Вітаю,моська царська піхотка, знайшов таке клеймо де закручується малий гвинт маг коробки.Американка ,чи нє?хто в тому розбирається?Якшо тема в неправильному розділі,можете мене поправити.
позаяк - "R" вважається клеймом фабрики Ремінгтон Армз Ко так - зі зворотньої сторони має бути 1915-17 рік і це має бути чиста "драгунська" гвинтівка... З.ЬІ. не варто забувати, що пошкоджені - розбиралися і перекомплектовувалися . (так робили також німці, поляки, румуни, фіни тощо)
Доброго. Олег, попробуй зробити чіткіше фото. В основному R було в "крузі". Буква R стояла на свої ДВОХ закінченнях, ніяких підкреслень під ножками не було. Дам тобі фото моїх ремінгтонів - звіряй. Заодно прочитай може пригодиться: В інтернеті багато джерел з цією інформацією: "...Для замовлення 3-лінійних гвинтівок зр. 1891 "російського креслення" в 1915 були обрані компанії "Ремінгтон" і "Вестингауз". Перше замовлення на 1.000.000 гвинтівок було видано "Ремінгтону" в січні, а до вересня було замовлено ще 500000. З "Вестингауз" до серпня уклали два контракти на 1800000 гвинтівок.Хоча виробництво зброї на "Вестингаузі" ставили заново, терміни поставок були однакові для обох фірм - з січня 1916 по квітень 1917 року. Постачальниками "Ремінгтон" та "Вестінгауз" виявилися несправними. Виробництво ставилося повільно. У жовтні 1916 року " Вестінгауз " попросив зрушити терміни на півроку, і російсько-англійської комісії довелося цього погодитися - у тому, що ще початку року було поставлено питання новому замовленні США 2.700.000 стволов. Якість 3-лінійних гвинтівок американського виробництва не задовольняло російських військових. У журналі Збройового відділу Арткому у вересні 1916 року про "гвинтівки Ремінгтона" було зазначено, що "головні причини затримок... слабкість пружини подавача і залягання відсікання-відбивача у своєму гнізді". Крім того, у багатьох гвинтівок гостра грань ствольної коробки призводила до порізів руки, погано були зачищені бічні поверхні прицільної рамки. Відділ рекомендував "попередньо видачі гвинтівок у війська, переглянути їх у майстернях тилових чи внутрішніх округів". Розібратися у ситуації доручили "хрещеному батькові" 3-лінійної гвинтівки генералу О.К. Залюбовському. Відвідавши заводи, він повідомляв: "Збройовий Ремінгтон... почав знову подавати шлюби... У Вестінгауза я натрапив на цілу фабрику, де в зібраних гвинтівках направляють молотками, обпилюють, перегинають і таким чином налагоджують всі пружини і дрібні частини". Причинами затримок були "погана організація виробництва, страйки, нестача робочих рук та досвідченого технічного персоналу... відсутність лекал". Цікаво висновок про "Вестингауз": "У нас немає коштів змусити заводи, які випадково стали збройними і переслідують виключно комерційні цілі, робити справді придатні рушниці. не можна". До січня 1917 року " Ремінгтон " здав лише 9 відсотків обсягу контрактів, а " Вестінгауз " - 12,5. При цьому через бракування гвинтівок завод Ремінгтон був, за повідомленнями Залюбовського, близький до краху, і російському військовому відомству пропонували взяти завод під своє управління або купити його верстати. Залюбовський навіть запропонував "цілком перенести обладнання Ремінгтона до Катеринослава", де в цей час готувалися до будівництва нового заводу. Тож у 1918 року у Росії міг з'явитися ще одне сучасний збройовий завод. Все ж таки до лютого виробництво вдалося налагодити. Але тут фірми заявили "небажання продовжувати роботу без забезпечення ним усіх збитків". На конференції союзників у Петрограді представники Англії зажадали скоротити російські замовлення США до 1.100.000 штук, тобто втричі, посилаючись на складності фінансування. Решту фірм гвинтівки в 1918 році викупив уряд США. Пізніше більшість із них продали Національній стрілецькій асоціації за ціною 3 долари за штуку. Так що до цього часу "російська військова гвинтівка Мосіна-Нагана" не вважається в США рідкістю. "Перегляд" гвинтівок у Росії створив нові труднощі. У березні 1917 року ДАУ дозволило висилати американські гвинтівки до майстерень фронтів без виправлення: підготовка весняного наступу вимагала термінового відправлення зброї. Але майстерні виявилися заваленими роботою і американські гвинтівки передали на Московський артсклад, потім частину відправили на Київський окружний склад. На багато американських гвинтівок ставили затвори російського виробництва. Коли 30 травня 1917 року надійшов запит від монгольського уряду про продаж йому "трьохлінійок", ДАУ із задоволенням "сплавило" 1200 стволів американського виробництва. "Американські" гвинтівки охочіше, ніж російські, відпускали для різних дослідів. Всього за час війни від американських заводів Росія отримала 631 000 3-лінійних гвинтівок (включаючи "Вінчестер"), або 19,1% від обсягу контрактів. Американська зброя, звичайно, зіграла свою роль у постачанні російської армії, однак, вона не була вирішальною. Для порівняння: тільки гвинтівок Арисака було отримано 728 000 штук...."
тАк, сумнІвно... ...я би сказав, що радше - то клеймо БЕЛЬГІЙСЬКЕ (...і дуже рідкісна М91...булА...) клеймо прийомки готової зброї (тільки для гвинтівок і пістолетів/револьверів) але ще раз кажу - треба дивитися, що набито зверху...
Вітаю. З поверненням! З дозволу ТС закину ще фото. На мою думку на стволі читається Ремінгтон. Велика буква N, він же № посередині ствола внизу. Чи то в мене галюніки?
Тут над N трохи тяжко,але вживу ше краще видно рік 1 так собі , 9 краще , 1 взагалі майже не видно, і останнє 6,або 8
Так вам вже навели купу прикладів, що це Ремінгтон. Натріть залишки маркувань крейдою (приклад на фото), може більше проявиться написів.
гарна американочка цікаво її хоч ні хто не обрізав. Бо сумно коли зтаких речей обрізи городили. З повагою.