Кайнокь-17 це мосінські, зроблені в Британії для РІА по російському заказу на ПСВ. Що поробиш, патронний голод ... То ще були часи, коли росія могла звернуться за допомогою до західних партнерів із цівілізованих країн . Зараз - тільки кимчинын , на крайняк ХАМАС або ''бацька''. Хоча і ''бацьку'' вже обідрали майже досуха. І фсьо, скінчились партнери. Вибачаюсь за лірику, але таке ''селяві'', нікуди правди діти. Скоріш за все, ця гільза з часів громадянської війни. Я придивився до патрона на третьому фото.... Чомусь здається, що це хтось колись зробив ''макетʼ', тобто в дульце гільзи вставлена стріляна куля зі слідами от проходження по стволу . Наче на пулі помітен слід від нарезів стволу? Клейма на гільзі цього макета на фото нажаль не видно.
...7,92х57, виготовлений в Польщі, судячи по клейму, в 1933 р. Це вже, скоріш за все знахідка по 1941 року. В цей період у німців ще було багато боєприпасів, захоплених на складах після окупації Польщі у 1939 р. Бо на осінь 1943 р., коли фронт знову повернувся в ці місця, такі патрони вже були дуже рідкісні. Хоча, все буває... Чекаємо із нетерпінням продовження репортажів з цих цікавих місцин, Ви так добре реанімували цю тему! Буквально ''підняли з колін''
Це зведення за весну, літо, осінь. Насправді часу було не так і багато. Зараз ідуть дощі та грязюка, скоріше за все залишу той хутір в спокою до весни, а там як життя вкаже ... Патрон мосінський як макет може бути, не придивилявся до нього, я вже писав, що багато знаходив їх на хуторі і розібрані і розклепані в полоси гільзи, хтось щось майстрував з них
Доречі цей гудзик індитифікував як польский періоду окупації царською росією. Питання до спільноти як він міг опинитися у степах Катеринославської губерні ?
Серед знахідок цей гудзик був тільки один? Моє суб'єктивне припущення, якщо знахідка в даній місцевості не є системною, а знайдена в одному екземплярі при довгому і багаторазовому вивченні цього місця, то вона могла потрапити туди випадково. А варіантів може бути безліч - наприклад хтось , навіть не дотичний до польського війська, міг мати такий гудзик серед різного хатнього дріб'язку, і випадково загубив . Ну, це як припущення, перше що згадалося. Інша справа, коли такі знахідки трапляються більше одної на території, що обстежується.
Згоден з вашою версією. Має ще одну : гудзик середини XIX ст., як раз в цей час в імперії відбувались події як декласифікація та "розбір шляхти" на територіях колишньої Речі Посполиті, в цей же час відбувається масове переселення малоземельних селян, в тому числі і колишньої шляхти, з території центральної України, Чернігівщини та Слобожанщини на землі теперішньої Донецької області. Можливо гудзик таким чином потрапив сюди. Можливо був узятий як трофей відставним солдатом, який служив на території колишньої Речі Посполитої.
Це також дуже слушна версія! А могло бути й так: мешканець цього хутору, не обов'язково поляк за походженням, служив на території тогочасної Польщі у підрозділі , в якому була форма с такими гудзиками. Можна ж припустити, що не всі службовці в тих ''польських'' підрозділах були етнічними поляками. Тобто, можливі і інші версії. Точної ми нажаль , вже не дізнаємось.
Щось не дає спокою ця ваша знахідка )). Можливо це заготовка для виготовлення саморобного відцепа для зимової рибалки, конструктивно нагадує на кшталт такого:
Я більше схильний до версії що то могла бути заготовка під запальничку або ще щось. Час тоді був такий, що не до зимової рибалки було, треба було швидко та продуктивно спіймати рибу, а для цього є інші браконьєрські знаряддя.
Доречі про служилих людей на цьому хуторі, знайшов гудзик артилериста РІА, але без жодних клейм або написів, на самопал не схоже, але і невідомо виробника
Під час Першої Світової стало багато малих майстерень, що виготовляли замовлення для армії. Вони зазвичай не ставили клейма через спрощене виробництво.
Доброго всім! З приводу глибині знахідок - в давні часи люди жили в копанках. Основна причина - збереження тепла. Ще такі фактори як швидкість да легкість будування, та непомітність здалеку для загарбників. Тому, свого часу, сам неодноразово намагався невдало шукати по старих мапах хутори, на місці яких не було знахідок. Робити шурф ліньки, тому що це важка праця і результат не гарантовано тому що, частіше всього, жителі хуторів були бідні.
Доброго ранку всім! Так, дійсно, конструктивно ваша західка більш підходить під заготовку саме для саморобної запальнички. Щось на кшталт такої: З ідеєю про рибальский відцеп, я здається, трохи перемудрив
Згоден з вами, бо коли копав фундамент з одного краю знахідки йшли з глибини 2 штиків, при цьому виключно совєти, горілий посуд, а з іншого краю фундамента пішов царизм з глибини 1.5 метра. Гадаю шо хату перебудували після революції на старому фундаменті, та могли трохи її розвернути.
С такою конструкцією фундаментів хат того періоду я стикнувся в селах центральної України. В багатьох хатах фундаментів ,здається, взагалі немає . В хатах такого типу льох завжди будувався надворі десь поблизу будівлі. Я веду до того, що поруч із хатами того хутору мають бути давно заброшені та обвалені льохи, які вже і бур'яном поросли. І хто знає, що може бути залишено або закопане в тих льохах. Якщо вже взялися шурфити, то можна спробувати.
Так, справді, є поряд глибокі ями, місцевий абориген вказував що то якраз від підвалів залишилось, але я дуже скептично відношусь до знахідок в них, пробував їх копати окрім заліза нічого не було. Насправді я нарахував лише 5 фундаментів від хат, які видно, бо це невеличкі бугри, можливо і більш, але не видно, дуже заважає бур'ян.
На хатах за частую бурьян иной, больше удобрения. Тем хата будет выделяться. А в подвале нечего искать, шансов что там кто то монеты в стене заныкал - скорее местные легенды и то не везде. А так, туда с монетами не ходили. Я в селе сейчас, так сложилось. Много заброшенных хат, и по подвалам которые ещё не обвалились, ловить нечего совсем. И да, в них сыро. Так что что то интересное там бы не хранили, скорее на чердаке, там где сухо. А хат старых по селу хватает. Их строили толком без фундамента, потому и пол почти на земле лежит. Местный рассказал, часто тут садили орех рядом с хатой, чтоб тот на себя всю влагу вытягивал и в доме сыро не было. С хатами которым 200 лет я не встречался, не достоят, мазанки развалятся за столько лет. Но если перестроили, то запросто монеты ушли под пол. И будут теперь глубоко.
Суто теоретично в підвалах старих хат можливо все ж таки щось може знайтися цікавого, але ж так, камради мають рацію - питання про те, які будуть шанси на успіх. А шанси можуть бути дійсно мізерні. Хоча вони і не зовсім безнадійні. Як я бачу, шановні колеги вже мали досвід пошуку саме в підвалах , тому цілком покладаюся на їхню думку. Бо особисто я підвали старих покинутих хат не обстежував, тому написав про них чисто теоретично.
Хранить что-то ценное на чердаках тоже дело проблемное. Ещё лет 100 назад, и даже меньше, практически все дома украинских сел и хуторов были соломенными. Всегда был высокий риск пожара. В погребе в этом смысле было надежнее. Но из-за сырости туда не спрячешь бумажные деньги или материю, а всё остальное зарыть в погребе вполне можно. Но опять же, все упирается в очень мизерную вероятность это сейчас отыскать, учитывая трудозатраты и время при не гарантированном результате.
Кроме ореха для этой цели хороши и тополя. Это уже мои личные наблюдения в селах центральной Украины. Причем, тополя даже более продуктивнее "качают" из земли влагу, чем орех. Опять же, это по мнению старожилов. Так что, если на территории давно исчезнувшего хутор стоит большой старый тополь, то фундамент дома мог быть где-то рядом, даже если время и бурьян скрыли его. Разговаривал с одним стариком из местных. Рассказывал, что в округе есть села, основанные еще в середине 18-го века. И дома строились таким образом (причем местами технология эта была неизменной вплоть до середины 20-го века): Вкапывались деревянные столбы по контуру будущего дома, затем обвязка конструкции тонкими стволами акаций, досками, всем, что было под рукой. Снаружи обшивали дранкой, мелкими ветками, тростником, и в итоге забивалась глиной с соломой и кизяком. Полы набивали глиной почти на уровне земли. Крыша - солома. И всё, дом готов. Рядом сажали 2-3тополя. Если такой дом забросить, то понятно, что через несколько десятилетий от него практически ничего ге останется. Разве что старый тополь или орех, если сохранятся, намекнут на место, где когда-то стоял дом.
Копаючи фундаменти згадав, як в дитинстві в селі заходив в стару покинуту хату, якій приблизно було до 100 років, вона була на низькому фундаменті, ділилася на 3 частини: 1) жила частина 2) сарай 3) хлів для худоби. Все було під однією стріхою, при цьому точно пам'ятаю вихід з хоз. частини на горище, яке було велике з балочним перекриттям, на якому зберігалися всякі побутові речі. Досі жалкую що не заліз на те горище, бо лякали нас що може дах обвалитися, сама криша була під червоною черепицею, на якій я пам'ятаю ще царскі надписи виробника, а на деяких чотко написано було Marselle. На ціх фундаментах теж чотко видно по знахідках де була житлова а де хоз. частина, видно типові будинки для місцевості.