Ввечері 4 листопада міністр оборони Рустем Умєров висловив співчуття родинам загиблих воїнів 128-ї бригади. Як інформує Цензор.НЕТ, про це він написав у фейсбуці. Він зазначив: "Співчуваю родинам загиблих воїнів зі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Будуть зʼясовані всі обставини того, що сталося. Доручаю Головній інспекції Міністерства оборони провести повну перевірку за фактом цієї трагедії. Наш ворог — підступний терорист. Маємо докласти всіх зусиль, щоб захистити наших людей та дати всі чесні відповіді рідним і близьким загиблих воїнів". У Статкомі ЗСУ також зазначили: "Противник вдарив ракетою "Іскандер-М" по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також поранення різного ступеня важкості отримали й місцеві мешканці. Наразі триває з’ясування обставин. Збройні Сили України співчувають кожній сім’ї, чиїх рідних забрала російська агресія". Як повідомляли 4 листопада соцмережі у 128-ї бригаді сталася жахлива ситуація - окупанти завдали удару по українських військовослужбовцях в одному з прифронтових сіл Запорізької області під час шикування для вручення нагород із нагоди дня ракетних військ та артилерії. Джерело: https://censor.net/ua/n3453654
Позавчора загинув мій родич, близька людина, про що ми дізналися вчора вранці. Багато хочеться сказати, але емоції переповнюють - важко. Він був хоробрим воїном та патріотом у справжньому розумінні цього слова. Росіянин за етнічним походженням, значну частину життя розмовляв російською, тому що виріс в російськомовному середовищі, але вивчив українську і перейшов на неї. В 14-му році одразу став на захист України: "Я йду захищати свою Батьківщину" (тоді він сказав ці слова російською - "свою Родину"). Його рідна мати, яка проживала в кацапстані, проклинала його і обзивала бандерівцем. Пройшов пекло боїв 14-15-го років, зокрема Дебальцево, в 2022 р. знову став у стрій. Позавчора його не стало. Його убила ворожа ракета та радянський спадок, який так і не вдалося викорінити з нашої армії - халатність, безвідповідальність, окозамилювання та любов до показухи. Дуже хотілося б, щоб усі причетні до цього епізоду дістали заслужене покарання, зокрема і з нашого боку, в першу чергу - та особливо обдарована особа, яка в кращих совкових традиціях влаштувала урочистості в неприкритій засобами ППО прифронтовій зоні, яку цілодобово моніторять ворожі безпілотники, і це після цілого ряду подібних трагедій, деякі з яких сталися не так давно. Залишається лише сподіватися, що покарання не буде у вигляді переведення на іншу посаду з підвищенням. Це лише пару штрихів до портрету людини, яка для мене назавжди залишиться прикладом того, яким має бути істинний герой. На війні з нашого боку гинуть найкращі, а в даному випадку полягли кращі з кращих. На жаль, помирають орли, а процвітають пацюки - блазні, які горланять лозунги на публіку, які уявили себе елітою та онлайн-суддями і вирішують, хто щирий українець, а хто ні, самокороновані військові експерти (колишні політологи та вірусологи), диванні вояки, які цілодобово махають віртуальними шаблюками і бомбардують ворога веселими картинками або ж тримають рубежі оборони в Польщах і Чехіях, ухилянти, які хизуються навіть в закордонній пресі своєю вправною втечею. Нехай Господь прийме душі полеглих до свого небесного воїнства..........
........................................................................................................................................................................................................