Пісні, вірші та проза на тему Російсько-Української війни

ЧОМУ НЕ МОЖНА ВОЮВАТИ З УКРАЇНЦЯМИ!?

1. Аграрна країна. Кожен може закопати. Вороги сприймаються як дармові добрива.
2. Хазяйновиті люди. Кожній родині потрібен БТР для оранки, з корпусу ракети роблять мангал, погнуте здають на метал.
3. Винахідливі. Воюють всім, що є: коктейлями, пиріжками, консервованими огірками, прокльонами і навіть голими руками.
4. Безстрашні. Після 90-х, 2008-го, 2014-го і коронавірусу, бояться тільки власних жінок і шо люди скажуть.
5. Анархічні. Терпіти не можуть будь яку владу. Окупаційну владу через тиждень змусять говорити державною і провести чесні вибори, які одразу оголосять фальсифікованими.
6. Непередбачувані. В мирний час усі всіх звинувачують у роботі на ворога. Коли приходить ворог то гуртом нищать його. В перервах гризуться за те, хто більший патріот))
7. Незламні. Коли погано – плачуть, коли дуже погано – співають, коли повна срака – сміються!

P.S. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко.

 

Прислав кум мені на мою сторінку у Фейсбуці...
Автора не знаємо, але дуже дякуємо йому за гарний вірш!

Ой ,ви, орки лаптєногі ,
( поздихали, щоби)
Повертайтеся, убогі ,
У свої трущоби.
Поки всіх вас не поклали
Наші Збройні Сили ,
Серед поля широкого
У сирі могили.
Не дивіться на Вкраїну,
Не плямкайте ласо,
Всіх положим в домовини,
Як гарматне м' ясо.
І не треба зазіхати
На нашу свободу ,
ми є правнуки великі
козацького роду.
Не схилилась Україна --
Зав'язала берці,
Кожна мати з джавеліном
У своєму серці.
Кожна мати молить Бога
За свою дитину.
На той світ у вас дорога
Через Україну.

 

*ВИ ЇСТИ ХОЧЕТЕ,
МИ - ЖИТЬ!*

Кричать голодні -" Поможіть!
Порти давайте розблокуєм!"
Вам Україна не болить -
" Міста всі потім відбудуєм.

Ви лише дайте нам зерна,
На п'яти голод наступає. "
А те, що в нас іде війна?
Від куль щодня хтось помирає.

А те, що в нас крадуть зерно,
Вивозять фурами до себе.
Ці факти вам, ніби кіно,
То ж не у вас палає небо.

А як родину повернуть?
Ні чоловіка, ні дитини...
Жінки собі волосся рвуть,
Чорну вдягаючи хустину.

Як не своє, то не болить?
Своя сорочка ближча тілу.
Ви їсти хочете, ми - жить!
Хіба вам є до того діло?

Загородили ми грудьми
Весь світ. Тож не ховайте очі.
Ми вберегли вас від війни,
Лише у нас тривожні ночі.

Немає у людей житла,
Зруйновані міста і села.
Щодня могили і тіла,
Усіх, які за вас померли.

Бо то на нас цей звір пішов.
Коли б його не зупинили -
Уже й до вас би теж прийшов
І вже б у вас росли могили.

Цей звір роками кров смоктав
І сіяв смерть, а всі мовчали.
Його здолати час настав,
Бо зовсім не на тих напали!

Та замість нам допомогти
Здолати зло та жити в мирі.
Відкрити просите порти,
Піти на поступки росії.

А як же ми? Усі мовчать...
Лунають лиш слова красиві.
Ракети нам щодня летять,
А ви з родинами... Щасливі...

Минула ця страшна весна
І літо, літо на порозі.
Чи є в тім світова вина,
Що нас тримають у облозі?

Що в нас "котли" і геноцид,
Що нас з лиця землі стирають.
Нас просто знищують, як вид,
Бо сил здолати нас не мають.

Ви мовчите... Вам би зерна...
Що трапилось з цим білим світом?
Бажаю вам, щоб крик -" Війна! "
Не чули ви і ваші діти.

Автор :© Віолетта Кравченко

РОЗПОВСЮДЬТЕ, ЯК МОЖНО БІЛЬШЕ

 

_*А мы вас любили, а мы вас встречали,
Кормили борщом и вином угощали.
Носили с Привоза вам «фрукту» и рыбку,
Мы, правда, вас ждали с добром и улыбкой.
Мы все на одном языке говорили.
Как жаль, вы об этом так быстро забыли.
Вас кто-то за русский язык ненавидел?
Вас кто-то унизил, вас кто-то обидел?
А мы были рады гостям в каждом доме
В Одессе, во Львове, в Полтаве, в Херсоне.
И вот вы явились на танках и градах.
Ребята, поймите, что здесь вам не рады.
Ведь мы вас не ждали, и мы вас не звали,
Чтоб вы нас, свободных, освобождали.
Вы смерть принесли, к нам ворвавшись в страну,
Как Гитлер, начав на рассвете войну.
Теперь ненавидят вас все в каждом доме
В Одессе, во Львове, в Полтаве, в Херсоне
А ваши ребята, совсем пацаны
Лежат на полях моей гордой страны,
И смотрят пустыми глазами во тьму.
И есть только страшный вопрос «ПОЧЕМУ»?*_

 

Від "Бандерівського смузі"... З такими вчителями, сперечатися не варто... Коротко і по суті справи...

 

Наші хлопці "запалюють" на марші...

Марусині ведмеді, вони як бджоли )))

 

Неможливо втримати сліз...

 

Бронік нашого Героя. Скільки любові до Батьківщини... Хай Бог його і всіх наших захисників оберігає...

 

Що тут можно ще про коментувати... Грузини наші брати!

 

Дорога в Нас лише одна, хоч шлях цей і нестерпно тяжкій,скінчиться весь цей жах і буде скоро вже весна, переживемо вірю цей період важкій. Вклонімося ми до землі,тим хто боронить нашу Україну,несем ми втрати гіркі й не малі,прекрасная чекає доля нашу Батьківщину. Все буде добре,вірим в це,ми переможем в битві цій жахливій і сонце посміхнеться нам в лице,зберемо ми врожай добра,зазеленіють наші ниви!

 

Прийшла війна на нашу землю мирну,в жахливому не уявити сні,що будуть нас з лиця землі стирати,хто клявся бути братом на святій землі. Летять у вирій молоді козацькі душі,їм жити й жити ще було б весь вік,від горя й сліз не буде скоро суші,але ми вистоїм як сильно біль би нас не пік. Війна закінчиться і буде наша перемога,розбитий ворог буде,правда це свята,я вірю що у Ненькі України є своя дорога,воскресне й буде розквіта!!

 

Был бы жив Высоцкий, он спел бы приблизительно так же!

 

Ко Дню Независимости Украины Александр Пономарев, Юрий Горбунов, Тарас Тополя и Дзидзьо выпустили патриотический трек "На земле, в воздухе и на море"...

 

Це відео вражає, коли єврей співає таку пісню. Дякую вам Рабине!
Це музикальне вітання Україні на День Незалежності від рабина Моше Асмана. Співає він сам...