Без намёков, просто интересно, у них нормы на вылов есть? Типа по размеру или весу, или может по виду рыбы?
У нас есть,можно взять только 5 рыб домой ...кроме конечно сорной рыбы типо плотвы ,бычков ...их сколько хочеш можеш вылавливать....
Американцы, можно сказать, не едят карпа и очень мало, кто ловит..Многие не знают, что его можно есть и как готовить.. Так что на него лимита нет. А так - конечно лимит на другие породы есть.. И не только на пресноводную рыбу, но и океанскую.
В США, есть такое понятие, как инвазивный вид..Рекомендуют, что если поймать, то назад точно не выпускать..
У нас тоже есть такое,но это точно не карп ,это например бычки в балтийском море которых нам в жизни небыло и лет 12 назад появились...ротаны которых вообще никогда небыло у нас ..американские раки ,сейчас тоже полно и тд
В свое время смотрел передачу за Австралию,спойманого карпа не выпускают, за это предусмотрен не слабый штраф,тупо выбрасывают,сорная рыба
Жере кожен день , колы их 10 штук с 2 кладок ... А колы одна то в минус тай ше з 2- 3 блесны отрыв .. як корчи . Говорят останя чверть и как молодик отстоится ...
Правда в тому,що риба живе створіння і жре тоді,коли їй це потрібно. Звичайно,певні сезонні чи інші закономірності існують,але все ж на фазу місяця я б не розраховував і за свій рибальський шлях нічого особливо не помічав.
Сезонная привязанность есть...Но так же есть различия от конкретного водоёма. В каждом отдельном водоёме(речка, озеро, пруд), у рыбы свои прибабахи.Наживка, время клёва и т.д. Разница в расстоянии между водоёмами может быть очень минимальной.
Я давно на рибалці не був, десь, не знаю, у вересні я одружився, а в серпні 16, з татом покійним. Ситауаця з Каховським морем нагадала, вирішив розповісти. Їздили ми в одне місце, кілька років, на рибалку, надовго - на тиждень, два. Жили в бабці, моєї дуже далекої родички. Там в неї в кінці городу був ставок, де не дозволяли ловити, була охорона, і там далі ще кілька ставків, там можна було. Але місцевим охорона дозволяла, на вудку. А колись бабця каже - що ви оце граєтесь, може у вас сітка є? Та нема, кажемо, донка є. О, каже бабця, давайте ви донку, а а в мене на горищі ятері від діда лишились, поставимо, хоч ви і я рибки поїмо. Добре. Поставили ті ятері, за донку - бабця каже - та ви не кидайте, занесіть, там не глибоко. Я і полізь. З мостків десь трохи вище колін, пішов далі - і метрів з 30 пройшов, а далі не зміг. Глибина десь по шию, по груди, воно як Азовське море - скільки бачиш, сітльки і йдеш але одне але. Ставок не чистився ще з довоєнних часів, і воно ідеш, не глибоко, а спинишся підтягнути донку за собою, і моментально грузниш в муляці і потім ледь вилазиш з нього. Але і так пішло, правда, не дуже. За ятері там окрема історія. Ми не хотіли нагліти перед охороною, і що донку що ятері ставили пізно ввечері, а забирали рано зранку. В одному ятері правда, трохи коропів було, витяг. А з іншим - ні) там окрема історія. Зранку, ледь сіріти почало, пішов я з дівчиною витягати ті ятері. Я залізь в воду, вона на містку стоїть. Один я витяг, інший тільки почав, риба забилась всередені, і дівчина присідає і каже - тихо, там хтось біля туалету стоїть. А там город був вверх, і справа хата, сарай і туалет, як ото в селі звичайний туалет. Я подумав, що охоронець, присів з тим ятерем, за травою мені нічого не видно. Потім дівчина казала, що хтось високий стояв біля туалету, в дворі, не на вулиці, і дивився на нас. Каже, таке враження, що він бачив нас відразу як ми з хати вийшли і просто спотерігав за нами, а коли я побачила, він почав розвертатись і йти. Я, каже, присіла, не видно було, а коли встала, вже нікого не було. Ще тоді, я зразу не зауважив, потім - там песик в бабці був, добрий маленький песик, завжди коли в дворі були, він гавкав і хвостом махав, а тоді, як ми вийшли з хати і спустились до ставу, він і з будки не вилізь. Та й таке
