Производитель - Fémárú Fegyver és Gépgyár, Budapest (FEG), Венгрия, производился ориентировочно в 30-е годы.
Ну в таком случае не Бельгия, а Австрия. Был вариант расшифровки Хиртенберг (на более мелких калибрах).
...але ж магазини "Кіралі" 39М/43М з"явилися років на 40 пізніше за стандарт набою 9 Х 25... ?? ...я - не про виробника, топікстартер запитав "...до якої зброї використовувався даний патрон?"
...і взагалІ - набій 9Х25 Маузер досить відомий, щоб не знайти його та хочаб на "Вікі" : Маузер С-96 - проїхали... "....Пістолети-кулемети Маузер 9×25 мм повернувся до популярності після Першої світової війни як життєздатний потужний патрон для пістолетів-кулеметів. Оскільки за Версальським договором Німеччина була обмежена у виробництві певної стрілецької зброї, вона передала виробництво компаніям в інших країнах, включаючи Бельгію та Швейцарію. Компанія Rheinmetall заснувала Waffenfabrik Solothurn [de] у Швейцарії для виробництва MP19, удосконалення MP18, розробленого Луїсом Штанге та Теодором Ракулою. Оскільки Золотурн не мав виробничих потужностей для великомасштабного виробництва, Rheinmetall придбав контрольний пакет акцій Waffenfabrik Steyr у Steyr Daimler-Puch AG, відомого виробника зброї в Австрії, створивши бізнес-консорціум Steyr-Solothurn Waffen AG... ... Дизайн MP19 став Steyr-Solothurn S1-100. Під позначеннями MP30 і MP34 він був прийнятий на озброєння австрійської поліції та армії відповідно. Він виготовлявся до 1940 року в декількох калібрах, включаючи 9×25 мм Маузер для австрійської армії. У Греції MP34 у калібрі 9×25 мм Mauser був виданий механізованим підрозділам поліції; виробництво боєприпасів там тривало під час німецької окупації.[6] Steyr-Solothurn S17-100 був пістолетом-кулеметом 9×25 мм Mauser із прямою зворотною стрільбою, який призначався для встановлення на штативі чи транспортному засобі, але не отримав більш широкого застосування у збройних силах. Досить незвичайний пістолет-кулемет без приклада S17-100 мав спусковий гачок з двома пазами, верхній для напівавтоматичної стрільби, а нижній для повністю автоматичного вогню. Незважаючи на те, що конструкція S1-100/MP-34 значно відрізнялася від S1-100/MP-34, вона мала схожий ствол і затвор і використовувала ті самі магазини. По суті, це був пістолет-кулемет з більш потужним патроном, який можна було використовувати як бойову автоматичну зброю. Лише кілька зразків було зроблено для тестування та демонстрації.[7] M1923 Thompson, експериментальна військова версія пістолета-кулемета Thompson початку 1920-х років, пропонувалася в цьому калібрі,....[8] Пізніші ітерапретації MP 18, такі як Haenel MP 28/II, були запропоновані на світовому ринку в цьому калібрі, серед іншого. [9] Bergmann MP34/I та MP35/I пропонувалися у 9×25 мм Mauser на додаток до інших калібрів. Моделі автоматичних карабінів SIG MKMO, MKMS, MKPO і MKPS вироблялися в Швейцарії з 1933 по 1942 роки з калібром 9×25 мм Mauser ... [11] Scotti OM 42 був експериментальним італійським пістолетом-кулеметом 9×25 мм Mauser. Розроблені Палом Кіралі Géppisztoly 39M і 43M у 9×25 мм Mauser вироблялися компанією Danuvia в Угорщині з 1939 року до кінця Другої світової війни. Ця зброя залишалася на озброєнні Угорщини до початку 1950-х років..." Якось тАк...
