербі міста було зображено фіскарс.)))

 

Як я провів літо)))

Перед поїздкою передивився усі рідини у фіаті. Начебто рівень за останні місяці не змінився. Чудово.
Згадав за датчик коленвалу, домовився за яму. Самостійно зробити заміну не зміг - незручно, яма занизька. Домовився у "гаражах" зробити заміну.
Підняли фіата на підйомнику, знайшли де він є.
Отут вийшла халепа. Датчик має іншу орієнтацію роз'єму. Розговорився з майстром. Той каже таке.
Уперше чую, щоб несправність датчика положення коленвала трахала мозок. Бо згідно мого досвіду, за відсутності сигнала від датчика, бортовик миттєво глушить авто. Тож я вважаю, що проблеми є, але вони полягають в іншому.

Під'єднав адаптера до шини та зчитав похибки, яких знайшов дві.
Перша - нестабільне спрацювання датчику положення педалі щеплення.
Друга - забитий сажевий фільтр.

Більше похибок немає.



Компом похибки скинули. Спостерігаємо що з цього вийде.

Ще намагався заправитись у Bill Oil, ніц не вийшло. Єдна заправка пішла під ремонт, друга мала графік роботи такий, що не вгадала.

О 6:40 рушили з міста.
Погода так собі, тиск скаче...
За містом бачили веселку, яка трохи наприскала на трасу.
І на фіатіка також. Бо помив же перед поїздкою.

 

Читаємо уважно!
Невже усвідомили і покаялися?! )))

 

Може ППО?
Нещодавно бахнуло так, що присів. Вийшов на ґанок подивитись куди поцілило, чисто. А потім дивлюсь, майже над головою інверсійний слід, чудернацької траєкторії.

 

На дніпровській трасі заправились на БДСМ, повний бак. Зазвичай там не заправляюсь, Bill Oil або ОККО, але ж так ся трапило, що виїхав майже порожнім.
Бо дехто працює з 9ї ранку.

Після 40 км пробігу після скидання похибки, чек загорівся знову. Ну шо робити. Їдемо далі.
Трохи сонечка, трохи дощу, мрія метеозалежних. Тягне в сон.
Оскількі перед поїздкою чудово все спланував, то частину замовлень, що просили відправити укрпоштою, відправити не встиг. Тож узяв з собою в дорогу.
Щоб не робити великий крюк, почав шукати відділення відносно поруч з трасою. Знайшов в Олександрії, звідки й відправив.
Отримувачи були здивовані. А шо робити.

Побачив в Олександрії працюючий МакДоналдс. Аж очі витріщив, цивілізація!
Не те щоб я був любитель цього фаст фуда, але ж колись в нашому місті він таки був.

Умань, Вінницю проїхав вперше. Так далеко на захід мене ще чорти не заносили)))

Дорога була не те що важка, але ж була субота, тож автівок було чимало. Бачив по дорозі декілька аварій, деякі жахливі, з трупаками.
Сидимо з коханою, п'ємо чай, жуємо обід на швидку руку трохи обабіч траси. Бачимо як проїздять дві автівки з причепами, можливо ланоси.
І от за 15 хвилин пообідавши рушаймо далі, та невдовзі бачимо єдну з них потрощену, причеп з відірваним колесом та таке інше.

Дорога у цілому була чудова. Ям нахапав вже на остатніх 20 км з 820.
Неподалік села з назвою Муровані Курилівці дорога має ділянки, ну серпантин у чистому вигляді. Згадав Крим.

Побачив церкви, побудовані просто на схилах гір, дивно, чому так?

Доїхали орієнтовно у 18:30 замість 15:30, як планували.

Ну привіт Дністер))))

 

Ні, ввечері поцілили неподалік аеропорту, який за підтримки путужного препіздента був погепаний окупантами ще взимку 22 року.
Мамо каже що гепнуло так, що підстрибнув будинок.
А ППО працювало сьогодні.

 

Коли з'явилась можливість отримати хоч короткострокову, але відпустку, почав розглядати варіанти.

Одеса, Коблево, море взагалі - не варіант. Спека заграла вкрай. Тож їхати на південь зі спеки в спеку можна, але навіщо?
До того ж я пам'ятаю смердюче та слизьке море у Коблево у 2020 році. Дякую, поригав, задарма не маю бажання.

Орловщина на Дніпрі. Відносно недалеко, але 1400 грн на добу, це дичина.

Чернігівщина. Цікаво, дешево, але ж поруч з окупованою за пітримки путужного бульбана Білоруссю, не варіант. Втрапити під роздачу дрг бажання не маю.

Полтавщина. Ніц цікавого не знайшов.

Шацькі озера. Цікаво, але дуже далеко.

Бакота. Ніц немає місць на необхідні дати. Підозрюю лютий мурашник.

Урочище Калюс. Багатий вибір житла, на любий смак та гаманець, від 250 грн з носа на добу, до 5800+ будинок на купу людей на добу.

Знайшли житло у комплесі "Гостинний Дністер", сплатили бронь, та не пошкодували за те жодного разу)))

 

За 250 грн з носа пропонувалось наступне.
Персональна сосна, під якою стояла 2 місна палатка.
Згодом ми бачили це.
Добре, що не вступили.
Відпочинок з видом на смітник.
Може кацапи зацінили б. Але ж ми не кацапи.

"Гостинний Дністер" пропонував номери 600 грн з людини, номер з кондиціонером, холодильником з морозилкою, телехвізором на пів стіни, душом та білим кораблем.
А ще з безкоштовним сніданком.
Пройти повз безкоштовного сніданку я не міг, тому прийшлось приболтати кохану саме на цей варіант.))))