До нас дійшло 2 хвилі. Можливо ППО намагалось влучити. Перша потужна, друга ніт. Кічман або за Кічманом.
Spoiler Оце рядно лежало в нас на ліжку в будинку дідуся. Село Кам'янка, під Ізюмом. Бабуся його вишивала. Вона померла рано, я її ніколи не бачила. Тільки мама переказувала якісь історії, що від неї чула. Про те, як вона пережила Голодомор, як вони їли слимаків та головастиків, як ховали односельців, як у війну вбило на їх очах старшого сина бомбою, прямо в городі. Там і закопали його, поки не перепоховали, коли вже можна було. Я потім по тому городу дуже обережно ходила, боялася провалитися в яму, з якої його викопували. Хоча тоді вже 30 років пройшло, мала була, страшно... Хату білили кожного року. Їздили за глиною з тачечкою, місили з мілко нарізаною соломою, заліплювали тріщини. Потім, коли висихало, білили трав'яним віником, який макали у "звьостку")) Пахло воно так... Свіжепобіленою хатою, знаєте. Ніщо так більше не пахне. У дворі росли чотири яблуні, здоровенні, білий налив, вони падали та лускалися, з цілих варили варення на печі в саду, а гнилуваті, темні треба було складати в миски та виставляти надвір, біля дороги. Ввечері там проходили корови додому та з невимушеною елегантністю підбірали їх здоровенними язиками. Сусідка нам завжди приносила ввечері литра молока, і в нього був ледь вловимий запах яблук. Напроти хати була гора, з якої ми катались на попі по слизькій довгій траві, і одного разу я перечепилась, покотилася, короче, поламала руку. Якісно так, з вивернутою в інший бік кісткою. Мене повезли в Ізюм, бо близько. Там була якась травматологія та молодий хірург, який подивився на мене глибокими блакитними очима та сказав: "Терпи, буде не боляче" й смикнув мою вивернуту під кутом 90° руку. Потім, коли в мене в очах перестало бути темно, він наклав здоровенний гіпс. Так я вперше побувала в Ізюмі. А потім дідусь помер, хату продали. Я дуже плакала, але, якщо чесно, було страшно побачити мертвого дідуся, бо я не знала, як це, коли люди вмирають, та шкода хату, де були такі смачні яблука й колись загинув мій дядько, якого я ніколи не бачила, і якому було приблизно стільки ж років, скільки мені тоді. Я була впевнена, що він тепер стане привидом та буде ходити серед чужих людей, і йому буде дуже лячно та сумно. Так вони десь всі й лежать на кладовищі між Кам'янкою та Ізюмом. Як і всі ті, кого сьогодні відкопали в Ізюмі, солодкому місті. Іноді я думаю, що кількість болю, який видали нам, нашій землі, нашим людям, якась надможлива. Inna Romenska (c)
Здоровенькі були вінтажні ! В нас орки почали кіпішувати потроху ))) ... он й коменданську годину теж змінили - з 6:00 по 20:00 ... Сьогодні вночі бахкало шандець якийсь ... Тримаю кулаки за нашу армію - щоб в них скоріше вийшло дати під сраку підарусні .... Був у свата - градус у душі підіняли гарнесенько , тож рушаємо далі ... Ти там обережніше , бо у винограду може бути павук-пустельник , полюбляє він ховатися серед ягід . На півдні нашому його вже доволі багато . Ця істота доволі неприємна та агресивна - сам почитаєшь , коли забажаєшь . .
Павуків пустельників не нагуглив (( Взагалі павуків у гронах 3шт великих то є норма, + 1..3 сонечка у бонус
Вбивався вчора увесь день, з 5 ящиків La Cross вийшло 20л вина. "пігулку" з під пресу ледве підняв, 20+ кг (( Або виноград незважаючи на фенольну стиглисть не набрав кондицій. Або не спрацював пектолітичний фермент ((( Ну... Більше віддасть у грапу. Залив 20л з гідромодулем 1:10, та два дні буду ще тримати на кожуринці, доводячі гідромодуль до 1:5.
Вражений коліром, смаком та ароматом Johanniter. Влучів з стиглистю винограду, типом ферментів та їх роботою, умовами мацерації, типом ЧКД. Вино має вражаючий янтарний колір, неперевершений аромат та насичений смак. Frontenac Gris наступної весни буде перещеплений.
це ж чим таким давив? я сьогодні пів дня чавив яблука на сік...7 3літрових + 1 літрову банку закрили...соковижималкою філіпс чавив... привіт пісятники! Ром тримайся! все буде Україна!
Я не знаю, куди влучіли кацапідари, але ся вода скінчила. Ні обладнання помити, ні стіл... От суки (((
Колись також мав бажання зробити пресс, намутив для цього "танковий" домкрат, так і валяється. Гвинтовий наше все! ) Мені більш подобається "Трембіта"! )
Ось мій прес на основі танкового домкрата. Відео так собі, знімали колись давно. На задньому плані швагро подрібнює яблука, на подрібнювачу стоїть двигун постійного струму плюс латер, тобто є можливість регулювати обороти і на високих оборотах можна перебити в пюре. Прес досить масивний, а деталі, які працюють із жмихом, соком - з харчової нержавійки. 2 закладки жмиху в прес - 10 л соку. За годину переробляю тонну яблук. Буду чавити сік - зніму детальне відео.
Чудово )) В мене була бізнес ідея пресувати "печенки" або такі собі пігулки. Поки поставив на паузу. Був пару років тому на дніпровщині, там падалицю яблучну можна було придбати по ціні лайна. Тож поставив зарубку на кальвадос ))
