Re: Помни Лиенц! а на заммлере вообще ппц бывает. но учитывая что докапывались уже к моей безобидной подписи... впрочем, евреев-коллекционеров, которых там много, она видимо чем то задевает. А ведь я так старался им угодить
Re: Помни Лиенц! Числа 4-5 по ОРТconfused Кирилл Михайлович Александров хорошо выступил по поводу, но чего-то записи нигде не могу найти.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. Броди 2010. 1. Біля символічної могили в с.Підгірці, де 20 липня 1944 року большевики розсріляли 15 дивізійників і 4 вояків УПА. 2-5. Дозахоронення 20 останків вояків-дивізійників, котрі були віднайдені цього року комунальним підприємством Львівської обласної ради «Доля». Під час поховання відбулась Свята Літургія, котру відправили 4 священнослужителі. - 7 останків в окремих трунах ідентифіковані по жетонах Erkennungsmarken; - 2 останки в одній труні так само ідентифіковані, але були в "перемішку" і важко було розрізнити чиї де останки; - у великій труні 11 останків невідомих вояків (без Erkennungsmarken) визначили по залишках одежі. З 9 Erkennungsmarken 2 чи 3 були відламані.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. 1. Урочиста панахида в 66-ту річницю битви під Бродами в Торонто. Було з 50 ветеранів (всього Торонтонська станиця налічує 90 осіб, хоча колись було 400), також ветерани канадійської армії, УПА, Карпатської України і СС Юнаки. 2. Прапори - Січовиків Карпатської України, Канадійська армія, Галичина, Юнаки і УПА 3. Найстійскішим був прапороносець УПА - за весь час, ця людина незважаючи на свій вік (а всім там за вісімдесять), НІ РАЗУ не рухнулася, стояла як вилита. 4. Інтерєр Укр. Католицької церкви - розписана як православна, ніхто на рахунок релігії не робить собі з цього проблеми, різниці між католиками чи православними фактично тут немає. 5. Прапор Карпатської Січі
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. 6. Канадійський ветеран (один з кількох) - тут вже давно позабулися конфлікти і ветерани з обох сторін є в дружніх відносинах, також був Укр. ветеран пілот з Червоної Армії. Може з часом і в Україні ветерани ЧА подадуть руку УПА і Галичині. 7. Цікава знимка яка симолізує стан відносин - ветеран УПА, головний редактор Літопису УПА (зліва) спілкуєтся з ветераном Галичини. Між ними особа яка була на роботі в Німеччині і пізніше в парамілітарні оранізації копала анти-танкові рови. Ветеран УПА з того самого містечка що і моя бабця - оказуєтся вони мали спільних знайомих. Ветеран Галичини, був в ранзі кандидата на старшину, воював в Звязку під Бродами, оказуєтся був дуже добрим другом мого вуйка і вони в полоні в Ріміні жили в тому самому бараці. За Броди він був нагороджений штурмовим знаком. Каже що всіх інших нагороджували шпангами за рукопашний бій, але так як він був при звязку і фактично рукопашу не мав, то тільи дали штурмабцайшен. Цікаву розказував історію - як під Бродами проривався до залізничної колії, то по полі ходив одинокий кінь, який врятував його від смерті - під час обстрілу біля нього розірвалася граната і вибух прийшовся по коню, солдатові просто осколком поранило ногу. За прорив під Бродами його було нагороджено штурмовим знаком і знаком за поранення. П.С. Сама перша особа (видно тільки ніс), була кулеметчиком при Кущах Самооборони на Лемківщині. Коли спитав чи мав якусь уніформу то сказав що носив те що дали - камуфляжні штани, коричневу сорочку Гітлер Югенд ( а він був молодим хлопцем), і кепку Люфваффе.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. А поподробнее про этого верана можно узнать (имя, фамилия, звание и часть)?
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. Mozhna, no dumaju on by ne hotel identifikovatsia. Ja so vremenem hochu vziat' u nego intervju, togda vse detal'no uznaju. V doma u nego ostalis' medali i foto v uniforme - popytajus' sdelat' foto.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. отчет о мероприятии в Эстонии http://ksue-shen.livejournal.com/1124368.html#cutid1
Re: Помни Лиенц! мой прадед оттуда сбежал со своим другом...и слава Богу--иначе бы не успел дожить спокойно свою старость.....
Re: Помни Лиенц! По Украинцам то 50/50. Галичан как бывшых граждан Польшы не выдали, но членов УВВ с Большой Украины так же само повыдавали как и казаков. Прибалтов тоже нейтральные Шведы выдали Совку на растерзание.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. Не совсем траурное, но мероприятие. На усмотрение модератора http://righthools.net/?p=8732
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. Добавлю анонс о предстоящем мероприятии. Мероприятие памяти П.Н. Краснова http://www.rusimperia.info/news/id5698.html p.s. флаг СДК на трибуне фанатов фк РАД.
Re: 60 лет трагедии Лиенца Чья бы это ни была статья- это вообще ересь. Занимались выдачей казаков конкретно шотландские подразделения и это совершенно точно установленный факт. Кстати, происходило это вовсе не в Юденбурге совсем. Кроме того, часть называлась Еврейская Бригада, а не Палестинский Корпус- последнего названия вообще в британских ВС не существовало. Безграмотность автора сего опуса вообще вне комментариев.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. Сегодня мы чтим память наших национальных героев. Стойких и последовательных борцов с большевистской заразой. "Есть люди, которые себе уже не принадлежат. Отдавши свои силы борьбе и учению других, они сами становятся достоянием народа. У них неизбежны преданные друзья и лютые враги" (В.В. Орехов, "Часовой"). Кем являются их враги мы знаем. Как бы и какими словами они ни прикрывались, но никакие лживые маски не смогут скрыть их красной сути. Борцы за освобождение России от поганого ига, выданные западными союзниками коммунистов, были зверски убиты после полутора лет чекистских издевательств. Убиты 16 января 1947 года. Вместе с многими нашими офицерами погибли генералы Андрей Шкуро, принявший православие немецкий генерал и походный атаман Казачьих Войск Гельмут фон Паннвиц, Султан-Гирей Клыч, Тимофей Доманов, Семён Краснов и генерал Пётр Николаевич Краснов. Подвигом мученичества закончилась жизнь великого писателя и русского патриота, стойкого и последовательного антикоммуниста, но творения его будут жить в веках, воспитывая новых борцов за свободу России. "Нужно гордиться тем, что в эмиграции и на родине нашлись люди всех возрастов, готовые отдать жизнь за свободу России от коммунизма". Георгий Львович Лукин, "Можно ли было идти с немцами?", газета Наша Страна № 1653 и № 2882, стр. 2.
Re: Сердца не стало, а память жива... Траурное мероприятие. ніби, в Львові збираються встановити меморіальну дошку Дмитру Паліїву - відомому військовому, політичному і громадському діячу, який в 1943-1944 рр. був ваффен-гауптштурмфюрером дивізії "Галичина", загинув під Бродами... http://zaxid.net/newsua/2011/2/2/92402/
