Забув геть. Робив з пенопласту кораблики і пускав по річці в Рівному під мостом. Там ще дитячій потяг по вихідним катав мене час від часу. І у жаб там же камінці кидав. У дитячій біноколь їх ще розглядав.
Ще зимою було радісттю здобути клійонку, чим більше тим краще. Раз нарили, пам'ятаю, метрів 5-6 і ширина може метр а може більше. Самий кайф був загорнутися у неї втрьох-вчотирьох і з гори. Бл***, я би зараз за гроші такого не зробив, а тоді кайф
Ми в ліс ходили, брали кору з сосен і робили,згадую, шедеври. Пускали весною на струмки, бо провтикати жалко було. Я ,до речі, років 15 назад в селі знайшов один,свій,у кладовці
А мы из деревянных шпал сбивали скобами( 2х,3х,4х палубные) после просмотра капитана Врунгеля (Черная Каракатица ) и катались на них по болоту между затопленными деревьями, отталкиваясь шестами от дна.
И клеили живицей...А самая ядреная взрывсмесь которую помню это сурик с серебрянкой,ох и рвало.У товарища по 20кг бочки в гараже у деда стояли
Баллончики от сифона набивали серой со спичек , со стержня шариковой ручки и той же серы делали запал, секунды 3 горел. Поджигали и бросали. Баллончик рвало как бумажный.. только куски летели.. хлопало так ,что уши закладывало..) Или на стройку ходили. Просто лазить. Как не поубивались и без особых травм обходилось до сих пор не понимаю.. А хоккей зимой, обломаными клюшками, сбитые руки и пальцы ,синяки эти на ногах..) Или в пекаря играли до изнеможения. И точно, ни какого интернета. И с улицы домой не затащишь..даже зимой в холода. Да ...детство это что то..)
После просмотра Чингачгука с Гойкой Митичем-лук,стрелы,фанерные томагавки. После просмотра Айвенго-доспехи из картона,мечи деревянные и щиты-крышки от 40-ка литровых кастрюль.
Якось по зимі поперлись на стройку , там будували дитячий садок. Зима була справжня не таке як зараз. Під однією стіною снігу намело на рівні вікон першого поверху. Не пам'ятаю вже чия була ідея стрибнути з другого поверху в цю кучугуру. Перший стрибнув і занурився по самі вуха. Поки вилазив , сніг посунувся і просто поруч з тим місцем де він приземлився відкрились контейнери з цеглою. Якби він падав трохи лівіше точнісінько б на них наскочив. Іншим чогось після цього стрибати перехотілось.
Стройці,де пригнали у пісок з другого поверху,мопєди і бензін 76аи якій клянчили у водіїв ЗІЛів.Рибалка на пожарних водоймах.Колхозні сади.Кукуруза на кастріку.
Доброго усiм. То так. Ящики збивати, на тарному. Вагони розвантажувати. Хлiб укладати, на хлiбзаводi. З повагою
На будівництві було класно. Можна стрибати з другого поверху в пісок, карбід - дуже корисна річ для дітей, солярка для різних розваг. В автопарку купа різних камер лежала і шланг з повітрям. Надув, і на річку. Кіно безплатне можна дивитися з дахів біля літнього кінотеатру. Не канікули, а самі пригоди.
Памятаю у бабуні в селі працювали на току, купа таких як ми дітей, обід на вулиці смачнющий борщ, каша з мясом. Після роботи до ставка купатися, потім ввечері з бабцьою іти череду зустрічати. А спати на сіновалі у свіжому пахнючому сіні, оце був кайф!!
Ми 1981 року, на чавунiй ваннi так катались з вул. Даргомижського( зараз не знаю як), м.Харкiв. Май-же до больницi №3.
Дитинство було чудове, не звачаючи на труднощі 90х, я навіть жовтенятком побував, а часи були дибільні, чітко бачу це через призму прожитих років...
Магній з перманганатом теж непогано рвав. А який спалах. Карбід знову ж таки- чудо знахідка. Селітровані газети, порох саморобний і ракети на ньому ж. Крім цього в мене було одне особливе захоплення- повітряні змії. Не пам'ятаю як та книжка називалась, але переробив і перезапускав майже всі моделі з неї. Там на обкладинці чувак запускає модель на резиномоторі. Особливо мені подобався коробчастий ромбічний змій. Дуже високо літав і був дуже стабільним в польоті.
В нас Ще біля музею була куча кружків,я там на фото і маделізм ходив , фотоапарат був смена і окремо дальномер )))) з повагою