Немецкий документ о гибели солдата

Добрый всем день. Слава Украине! Выставил на продажу тут на аукционе интересный документ. Но решил продублировать сюда, чтобы остался в архивах для изучения. Надеюсь модраторы не будут против.
Документ нашли в месте Каменная балка Николаевской области. Был в пузырьке, но неосторожность копателей, повредила бумагу. Гербовая печать выцвела, но еле заметные буквы проглядываются. Со слов нашедших документ был в каске с необычными декалями с позолотой. Солдат был из личной охраны высокопоставленного офицера и по пути следования машина попала в засаду красной армии. Информацию проверить досконально не могу, передаю со слов нашедших.
Интересно будет услышать мнение специалистов и что даст перевод.

 

Пишуть, шо жетон Russen стыряли в коллекцию или на райберте загнать, негодяи, потому, видимо, эту справку заместо жетона и выдали. Погиб на высоте 700 южнее Каменной Балки.

 

Доброго вечора,
про охорону високопоставленого офіцера - типова красива побрехенька. Фельдфебель Петер Гартенфельс був бійцем 11 роти 213 піхотного полку 73 піхотної дивізії, можливо, взводу лейтенанта Шмауса, який під час просування полку до Південного Бугу був практично знищений в боях.

 

Доброго, дякую. "Рибацькі" байки є і серед копачів.

 

Як все відбувалося насправді: о 3:15 13 жовтня частини 213 пп 73 пд зайняли вихідні позиції для наступу, який було призначено на 3:30 ранку, зокрема ІІІ-й батальйон зосередився в Постоларах (Postolary, цей населений пункт я ідентифікувати не зміг). Німці змогли досягти ефекту несподіванки та після короткочасного, але сильного бою зайняти групу хуторів на схід від Постолар, після чого завдяки ефективній артилерійській підтримці полк пробився через фланкуючий вогонь противника та досягнув рубежу 500 м південніше Криничок. III/213, який слідував за наступаючими передовими підрозділами, перебуваючи на правому фланзі, був введений в бій проти сил противника, які вели фланкуючий вогонь з південного напрямку. В цей час були помічені довгі гужові та моторизовані колони радянських військ, які намагалися пробитися через Кринички на схід. Артилерійським, мінометним та кулеметним вогнем їх було розсіяно, при чому було знищено велику кількість транспортних засобів. Німці нарахували на полі бою велику кількість убитих, а також захопили багато трофеїв та полонених.
О 10:50 авангардні загони вийшли до висоти 76. Для зачищення місцевості між точкою 76 та Бугом було виділено дві посилені роти зі складу І-го та ІІІ-го батальйонів 213 пп, які було направлено на Петровське та район північніше Петровського. Роти наштовхнулися на крупні сили противника по обох боках Кам´яної Балки та потрапили під сильний вогонь артилерії, в тому числі важких калібрів. Наступ зупинився. З метою з´ясування обстановки в бій було відправлено посилений ІІІ/213, якому було поставлено завдання вибити противника по обох боках Кам´яної Балки та зачистити відтинок на захід від позицій полку. Було проведено атаку в районі Кам´яної Балки, на заваді якій стали крупні сили противника на правому фланзі на висоті північно-західніше Паточная, через що так і не вдалося вийти до Бугу.
За день полк втратив 19 чоловік убитими, 53 пораненими та 4 зниклими безвісти. З числа убитих 14 чоловік належало до складу 11 роти. Загін під командуванням лейтенанта Шмауса в ході атаки на висоту 1000 м південніше Кам´яної Балки наштовхнувся на крупні, значно переважаючі сили противника та був майже повністю знищений, зокрема загинули командир лейтенант Шмаус та кандидат в офіцери фельдфебель Янсен. Німці опиралися до останнього, відстрілюючись до останнього патрона. Цей локальний розгром полягав в тому, що командир проігнорував наказ та занадто вирвався вперед.
Таким чином, завісу над обставинами загибелі даного німецького солдата та причинами відсутності жетона можна вважати відкритою. Взводний загін по вині командира відірвався від своїх, був оточений радянськими солдатами та перебитий. Оскільки поле бою залишилось за останніми, то німців, як водиться, обібрали, забравши все, що вважали за цінне та важливе.
Папірці з особистими даними, такий як виставлений в цій темі, вкладалися в пляшку та закладалися в захоронення у випадку відсутності особистого ідентифікаційного жетона з якихось причин або ж просто для перестраховки, щоб дати змогу гарантовано забезпечити ідентифікацію останків при майбутньому перезахороненні. Якщо пляшка була ретельно закупорена, то її вміст не піддавається впливу часу та навколишнього середовища і виглядає наче новий.
Для прикладу: https://reibert.info/threads/butylka-s-zapiskoj.46493/
В даному ж випадку пляшку, схоже, не вдалося закрити герметично, тому папір дещо постраждав, а на додачу був нещадно добитий лопатою. З історично та колекційної точки зору дуже цікавий документ.
До речі, а яка доля останків? Гартенфельс до цього часу не був перепохований, а його могила за офіційними даними так і залишалася на висоті південніше Кам´яної Балки.

 

Доброго. Дякую. Дуже цікавий екскурс у другу світову. Стосовно останків спробую з'ясувати, так як документ дійшов до менечерез треті руки. З пов.

 

Шикарный расклад от David Della Rocco. Спасибо большое. От себя хочу добавить за фразу "Со слов нашедших документ был в каске с необычными декалями с позолотой." Не раз находил подобное. Просто стандартные декали вермата (серебристый орел) на шлеме от длительного пребывания в грунте приобретают золотистый оттенок. Вот и почудилось копачам Золото Рейха.

 

"... поле бою залишилось за останніми, то німців, як водиться, БІЛЬШОВИКИ обібрали, забравши все, що вважали за цінне та важливе."
Все вірно описано, але є одне невеличке уточнення.
Дата та місце смерті - 13 серпня, а 17 серпня - це дата поховання трупа. З цього виходить, що труп до 5 днів знаходився на ворожій території.
Покладання пляшки з "актом смерті" з трупом померлого, як правило, відбувалося під час поховання після смерті пораненого в госпіталі.
В "акті" вказувались: дата та час надходження пораненого в госпіталь, дата та час смерті пораненого, дата та час поховання трупа.
В той же час, ерксенунгсмарка, по інструкції поховань Вермахту, прибивалась цвяхом на внутрішню або зовнішню (рідше) сторону
верхньої частини узголів"я домовини.