Фото ножей форумчан в деле!

Так на колір та смак усі фломастери різні. Мені, наприклад, металеві руків'я не зайшли.

 

Був у мене свого часу не ніж складень, а мрія від Владислава Чулана. Але.... подарував другові

 

Нож из цельного куска металла это в первую очередь гигиена, это как хирургический инструмент.
Для многих это очень важно ( мне очень нравится чистый нож без пыли и запаха)
В этом году у меня появились титановые, теперь по продуктам в поле только им))) с УВ

 

Не асилил, многабакаф

 

Ой

 

Трошки не фото, але відео, в процесі створення якого мій Опінельчик 9 з клинком від Влада Ч. із сталі s90v зіграв найважчу роль, ну може крім невеличких кусачків, якими піддівав заглиблені цвяхи перед тим, як вийняти їх обценьками. І треба сказати з честю пройшов це випробування. Сталь дійсно порадувала своєю витривалістю під час кількаденного критичного навантаження. Після цього кілька проходів керамічним мусатом і знову різав папір).

 

Був в гостях у братіка, побачив от таку лялю). Десь в Швеціях на барахолці купив за якісь копійки. Використовує для всього.

 

На кухні з'явився ще один помічник)))

 

І для м'яса теж гарний)))

 

доброго ранку
як Вам кухоний вікс? інтересна Ваша думка
теж подивляюсь щоб придбати
з повагою!

 

Доброго дня
Як за такі гроші Він шикарний!))
Дуже гарна пара до Мори, тепер в походи вторим ножем ( на кухню) обов'язково буде Він. З повагою

 

Со мной под Бахмутом трудяга

 

Дружище, а скажіть, будь ласка, де ви носите ніж? На стегні, чи на розгрузці, чи де?

 

Цей я ношу в рюкзаку на броні теж мора але меньшій,завтра можу зробити фото якщо божаете

 

Не варто, мені взагалі цікаво, якщо ніж "воєнний", тобто, щохвилини може знадобитися, то краще, мабуть, мати його в буквальному сенсі під рукою. Тобто, на броніку, на моллі. Так? Бо буває, питають зробити піхви для ножа. Але я не уявляю, як на ніж зробити піхви, щоб повісити їх на бронежилет. Тим більш догори дном, аби ще швидше витягти!?
Але якщо носити ніж на стегні, типа "по-фінські", або на пояснім ремені, то як його при потребі витягти швидко та тихо.
До цього додам, що я не навчився шити піхви й тому завжди, коли про це питають, то пропоную купити готові в магазині, але там вільний вертикальний підвіс.
А побачивши вашу Мору, й запитав, що та як.
Дякую!

 

Ну шо, Женя, сходив я у "міні похід" зі складнем з алюмінієвим руків'ям та з фіксом з дерев'яним. Трохи повезло, бо потрапив акурат на невеликій мороз, до -3°. Тож беру слова назад. Виявилося, дуже приємно мати в кишені ножа з не те, що немитим, а навіть не протертим вологою серветкою руків'ям! До речі, різали курку. Мабуть, справа у цьому була, бо ні сала, ні яблука під рукою не знайшлося ((
На кшталт тепле чи холодне руків'я - аж досі пам'ятаю тремтіння рук від холодного сплаву на основі алюмінія на відміну від теплого сапелє.
Вдома, звісно, що ножи помили, що штани навиворіт (щоб кишені попрати) було ретельно вимито.
Але якщо металеві плашки взимку тобі не заважають своєю температурою, то ніж ти для роботи не вживаєш))))
Який висновок з цього?

 

Я стяжками до молі прікрипив і шік і блеск

 

Хочте вірте, хочте ні, але справді не було ніколи із цим проблем)) Вживаю я ніж у 80% випадків - це відкривання посилок(і то зазвичай це у авто, а не на холоді). Значно рідше(особливо останній рік) міні походи, але трапляється. Якось дискомфорту не помічав. Хоча, якщо б була потреба різати щось на холоді кожного дня по декілька годин, можливо обрав би сапелє)))
Який саме складень з алюмінієвим руківʼям ви мали із собою у поході?

 

+

SCHRADE SCHA 5, він же Шрейд Ша5 по-нашому

 

Розповім ще про свій Вікс. Колись в 1991 році подарували мені німці ножичка. Червоненький, розкладний, симпатичний. Якість, якої людина з совку з досвідом ассортименту хозмагів, рибацько-мисливських лавок та культтоварів ніколи в житті не бачила. Те ж і про заточку - скальпель! З тих пір він був завжди поряд. В машині, в рюкзаку у відрядженнях, на пікніках, усюди. Практично це був єдиний мій ножичок впродовж більш як 30 років. Звичайно ж я його беріг - гвіздки рубати не пробував і ліс не рубав). Але недавно переглядаючи які ще є моделі у них натрапив на Тінкер. З роками штопор став для мене непотрібним інструментом, а от хрестова викрутка здалась більш актуальною опцією і прийшло рішення - подарувати дочці вже практично ставшу колекційною модель з "арбалетиком", а собі придбати того Тінкера. Так мій Спартанчик практично вперше за 30 років отримав повний сервіс із грамотною заточкою, змазкою та поліровкою подряпаних накладок. Деталі і порівняння на відео. Не забудьте лайкос - старався ж).

 

Мій Вікс зараз теж завжди в машині