Сначала меряете себе лапу,и согласно роста лопату,а потом ширину лезвия,и выяснете заодно давления на почву,а если еще пришпандёрете тонометр,то и артериальное заодно измерите...
Вирішив йти в ногу з прогресом - купив собі Fiskars Xact модель 131480. Кум "муха повторюха", купив таку ж, але модель 131481. Відмінність лише у висоті. Моя 108 см, для користувачів з зростом 160-175 см, у кума - 120 см, для зросту 175-195 см. Це одна з небагатьох моделей де це передбачено. Багато копачів ігнорує це співвідношення, купують стандартний довгий, чи короткий (саперка) Solid і не паряться... А при невідповідності зросту користувача міняється і ергономіка і принцип важіля і власне комфорт... В лопаті Fiskars Xact було зібрано все що накопичилося в команді професіоналів Fiskars. У цій лопаті використовується особливий сплав металу з поліпшеною поверхневої зносостійкості для ще довгого терміну служби. В основних проблемних місцях лопат, а це лінії зварювання і робоча зона лопати, була використана зовсім нова методика зварювання швів, також лопата була зміцнена двома ребрами жорстокості для ще більш високого рівня міцності на вигин. Ручка в лопаті Fiskars Xact має D-подібну форму для ще зручної роботи. З повагою, Саша. P.S. Протестив на копі десятки разів. Задоволенню від роботи з цим інструментом немає меж
Файна лопата, о лиш фіксуючий механізм ламається за рік-два. Юзав таку багато років, потім намертво закріпив на саморіз
Точної формули не бачив, але можу порадити обрізати черенок, щоб лопата була по пояс. Я так робив, не жалкую. З повагою! Слава Україні!
Вот моя, брал лет десять назад. Живая потому что на коп редко ездил. Лопата нравится. Посматриваю на облегченную фискарс, в планах прикупить.
Професійні копачі мають по декілька лопат, під різні задачі, на короткому черені, на длинному, на середньому, штикова чи амеріканка, совкова, з нержавійки, та інші
Зустрічав таку інфу, про що мовить Чародій. Також була рекомендація до ліктя зігнутої руки. Чим довший держак, тим більша нагрузка на спину. З довгим держаком - силові навантаження, держак коротший - кардіо.
Цікава тема. Поставлю на відслідковування. Ще чув від професійних копачів що не тільки довжина черенка і ріст копача важливі а також і порода з якої зроблено черенок - вишня, дуб, граб, тополя і т.д.
Довго думав, поки не пригадав шкільний курс фізики. Процес копу можна розділити на три етапи: 1) Заглиблення штика в землю. 2) Підйом грунту на штик за допомогою важеля, яким є черенок лопати, з центром обертання у точці перетину площини заступила з черенком лопати. 3) Зкид грунту зі штика за допомогою важеля, яким є черенок лопати, з центром обертання в місці утримання лівою рукою черенка навантаженої лопати. На першому етапі вирішують масса/сила копача, геометрія штика, площа ріжучого краю штика, характеристики грунту, черенок лопати та геометрія копача ролі майже не грають. На другому етапі максимально довгий черенок гарантує найменше зусилля, але максимальна довжина має бути в межах спроможностей копача "потягнути" черенок та міцності черенка - думаю, що з цієї точки зору оптимальна довжина черенка, при повністю заглибленому штику в грунт, має сягати середини біцепса копача. На третьому етапі, найменше зусилля потребуватиме максимального наближення центру обертання до центру мас завантаженої лопати, тому або доведеться нахилятися понижче, що при проблемній спині не дуже добре буде, або ж потрібно "підняти" центр мас до рівня долоні опущеної лівої руки за допомогою "контрваги". Тобто, міркую так - максимальна висота черенка повністю заглибленої в грунт лопати має сягати середини біцепса копача, а на черенок необхідно помістити регульовану "контрвагу", яка дозволить центр обертання на третьому етапі наближати до центру мас навантаженої лопати. Мінус такого підходу додається зайвий елемент "контрвага" та зростає маса лопати. Плюс - зменшення навантаження на копача при довготривалому копі, якщо черенок зламається з лопати вийде МПЛ та булава.
Копав такою город з камінцями, коротка, важка, метал м'який - на камінцях швидко тупилося та заминалося лезо, постійно доводилося його правити.
