Особенно удивляло,как по желанию трудящихся дорожала водка и сигареты.Это за кого считали трудящихся?
До такої черги підходять західні журналісти і питають мужичка :"куди така черга?" Мужик каже:"гроши до фонду миру здаємо!" Горбачов наказав знайти мужика, адже реноме срср врятував! Знайшли, привели. Горбачов: "молодець! Не розгубився! Просі що хочеш!" Мужик простягає гроши:" хоть зараз дайте без черги!"
пригадав тодішні черги, штучні проблеми з деяким алкоголем, в основному горілкою, бо інше стояло і так собі прикинув, що це пойло життєво необхідний продукт і без нього жити ніззя. От зовсім ніззя буть тверезим.
А їх навіщо смажити? Відкрив мушлю та кушай! Губи дудкою зробив - хлюп і усе! Це з особистого досвіду, хоча то були мідії. На Морі наколупав, ножем відкрив і уперед. Пристав товариш щоб пригостив. Пригостив. За день товариш вивчив на пам'ять усі надписи та сучки на дошках туалету.
у беззубки повна черепашка землі в мантії, їсти крім ноги там нічого, це трошки не той молюск. А всякі морські гади на поціновувача, їв устриць, свіжих, нічо так але без того нормально живеться, як і без решти подібного. Наскільки пам'ятаю, це харам для мусульман, як свинина, всякі морепродукти, крім риби. І вони трохи праві, зарази там достатньо. В сирому.
Колись вирішили с товаришом кальмарів посмажити,хто їх бачив тих кальмарів,1982 рік,смажили,смажили-викинули
Заварні тістечка і котлети в тісті в кулінарії,ото смак. З малим їздили на роверах заїхали в їдальню ХАІ там таке ще є. З повагою
Помню везде были пончиковые,и коктейли молочные по 10коп.Пончики 7коп.100гр.А ещё семечки у бабушек,после сеанса в клубе весь пол в шкорлупе.
пончики, котлетки.... Школота. У Львові довгий час були чарочні, більше ніде такого не бачив, для любителів тяпнути 50, загризти шматочком сирка чи чимось схожим і йти воняти перегаром в трамвай. Здавалось їх 100 на кожній вулиці. А оті всі раритети легко можна зустріти в більшості студентських і відомчих їдалень, там мало що змінилось, крім цін, та і ті не великі.
А ще в школі подобалось коли дівки на уроках труда тортів на печуть і нам потім все то треба було їсти)))
Тю, а наші шили завжди якій фартушки і рукавиці. Прям як на зоні) А ми тим часом займались фігнею в майстернях, одного разу закопували трудовика в тирсу бо напився як чіп, ледь говорить, а перед тим пообіцяв директору щось там виточити. Директор прийшов, питає, де він? Кажемо - немає і не було і взагалі не знаємо. А ще була забава: в кабінеті воєнному були броньовані двері в каптьорку де зберігались воздушки, дерев'яний калаш і решта барахла. Так от, ми завжди пхали в замкову щілину сірники перед уроком. Що цікаво, ми були поза підозрою чомусь)
В нас на ринку була білішня,асортимент біляші,чебуреки,пончики з чимось,шашлики,печінка,з напоїв три види горілки,коньяк не пам'ятаю який,Бердичівське пиво,томатний сік,вода Регіна,ото там движ був,кілька років назад спілкувався з бувшою працівницею того закладу,ну і відкрила вона таємницю,м'ясо та печінка туди заходила крадена з місцевого м'ясокомбінату,пива продавалось відсотків 80-ть лівакового з пивзаводу,самогон теж був але для гостей директора якоїсь там споживспілки якому підпорядковувався ринок,це ще один доказ шо в сесесері корупції ні-ні на грам