Тут згадується риторична фраза одного мого друга: Мені хтось може пояснити, як я опинився у Львові з розрядженим телефоном, 20 гривнями і напівзїденою самсою в кишені?
Самси. Це такий трикутний пирожок з мясом всередині. Узбецька чи яка там кухня... Це всіх цікавило... Але історія умалчує... Якщо скористатись логікою, то камрад зірвався до колишньої в такому стані, що зранку в іншому місті думки прийняти щось перорально, крім води чи чогось сорокаградусного, викликали лише рвотні рефлекси... Чи він тоді до камрада, з яким не бачився пару років, помчав, я цього не памятаю, а версії різняться...
Вітаю панове , +5С , дощить, а як в чора гарно було , півляма в кишені за квартиру , устріці , шато марго 1868 року , дві музи , життя налагодилось... сплошні флеш роялі ..... а потім фсьо....
ніколи не розумів тих шмарклів в черепках...краби, креветки, рапани, мідії...все варене, печене, смажене, вуджене мнєсо...но тільки не шмарклі...
Аналогично,вечно итальянская родня пыталась мне все это скормить.Мне понравились только большие креветки хотя одна двоюродная сестра втюхала мне в китайском ресторане лягушачью лапку,но как помне на вкус как плохонькая рыба была.На трезвую голову вообще бы не пробовал.
