Була така історія... Сподобалась моєму товаришу одна дівчина, першокурсниця. Я її знав через те, що вона була з мого факультету і з мого міста, і ми - так виходило, - кілька разів разом, один, здається, раз, на попутці. Я тоді вже був на четвертому, як не помиляюсь, курсі. Братюнь, кажу, я вас познайомлю, далі там вже сам. Схема стандартна - запросив в бар, буду з другом, захопи подружку. Посиділи, знайому то я для друга кликав, а її подружка мені взагалі не сподобалась. Я ще трохи посидів, кажу - в мене ситуація, ннада іти, і звалив. Наступного дня між парами зустрічаюсь з товаришем, каже - ох ти мені і удружив! А шо таке, кажу. Та, каже, ти пішов, з одного боку і правильно зробив, я всю увагу на себе - я король міра! Але потім ще годинку посиділи, я їх двох ледве дотяг додому. Кожна лавочка - їм треба посидіть... Після пари скамеек яке вже посидіть, нашо мені ці дві малолеткі, мені ще потім поночі на Кіровку на квартиру йти (ну, то такий, не самий благополучний район був в Ніжині, зараз не знаю як)... Поржали, потім ще там продовження було, але мені вже було десь на той нездалий вечір, я тоді зустрів своє перше кохання. Але це вже зовсім інша історія
Насчет доставки пьяных вспомнил как в 1992 году сел в Львове на поезд и поехал на практику в свое селе к деду с бабушкой где сейчас и живу.В общем захожу в купе сидит там небольшой мужичок,разговорились он рассказывает мол я твоего директора кинотехникума на всю жизнь запомнил.Где то они пересеклись и нажрались в зюзю,тот мужик дотащил моего директора до дома глянул на двери и чуть не заплакал.Директора было полтора центнера а до дверей квартиры его надо было дотащить на второй этаж по приделанной железной лестнице такой как в кинобудку в кинотеатрах вели.В общем удивляюсь как он грыжу не получил за свой подвиг.
От блін))) Там я, в дорозі набираючи на телефоні, цілих два слова пропустив - ЇЗДИЛИ ДОДОМУ разом... і один раз, можливо, попуткою... а не те, що ви ото може подумали
Ну, вечір спогадів, так вже вечір спогадів. Приїхав до мене один університеський друг, видзвонив іншого нашого університетського друга, а я був на роботі, вирватись не зміг, а вони десь години з 12 почали згадувати минуле... В 5 я їх знайшов в кабаку через дорогу від моєї роботи, і вже в добре розслабленому стані + з дівчиною полегшеної поведінки. Інший мій університетський друг був теж з іншого міста, він одружився на дівчині з мого міста і тут жив. Але оскільки його дружина була у відрядженні, в них все добре складалось... Ну... посиділи... В одному барі, потім в іншому. Там один з камрадів очнувся, і каже - це хто, ми ж були в "Ідеалі" і там ніяких баб не було! - Була, кажу, ти просто забув... А потім ми викликали таксі і поїхали до камрада додому. Але! Біля підїзду камрад здох, і всьо. А я в нього (ну, в нього, це була квартира дружини, вона тоді теж була у відрядженні) вдома був один раз і то нетверезий і давно. Підїзд то я і без нього памятав, а от квартиру... Але я запамятав, щто був другий або третій поверх. Що робити? Ключі то ми в кишені знайшли, а толку? Мені жінка (ну, тоді ми ще просто жили разом) видвзвонює в кишені, де я, сволоч, є... Щось пояснити, затягти всю цю компанію до мене додому - катастрофа... Ну ми затягли камрада на другий поверх і я позвонив в першу-ліпшу квартиру, сказав - сусіди, а коли відкрили, спитав - де він живе? Сказали... я завів додому камрада, але вже іншого не було... Дзвоню - абонент поза зоною... Я плюнув і поїхав додому. Наступного дня десь під обід почали зявлятись. Один - я проснувся посеред ночі біля дверей, переліз на ліжко і далі спати... Інший - та в мене телефон сів, ми чорті куди поїхали з тою, на край міста, я зранку ледь вибрався звідти... Пішли пити пиво... Камрад мене простив за підставу, увійшов у ситуацію. А от його жінка, до сих пір спалахує, коли чує моє імя...
Сонце, повітря , онанізм - укреплює організм ! хватить тикать в живі тіла , он один голуб тикнув , хаос і різна муйня тепер Дивись порнохаб Увіруй і зцілишся !
По хвеншую Борис,по хвеншую! А як по хвншую,то вам вжє Владика пр.св.Бур.вище проповідь прочитав! Всім вітання
