ЧУДОВА КАЗКА... Жив-був добрий чоловік Сергій. Одного разу йому пощастило закохатися в дівчину Соню і зробив він їй офіційну пропозицію. Відмовила Соня. Погорював Сергій три дні і три ночі і закохався в іншу дівчину, Ірою її звали. А вона йому теж відмовила. І став Сергій жити весело та щасливо, їздити на полювання та риболовлю без дозволу, пиво пити та цибулю з часником їсти, посуд за собою не мити та шкарпетки розкидати по всій квартирі, кришку унітазу не опускати та дівчат додому приводити. А ще він серіали по телевізору взагалі не дивився і Стаса Михайлова не слухав, в магазин ходив, коли захочеться, а коли не хотілося, на дивані лежав і свербіл скрізь, як тварина. І пилососив, коли брудно, а не по суботах, і сміття виносило не вранці, а коли його, сміття, багато ставало. А старі газети на шафу складав. І магазинами 7 березня не бігав. І навіть зарплату нікому не віддавав, а сам витрачав на себе, на друзів та на жінок різних. А як він співав у ванній блатні пісні! І ніхто жодного разу йому не сказав, щоб він заткнувся і що в нього слуху немає. І нерви у нього міцні були, і кучері чорні, і гарний зір, і навіть серце ніколи не хворіло.І коли виповнилося йому 100 років, він помер від старості, а не від якоїсь виразки. І в труні лежав щасливий-щасливий і посміхався,
