В мене від гасу відрижка) Бабця за то знала) в нас тут оті міжконтинентальні бомбардувальники за півстоліття стільки кіросіну перед приземленням поскидали, що до сих пір качають. Я теж колись) тому бабуся не пропонувала)
Біда... Я потім з сусідом говорив, каже - дурак, що пішов. Там є місця, воно чи течія, чи які ключі бьють, не замерзає взимку, тільки зашерхне. А сліди, казав, то вовк. Або, каже, моя Джулія - в нього була кавказька вівчарка, він її на ніч відпускав з ланцюгу. Колись я був вийшов покурити, а потім з двору вийшов зірвати собі пару сливок, з темряви вийшла та Джуля, подивилась на мене і пішла назад в темряву) Якось вона не чіпала на волі нікого, а в дворі... Та і двору в нього не було - паркан лише від дороги, як ото часто буває в селі. Коли мій дід помер, тато приїхав і по дорозі побачив, що в сусідів горить світло, стукав до них, потім пішов - а сусіди були в нас, тато каже, а я стукав - сусід - як, Джуля відпущена, ми просто забули певно світло виключити, її певно просто в дворі не було, а то б ти не вийшов...
Або ж 3 січня 1919 року в Харкові більшовицьке повстання, через яке Запорізький корпус лишив місто. А на Чернігівщині Чорноморський кіш вів бої на фронті Кролевець-Бахмач-Гомель. А під Катеринославом бої УНР з махновцями...
Я вчора покурити зранку вийшов, ще між тим виправ дещо, заодно вмвішав. Сусідський пес примчав гавкати на мене, щось не розрахував, там під сіткою в сусіда металолом лежить, втаранився в нього, заскавчав і втік. Певно, подумав, що то я його відлупцював, хоча я і рота відкрити не встиг, щоб сказати - Кузя, ти здурів?)))
При совдепії не тільки пломбір був натуральний, гас теж був не такий гидкий як зараз. Лікувалися ним від усього.
Змагання з стрільців з луку. Виходить перший, влучає в яблуко на голові в чоловіка, каже - айм Вільгельм Тель. Інший так само, відходить, каже - айм Робін Гуд. Третій влучає чоловіку в чоло, насмерть, відходить і каже айм соррі...
Тож про дитинство..Є в нас (Яма) в цій ямі лише на морозі - 30 замерзає лід бо є течія і чим ближче до течії тим він тонший. В ту пору колгоспну бочку з під аміаку полоскали в тій ямі і якась його частина труїла рибу яка була живою але ставала млявою і вспливала. Нам з дітлахами залишалось ковиряти ту тонку кригу та діставати рибу, і лише до течії нізто ненаближавсь крім мене бо замітив коропа на самісінькім краю. Незнаю таки є якісь янголи охоронці коропа я таки вирубав і єлі витягнув вислизав він два чи три рази... Після коропа я осмілів і пішов на другий край течії, самий її початок і там таки проваливсь.. Якби не курточка яка надулась і недала пірнути повністю мене течія затягнулаб під лід, всі діти бачачи що лід відколовсь і затріщав потікали на берег, і лише мій друг з вулиці ліг і поповз до мене з патиком. Схопивши патик я таки вивернувсь на лід і теж попопз до берега.Так в мерзлих в камінь штанах ми чемчикували з коропом через село. Дома отримавши прочуханки від сестер я дізнавсь що то була коропиха на 12 кг..
Ото вам пощастило. Мені до найближчої "цивілізації" було хвилин 15-20, а навколо зарості очерету і якато течія, що відчувається під кригою. Я то вилізь, але ще хв 5 відхекувався лежав на льоді, воно важке все стало як ну, штани, підштаники, половина куртки, як ну. Я чесно, не з першого разу підтягнувся на руках хоч трохи) Не як на брусьях, точно що)))
на полюванні пішов по сліду через очерет і тож та сама фігня - перестав тонути тільки коли ружо лягло впоперек лунки , довелось опускатись по шию до дна бо лід ламавсь і вилізти було ніяк , аби було глибше - то всьо ....
А там дна не було) Один варіант, підтягуватись, а воно все важити почало, і ще до того течія, ледь так помітно, але м'яко і впевнено тягло кудись вбік)
То ви, мабуть, не їздили на коп на Рено Логан) Ато б для вас застрягти дето і потім винести те авто на руках було б за ніщо))) Я це робив далеко не один раз)))
На полюванні був. Спочатку сніг був м'який , далеко забрів. А потім зверху промерз. Провалюєшся кожен крок. Я хотєль умірайт.
Колись на реконі, я поїхав застуджений, там по дорозі наче оклигав, то не важливо, залягли в засаді, прибіг пес, понюхав мене, я його послав, потім камрада, він так само, а потім прийшов егерь і сказав ідить на хер, зараз тут губернатор полювати буде. Пес виявився його. Ми роздратувались, але егерь поговорив з нашими камандірами, і ми пішли в яри недалеко. Метрів за 500. І влаштували таку гарячу перестрілку, що губернатор навряд що вполював, бо все живе що було понятно розбіглося)