Пісні, вірші та проза на тему Російсько-Української війни

Дякую, тобі солдате…
Дякую, тобі солдате, за життя...
За мирне небо, в нас над головою.
Ховаєшся від куль ти в укриття...
Воюєш із московською ордою...
Воюєш ти, за нас.... борониш Україну!
Від напасти московської, від зла...
Покинув матір, сина та дружину...
І нищить ворогів пішов, до тла...
Над головою люті кулі свищуть,
Десь недалеко, артилерія бомбить...
Хтось живий... а хтось не дише...
Важка для України нині мить...
Та ти не побоявся...ти пішов у бій...
Щоб мирне небо було в нас над головою!
Війна іде.... ти переможеж в ній!
За тебе, помолюся Богу...
На коліна стану й щиро помолю́ся...
І миру, для всієї попрошу я Землі́...
Низько головою, до землі, вклоню́ся,
Щоб таланило у бою тобі...
Щоб повернувся, скоро, ти додому,
І більше очі не побачили війни....
Лиш мир...лиш мир і радість,
А кулі й Гради, відійшли мов сни...

 

Подвиг нескорених «кіборгів» ГІРКІ РОКОВИНИ..
Волав бетон: «Не зраджував я Вас!
Мені підступно в ребра вибухівку
Підклали, щоб обрушити каркас,
Колінами укласти на долівку.
Я Вас беріг, як тільки лише міг,
Мій термінал вас захищав до скону,
Щоб смерть не допустити на поріг,
Засунув кістку в горло я Харону!»
Котились глиби з кров’ю впереміш,
Бетон лежав розпластаний від болю,
Старався обіймати всіх ніжніш,
Укрити, наче ковдрою собою.
«Простіть за те, що слабшим був за вас,
Сталеві діти, кіборгами звані,
Якби зумів, спинив би навіть час,
Собі забрав би від осколків рани.
Я серцем – з вами, чуєте, синки,
Протримайтеся трохи піді мною.»
В німих очах лелеками роки
Металися, підранені стрілою.
Свій борг країні віддали сповна,
Склепила смерть завчасно їм повіки.
Та всіх героїв славні імена
Укарбувались подвигом навіки.

 

The Champignons - Добігає кінця війна

 

Іра Гаврилюк Поль Манандіз" Лелеки "
Мені ця пісня так до душі, бо її співає французький співак, українською мовою, який приїхав в Україну, і вивчив нашу мелодійну мову !

 

Наталія Гейман

244 дні ДАП
Найбільша довіра- не ліжко з тілами гарячими.
Найбільша любов вимірюється роками.
Коли ти тримаєшся за щось неймовірно значиме,
Тримаєшся серцем, розумом і руками.
Коли серед бою, по чорній землі розтерзаній,
Свого побратима розстріляного несеш,
Найбільша довіра з дірою між ребрами,
Вірити, що за двох доживеш.
Найближча людина, іноді пес на кордоні,
Який рятував ще до бою не раз.
Якому достатньо сухар на долоні,
І вірним завжди бути чесний наказ.
Чесніше за правду - слова побратима,
Такі, що від болю кричиш.
І варто лишати всю фальш за дверима,
Коли ти нарешті звучиш.
Пам'ятати.

 

Кадети ліцею імені Героїв Крут зняли кліп на пісню «У полі під Крутами»
Пісня написана для Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Слова і музика – Олександр Шевченко. Виконують ліцеїсти Борис Загорулько і Захар Бойко. У ролі учасника бою під Крутами – ліцеїст Олесь Лимич. Пісня присвячена події, яка відбулася 29 січня (інша версія – 30 січня) 1918 року – бою під Крутами, в якому українські військові успішно оборонялися проти переважаючих сил ворога – російських більшовиків. Режисер Вікторія Холстиніна разом із креативною командою VIvidPRO відзняли відео на пісню «У полі під Крутами». За задумом режисерки, крутянець у полі наче згадує подію, яка відбулася давно. Він незримо поєднаний із сучасними ліцеїстами-крутянцями.

 

МЕНІ КАЗАЛИ
Мені казали: "Ти не вмієш жити,
Життя прожив – нічого не нажив".
Мені казали: "Треба послужити,
Щоб і собі ти дещо заслужив".
Мені казали поруч з ким стояти,
Щоб вистоять собі життя легке.
І радили яких пісень співати,
І на каком, даруйте, язикє.
Та є таке, що я не хочу вміти
Й не вмітиму од роду і повік.
А доведеться в безвість відлетіти,
То й відлечу як чесний чоловік.
Я не один, нас все іще багато.
Ще тліємо, хоча й не горимо.
Нам нікуди вже далі відступати
Й несила наступати – стоїмо.
Ми стоїмо, ми й досі на помості,
Напівзабуті і напівживі.
Ми стоїмо – в серцях немає злості.
Ось тільки нерви – де там тятиві?
Ми стоїмо чужі у власній хаті,
Охаяні, обпльовані, німі.
Ми стоїмо потужні і затяті,
Пильнуєм світло в крижаній пітьмі.
Затравлені, змордовані істоти,
Жах небуття легенями п’ємо.
Бо Україна дихатиме доти,
Допоки ми за неї стоїмо.
#ТарасПетриненко