Російсько-Українська війна. Новини

Головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов перебуваючи у Сєверодонецьку оприлюднив поточну оперативну інформацію про ситуацію в місті.

Про це він написав у фейсбуці.
Бутусов зазначив: "Знаходжусь у Северодонецьку. Сполучення та логістика після знищення мостів сильно ускладнені. Місця переправ противник обстрілює.
Логістика та комунікації стали значною проблемою. Мені, наприклад, через певні обставини, довелось плисти через Сіверський Донець з повною викладкою та рюкзаком за плечима, і це не зовсім зручно. Постачання треба негайно покращувати.
Ворог постійно проводить обстріли артилерією та авіацією, російські безпілотники над нами.
Щоб триматись в таких умовах потрібно постачання та відповідна організація".
Бутусов продовжив: "Надихає при цьому головне. Те, як воюють в Сєверодонецьку українські воїни, далеко виходить за рамки уявлень про службові обов’язки, боєздатність, відданість та сміливість.
Ті, хто погано підотовлений та організований, ті, хто піддається страху, давно відійшли. Але позиції тримає значна кількість украінських воїнів, які попри все зберігають високу боєздатність. Кожен говорить про критичні моменти, але все це на відчай, а бажання краще робити бойову роботу.
Зберігається керованість, бійці та командири використовують усі можливі засоби, щоб бити окупантів. Вони не дають себе оточити, та намагаються відповідати ударом на удар, не зважаючи на невигідне співвідношення сил. Щоденний подвиг стає звичною роботою наших бійців.
При наявності достатніх засобів тут є можливості для активних дій. Наші не ховаються, а ведуть активний пошук противника, та щодня завдають росіянам значні втрати.
Але контрбатарейноі боротьба, логістика та протиповітряна оборона потребують посилення".
"Щодо цивільних на заводі "Азот". На заводі "Азот" залишаються жити 520 цивільних осіб. Йти звідти по певним причинам вони не хочуть. Хтось чекає кінця боїв щоб повернутись у місто, хтось боїться кудись йти та не має сил.
Велика честь стояти пліч-о-пліч з нашими воїнами, видатними громадянами, буду писати з ними інтерв’ю, це важливо бачити та відчувати, бути свідком великоі історичної боротьби", - резюмував головний редактор Цензор.НЕТ.

 

Українські захисники продовжують стримувати агресора в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання "Схід".

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться у офіційному фейсбуці Командування.
У повідомленні зазначється: "Сьогодні, 15 червня, наші воїни знищили: особового складу – 34; БМП – 1; БТР – 1; МТЛБ – 1; СПГ – 1; артилерійських систем – 3; АТТ – 2; склад з б/п – 2".

 

Російські загарбники не припиняють спроб захопити Сєверодонецьк.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в оперативній інформації Генштабу ЗСУ у фейсбуці станом на 6:00 16 червня щодо російського вторгнення.
Так, розпочалася сто тринадцята доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.
На Волинському та Поліському напрямках, в рамках перевірки бойової готовності, в одній з механізованих бригад Республіки Білорусь відпрацьовано розгортання пунктів прийому мобілізаційних ресурсів з практичним прийомом військовозобов’язаних.
На Сіверському напрямку противник з метою демонстрації присутності та сковування дій підрозділів Сил оборони продовжує утримувати підрозділи збройних сил Російської Федерації зі складу Західного військового округу в прикордонних районах Брянської та Курської областей.
Ворог здійснив артилерійські обстріли позицій наших військ у районах населених пунктів Леонівка та Бачівськ Чернігівської та Сумської областей відповідно.
На Слобожанському напрямку противник перегруповує війська з метою нарощування наступальних спроможностей.
На Харківському напрямку основні зусилля ворог зосереджує на утриманні зайнятих рубежів. З метою сковування наших підрозділів та недопущення переходу у наступ ворог здійснював інтенсивні артилерійські обстріли, зокрема і з реактивних систем залпового вогню в районах населених пунктів Базаліївка, Уди та Верхній Салтів.
На Слов’янському напрямку агресор веде штурмові дії, здійснює пошук слабких місць в оборонних позиціях наших військ. Обстрілював з артилерії різного калібру цивільну інфраструктуру неподалік Пришиба, Долини, Карнаухівки та Вірнопілля.
На Донецькому напрямку противник веде бойові дії уздовж лінії зіткнення. Основні зусилля зосереджує на Бахмутському напрямку.
На Лиманському напрямку ворог активних дій не вів, обстріляв наші підрозділи із ствольної артилерії в районі Пискунівки.
На Сєверодонецькому напрямку російські окупанти продовжують вогневий вплив на підрозділи наших військ із усіх наявних вогневих засобів в районах населених пунктів Білогорівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк.
Ворог не припиняє спроб встановлення повного контролю над містом Сєверодонецьк. Веде штурм, бої тривають.
На Бахмутському напрямку ворог проводить штурмові дії з метою покращення тактичного положення. Зафіксовано артилерійські обстріли в районах населених пунктів Веселе, Соледар, Берестове та Вовчоярівка.
На Лиманському, Авдіївському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках противник здійснює систематичний вогневий вплив з метою сковування дій підрозділів наших військ в районах населених пунктів Новобахмутівка, Водяне, Первомайське, Микільське, Антонівка, Гуляйполе, Новопіль та Оріхів.
На напрямку Єгорівка – Шевченко наші воїни виявили та знищили диверсійно-розвідувальну групу противника.
На Південнобузькому та Таврійському напрямках противник зосереджує зусилля на утриманні зайнятих рубежів та недопущенні наступу наших військ. Завдає вогневого ураження підрозділам Сил оборони. Продовжує удосконалення інженерного обладнання позицій в районах населених пунктів Безводне та Іщенка.
В Чорноморській та Азовській морських операційних зонах основні зусилля ворог зосереджує на блокуванні цивільного судноплавства. В акваторії Чорного моря противник утримує в готовності до застосування три носії високоточної зброї.

 

Изюмская группировка противника начала «наращивать усилия» наСлавянском направлении и продолжала таранить оборону украинских войск со все возрастающим усердием. Сосредоточив на своем левом фланге ударную тактическую группу в размере 8-10 БТГр из состава 20-ОА (36-й омсбр, 752-го мсп, 237-го тп), а также приданных сил и средств — 36-й ОА (5-й отбр) и 68-го АК (39-я омсбр), она ринулась в атаку на позиции Сил обороны Украины на участке Краснополье — Богородичное, действуя вдоль дороги М-03 в направлении на Краснополье и Долину, а также на Богородичное.

Надо понимать, что командование Изюмской группировкой противника явно пытается прорваться на минимально возможное расстояние к Славянску (хотя бы в район Адамовка — Хрестище), перед тем, как в вести в бой основные свои силы на соседнем Барвенковском направлении (где оно уже сосредоточило порядка 9-и БТГр). И, судя по всему, они очень торопятся, ибо вокруг начинают твориться события, которые совсем не способствуют их дальнейшему «генеральному наступлению» на Славянск.

Spoiler

Противнику вроде как удалось занять Долину, но за Богородичное все еще идет бой. За Краснополье — тоже. Бои носят предельно ожесточенный характер с массированным применением всех возможных огневых средств поражения.
Одновременно с этим, войска противника, составляющие Лиманскую группировку, в количестве 5-и БТГр (из состава 239-го тп, 228-го мсп и 35-й омсбр) пытаются «способствовать» этому наступлению своих Изюмских «друзей», действуя через Татьяновку и Пришиб на то же самое Богородичное и заодно в сторону Сидорово. Вроде как, пока безуспешно для себя.
Однако, следует отметить, что на правом фланге всей этой веселой компании, нынче начали происходить события, которые, как я сказал выше, явно не особо способствуют всей этой возне на околицах Славянска.
Да, я имею ввиду контр-наступательные действия подразделений Сил обороны Украины в районе Спиваковка — Ивановка — Придонецкое (западнее Изюма — главной тыловой базы всей Изюмской группировки).
Самое интересное, что участок и направление этих действий при дальнейшем продвижении ВСУ выводят их, я бы сказал, в самое «козырное» место — в основной район дислокации главных сил всей арты и ракетных подразделений Изюмской группировки. Мало того, тут же рядом развернуты передовые пункты управления (ППУ) — 3-й мсд, 11-го АК и всей 35-й ОА (просто бинго…). И на этом пути у контр-атакующих подразделений ВСУ находятся лишь несколько «проблем», в виде фланговой тактической группы противника, состоящая из 1 БТГр 423-го Ямпольского мсп, 1 БТГр 69-й обрп и «полу-БТгр» из состава 38-й омсбр.
Правда, следует отметить, что командование Изюмской группировки войск противника все быстро и правильно поняло, как только наши передовые подразделения начали продвижение от «обратной» излучины Северского Донца в сторону Изюмского лесного массива.
Достигнув его, наши передовые подразделения начали закрепляться, а вот командование войск противника в срочном порядке начало переброску на этот участок части сил и средств своей Лиманской группировки в виде еще одной дополнительной БТГр из состава 239-го тп. и подразделений 10-го мп РХБЗ на ТОС-1А «Солнцепек» (явно с прицелом «выжечь» лес вместе с нашими подразделениями и не допустить их продвижения к самому Изюму). Ну, посмотрим, кто кого там выжжет…
Что касается, собственно, Лиманской группировки, то этимология ее задержки с «прыжком ЗА Северский Донец» теперь стала ясна. Вражье командование, судя по всему, именно из ее состава сформировало «пожарную команду» для действий в секторе самого города Изюма, куда достаточно не спеша, но достаточно уверенно прорываются украинские войска. Получилось как в анекдоте… пока генералы Дворников и Жидко, задекорированные большими и красивыми эполетами, чертили стрелочки на картах в рамках покорения «последней украинской агломерации Донбасса», у них за правым плечем парочка условных «украинских полковников» спланировала и начала весьма элегантную и разящую контр-наступательную операцию, которая для этих высоколежащих раша-дженералей может закончится тотальной ЖОПОЙ. И это нифига не преувеличение…
Если мне не верите, самостоятельно возьмите и откройте карту данной местности, приложите обыкновенную линейку к ней, померьте расстояние между Изюмским лесом и западной окраиной самого Изюма, потом определите масштаб карты и переведите полученное расстояние на линейке в км…Потом проделайте точно такую же операцию на карте между передовыми позициями войск противника в районе Берестового и в районе Белогоровки или Серебрянки… Теперь закройте глаза и мысленно сравните полученные значения и определите…. кому ближе и быстрее…

Правильно, ВСУ, мягко говоря, значительно ближе… к окраинам Изюма (где, кстати, в районе Капитоливки находится ПУ этих самых дженералей), нежели две наступающие навстречу друг дружке ударные группировки противника, известные в моих обзорах под условными наименованиями «Лиманской» и «Попаснянской»… между собой. И это без учета того фактора, что противнику для «замыкания кольца», еще потребуется форсировать Северский Донец, тогда как перед ВСУ под Изюмом… такая проблема не стоит… ибо они перешли его еще перед началом своих контр-наступательных действий в районе той самой «обратной излучины»…
Как видим, украинское военное командование переигрывает «лучшие оперативные умы» российского военного командования не только в Таврийской операционной зоне, но и тут, на Донбассе… Им бы еще «стволов» дальнобойных побольше… да ПВО помощнее и танков с ББМ-ками… в общем всего побольше, да помощнее…
Теперь о Лиманской группировке.
Тут, как говорят в Кремле… все идет «по плану». Проводится интенсивная и плодотворная плодготовка к форсированию Северского Донца (в виде настойчивой инженерной и обычной разведки нескольких участков реки силами разведбата 55-й омсбр и 40-го исп в районе Закитного), а так же интенсивное пополнение самой группировкой «свежими» подразделениями. В частности, к уже развернутым на левом берегу Северского Донца 7-и БТГр из состава 15-й, 21-й, 30-й и 74-й омсбр… на днях добавились еще 3 (одна из них танковая), из состава 55-й омсбр и 6-го тп. Таким образом, командование войск противника довело численный состав своей Лиманской группировки до показателей, вполне сравнимых с аналогичными показателями Изюмской и Попаснянской группировок… Понятно, что делается все это явно не только ради красивых циферок на бумажке с табличками.
В районе Северодонецка продолжаются упорные уличные бои. Передовые подразделения противника атакуют по 3-м сходящимся направлениям и уже по ряду сообщений контролируют большую часть города…
Что касается Попаснняской группировки противника, то сегодня 2 БТГр-ы из состава 61-й обрмп и 80-го тп, поддержанные 3-м мсб 1-й омсбр 1-го АК таки попытались прорваться в район Белогоровки и Берестового. Кроме того, 2 БТГр из состава 102-го мсп и 6-го «казачьего» мсп им. Платова атаковали позиции ВСУ по направлению на Николаевку, опять обходя Врубовку (которую они до конца так и не взяли) с запада… этот движ поддерживали огнем с юга из района Комышувахи танки 218-го тп. Вишенкой на торт, стали очередные, повторяющиеся атаки на Золотое при участии все того же 218-го тп и БТГр 155-й обрмп…
За исключением Золотого, во всех остальных случаях — невдача спіткала російського спортсмена… Под Золотым, на момент написания обзора, бои продолжались. И да, Тошковку «до конца» они тоже так и не взяли. Вообщем, у Попаснянских, в последнее время, тоже что-то расклеилось…
Фланги, заразы такие, не расширяются, укропы, время от времени, даже контр-атакуют и все в бочину норовят стукнуть, «мобиков» на восстановление «бомбаских батальонов» местами тупо и явно не хватает…

Резюмируем…

Не знаю, сейчас все в ожидании очередного масштабного наступления противника под общим названием «Последний рывок». Но я, так не думаю. Судя по тому, как организовывают и ведут боевые действия российские генералы, термин «цикличность» они вполне освоили и даже наловчились применять его на практике…

На сегодняшний день, я не вижу особых препятствий для раша-паЛкаводцеФ в деле перевода этого самого «Последнего рывка», например в «ПРЕД-последний»… и не обязательно он может быть именно на Донбассе.

Координатор группы ИС Константин Машовец

 

Війська РФ, які вдерлися на територію України, продовжують зазнавати втрат. Станом на ранок 16 червня втрати особового складу противника становлять приблизно 32 750 осіб.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресцентр Генштабу ЗСУ.
Як зазначається, загальні бойові втрати противника з 24.02 по 16.06 орієнтовно становлять:
особового складу - близько 32950 (+200) осіб ліквідовано,
танків - 1449 (+9) од,
бойових броньованих машин - 3545 (+17) од,
артилерійських систем - 729 (+7) од,
РСЗВ - 233 (+3) од,
засоби ППО - 97 (+0) од,
літаків - 213 (+0) од,
гелікоптерів- 179 (+0) од,
БПЛА оперативно-тактичного рівня - 591 (+0),
крилаті ракети - 129 (+0),
кораблі /катери - 13 (+0) од,
автомобільної техніки та автоцистерн- 2494 (+9) од,
спеціальна техніка - 55 (+0).

 

На світлині, в руках у нашого військового, один із найсучасніших дронів:

• Безпілотник Quantix Recon - це легкий, повністю автоматизований розвідувальний літальний апарат, який передає оперативну інформацію з використанням чітких зображень!
• Важливо те, що Quantix Recon не фіксується радарами!
А ще він забезпечує точну і швидку передачу розвідданих у віддалених, важкодоступних районax поля бою та при мінливій погоді.
• Апарат може досліджувати до 1,6 кв км або 20 лінійних кілометрів за 45 хвилин польоту на одному акумуляторі.