Приветствую. Весьма забавный перевод страниц uboat.net на украинский язык, только вот в оригинале таких ляпов нет. Интересно, кто додумался приплюсовывать Подводную лодку к тоннажу торговых судов?
Прошу прощения, но я не обнаружил ссылки. Эти биографии составлены на основе U-Boot.net и других доступных источников? Справшиваю, потому что мне удобнее читать немецкий, чем украинский - без обид, просто так получилось.
Привет и вам. А что мы с вами служили в одном полку,что так сразу на "ты"? Если о деталях, то извольте. Ниже я привел каждое предложение вашего текста с добавлением к нему предложения со страницы сайта uboat.net посвященной Рихарду Цаппу. Для наглядного сравнения. Жирным выделены предложения с uboat.net, курсивом несколько моих комментариев. Народився 03.04.1904 р. в Гермарсхеймі, Пфальц. Born 3 Apr, 1904 Germersheim, Pfalz В травні 1923 р. розпочав військово-морську кар’єру. Richard Zapp began his naval career in May 1923. 12.10.1926 р. в якості кадета приступив до служби. 12 Oct, 1926 Seekadett 01.04.1928 р. отримав звання фенріха цур зее. 1 Apr, 1928 Fähnrich zur See Службу ніс спочатку на міноносних тральщиках, а згодом в системі морської протиповітряної оборони. Later he served on minesweepers and in naval anti-aircraft units (Marineflak) before transferring in April 1940 to the U-boat force. 01.06.1930 р. отримав звання оберфенріха цур зее. 1 Jun, 1930 Oberfähnrich zur See З 01.10.1930 р. – лейтенант цур зее. 1 Oct, 1930 Leutnant zur See З 01.05.1933 р. – оберлейтенант цур зее. 1 May, 1933 Oberleutnant zur See З 01.04.1936 р. – капітан-лейтенант. 1 Apr, 1936 Kapitänleutnant В квітні 1940 р. був переведений до підводного флоту. Later he served on minesweepers and in naval anti-aircraft units (Marineflak) before transferring in April 1940 to the U-boat force. Собственно это предложение было разбито на двое. Після деякої військово-морської підготовки призначений вахтовим офіцером на борт підводного човна U-46 під командуванням оберлейтенанта Енгельберта Ендрасса, який стане двадцять другим асом-підводником в списку німецьких асів-підводників. В жовтні 1940 р. на U-46 взяв участь в бойовому поході проти конвоя НХ-79, а загалом взяв участь в короткому бойовому поході. After the usual training he served for one short patrol on U-46 under Oblt. Engelbert Endrass, where he participated in the battle against HX-79 in October 1940. 02.01.1941 р. призначений командиром підводного човна U-66 (Тип ІХ-С), який був закладений 20.03.1940 р. на верфі «A.G. Weser» в Кілі, і спущений на воду в той же час, коли Цапп був призначений його командиром. U-66 входив до складу 2-ої флотилії підводних човнів. Richard Zapp commissioned U-66 in January 1941. Здесь нужно было немного подумать, прежде чем разбавлять информацию данными. 1. Полное название верфи строившую данную ПЛ - Deutsche Schiff- und Maschinenbau AG, (AG Weser) Bremen. 20 марта 1940 года лодка была заложена на на этой верфи под номером 985 в Бремене. Киль то тут причем? В Киле ПЛ строили верфи F. Krupp Germaniawerft AG,Deutsche Werke AG и Howaldtswerke AG. 2. Лодка была спущена на воду 20 марта 1940 и в час ее закладки Цапп еще был на курсах. 3. 2 января 1941 года это день поднятия флага на данной лодке, что означает вступление ПЛ в строй. 01.04.1941 р. отримав звання корветтенкапітана (капітана ІІІ рангу). 1 Apr, 1941 Korvettenkapitän 14.05.1941 р. йому було вручено Знак підводника. 14 May, 1941 U-boat War Badge В другому бойовому поході по шляху до берегів США він затопив шість кораблів загальною водотонажністю в 43946 т. Also successful was his second patrol in US waters with six ships sunk for a total of 43,946 tons. 06.08.1941 р. нагороджений одразу двома високими нагородами – Залізними хрестами ІІ і І класів. 6 Aug, 1941 Iron Cross 2nd Class 6 Aug, 1941 Iron Cross 1st Class В третьому бойовому поході у води Атлантики Цапп взяв участь у військовій операції «Paukenschlag», під час якої йому вдалося затопити п’ять кораблів загальною водотонажністю в 33456 т. After three patrols in Atlantic waters, he was one of the five boats operating in the first wave of operation Paukenschlag. On this patrol he sank five ships for a total of 33,456 tons. Здесь перевод совсем кривой. Не ясно для чего было нужно менять местами предложения о втором походе к США и первый поход в операции "Паукеншлаг", который вообще то являлся первым походом к восточному побережью Штатов. 23.04.1942 р. за високі досягнення перед рейхом нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. 23 Apr, 1942 Knights Cross 21.06.1942 р. здав командування над U-66, здійснивши п’ять бойових походів (259 днів плавання) і в загальному затопив шістнадцять кораблів загальною водотонажністю 106200 т. та пошкодив один корабель водотонажністю 12502 т. Цим рахунком він заробив собі двадцять сьоме місце в списку німецьких асів-підводників. U-66 2 Jan, 1941 - 21 Jun, 1942 5 patrols (259 days) Successes 16 ships sunk for a total of 106.200 GRT 1 ship damaged for a total of 12.502 GRT Цього ж дня Цапп був призначений командувачем 3-ої флотилії підводних човнів, що дислокувалася в Ля-Рошелі в Франції, і яка була сформована в жовтні 1937 р., як підводна флотилія «Lohs», за ім’ям аса-підводника першої світової війни оберлейтенанта Йоханнеса Лоса. After this patrol Korvkpt. Zapp left the boat and became the commander of the 3rd Flotilla in La Rochelle 01.01.1945 р. отримав звання фрегаттенкапітана (капітана ІІ рангу). 1 Jan, 1945 Fregattenkapitän В 1945 р. в Ля-Рошелі з залишків моряків Цапп сформував бойовий морський полк «Цапп» (Marine Regiment «Zapp»), з яким особисто брав участь у бойових діях. In the last months of the war he also took command of the Marine Regiment Zapp and defended the U-boat base at La Rochelle right up to the end of the war in May 1945. В травні 1945 р. здався в полон французам. He then spent more than two years in French captivity. Помер 17.07.1964 р. Died 17 Jul, 1964 Как видите тут даже экспертом быть не нужно, что бы понять откуда взят данный текст. Даже с базовым знанием английского ясно, что у вас с полное совпадение практически слово в слово с информацией с сайта Гудмундура. Правда, некоторые предложения Вы пытались разбавить информацией, но не совсем удачно. Так что какие же это "ваши биографии"? Но сама идея перевода данных uboat.net на украинский весьма оригинальна.
Спасибо за проницательность. Да я сознаю, что ето не мой интелектуальный труд. Да, точно мое занятие - биографии. Я использую разные источники, у меня по Кригсмарине пока что 200 биографий без верховного руководства и 450 биографий офицеров и офицерок СС. То что я перевожу ето я не скрываю, и Вы тоже в етому убедились, но я не с тем перевожу что бы похвастаться, я просто хочу подилиться тем, что собираю. Да кстати, а как нащет етой биографии (см. ниже?)
Фриц Юлиус Лемп Народився 19.02.1913 р. в Циндао, Китай. В 1931 р. розпочав військово-морську кар’єру. 14.10.1931 р. в якості кадета приступив до служби. 01.01.1933 р. отримав звання фенріха цур зее. З 01.01.1935 р. – оберфенріх цур зее. З 01.04.1935 р. – лейтенант цур зее. У вересні 1936 р. був призначений 1-им помічником командира підводного човна U-28 капітан-лейтенанта Вільгельма Амброзіуса. 01.01.1937 р. отримав звання оберлейтенанта цур зее. 28.10.1938 р. призначений командиром підводного човна U-28 (Тип VІІ-А), який був закладений 02.12.1935 р. на верфі «A.G. Weser» в Бремені, і спущений на воду 12.09.1936 р. На момент призначення Лемпа командиром, U-28 вже перебував (з 12.09.1936 р.) в складі 2-ої флотилії підводних човнів «Saltzwedel» під командуванням корветтенкапітана Ганса Іббекена. В листопаді 1938 р. здав командування над U-28, не здійснивши жодного бойового походу – тому що, ще війна не почалась. В листопаді цього ж року був призначений командиром підводного човна U-30 (Тип VІІ-А), який був закладений 24.01.1936 р. на верфі «A.G. Weser», і спущений на воду 08.10.1936 р. U-30 також вже перебував (з 08.10.1936 р.) в складі 2-ої флотилії підводних човнів. Юліус Лемп і його U-30 здійснили те, що увійшло в історію, як рокова помилка, яку на протязі всіх подальших воєнних років потрібно було виправляти ціною жертв. Саме вересень 39-го для всієї Німеччини був приголомшливим - став оголошенням війни з боку Великобританії і початком ведення бойових дій для німецьких підводних човнів. 03.09.1939 р. Лемп будучи в поході та бойовій готовності виявив на горизонті ціль, якою виявився британський пасажирський лайнер «Athenia». О 19 год. 39 хв. приблизно за 200 миль (321,87 км) на захід від Гебрідських островів Лемп без попередження атакував цей лайнер, на якому перебувало більше півтора тисячі пасажирів у тому числі і членів екіпажу. Йому здалося, що це допоміжний крейсер, і він негаючи часу випустив дві торпеди. До місця загибелі лайнера, у відповідь на сигнал «SOS», відправилось багато кораблів. Норвезький танкер «Knut Nelson» врятував приблизно 1102 пасажира і 315 членів екіпажу. Загинуло 128 чоловік, з них 122 (за іншими даними 118) пасажира (в т.ч. 28 громадян США). 04.09.1939 р. в світовій пресі з’явились сенсаційні заголовки: британський лайнер «Athenia» затонув від загадкового вибуху в перший день війни. Спочатку ніхто не знав причин катастрофи. «Німецькі підводні човни!» - гомоніла британська преса. «Диверсія, диверсія, яка спеціально організована в Англії, для того щоб залякати англійців Німеччиною» - відповідав з Берліну рейхсміністр пропаганди Йозеф Геббельс. Британська преса назвала «Афіну» - «Луізітанією» другої світової війни. Командування ВМФ і уряд Німеччини негайно почали відмовлятись від будь-якої причетності до цього інцеденту. Однак все що відбувалось, були лише чутки, лише Лемп і його екіпаж були в сильній стресовій ситуації, бо тільки вони усвідомлювали що накоїли. 07.09.1939 р. уряд Німеччини заявив в офіційному коммюніке про непричетність до цього інцеденту. В цей же час, Лемп не проінформував своє командування радіограмою, адже боявся, що повідомлення можуть перехопити. 27.09.1939 р. Лемп і його U-30 повернулись з патрулювання на базу підводних човнів у Вільгельмсхафен. Біля шлюзових воріт Лемпа зустрічав сам коммодор підводного флоту Карл Деніц. Залунав оркестр, коли човен поволі почав наближатися до пірсу. Для Лемпа така зустріч не була несподіванкою, коли він вже стояв перед Деніцом, доповів, що човен U-30 повернувся з патрулювання. Після того, як Деніц протягнув руку, то одразу досить поспішно запитався, що нового. Саме це запитання саме більше не хотів чути Лемп, але все ж таки він був змушений доповісти, що це саме він затопив пасажирський лайнер «Athenia», і що він визнає свою вину. Деніц був приголомшений такою новиною, він почав погрожувати Лемпу трибуналом, а також наказав щоб ця інформація залишалась в таємниці. Берлін також змушений був викликати Лемпа на допит, де витягнули з нього всю до зернини інформацію. Лише тоді Адміралтейство повірило, що Лемп в дійсності помилково затопив «Athenia». Після цього було наказано розглядати інформацію з цього питання, як цілком таємну, адже Лемп діяв неумисно, і було вирішено обійтись без трибуналу. Лемп і його екіпаж отримали наказ тримати цю інформацію в таємниці, у вахтовому журналі U-30 відповідні листи були замінені іншими. Коли Лемп повернувся до Вільгельмсхафена, Деніц посадив його на один день під домашній арешт щоб той як слід вивчив силуети кораблів, і на цьому справу було закрито. В цей же час була видана директива, яка забороняла в жодному випадку атакувати пасажирські судна, навіть якщо вони йдуть в складі конвоя чи без вогнів. Така директива мала свої наслідки. Недивлячись на те, що Лемп розв’язав проблему, він був нагороджений Залізним хрестом ІІ класу. 01.10.1939 р. отримав звання капітан-лейтенанта. 28.12.1939 р. на U-30 Лемп здійснив похід до Гебрітських островів, і по дорозі пошкодив лінійний корабель «Barhem» водотонажністю в 31100 т. вивівши його з строю на три місяця. 18.01.1940 р. був нагороджений Залізним хрестом І класу. В червні 1940 р. U-30 першим з німецьких човнів був переведений до Франції. 14.08.1940 р. удостоївся Лицарського хреста Залізного хреста. У вересні 1940 р. здав командування над U-30, здійснивши на ньому вісім патрулювань (181 день плавання), і затопив сімнадцять кораблів загальною водотонажністю 85451 т, та пошкодив два корабля водотонажністю 36742 т у тому числі і лінкор «Barhem». 21.11.1940 р. призначений командиром підводного човна U-110 (Тип ІХ-В), який був закладений 01.02.1940 р. на верфі «A.G. Weser» в Кілі, і спущений на воду в той же час, коли Лемп став його командиром. U-110 входив до складу 2-ої флотилії підводних човнів. На U-110 Лемп здійснив два бойових походи (44 дні плавання), які для нього виявились вдалими. 09.05.1941 р. ввечері, в бойовому поході, неподалік берегів Гренландії Лемп на своєму човні в складі групи з шести підводних човнів, атакував конвой ОВ-318 і торпедував два англійських судна – «Esmond» водотонажністю 5000 т та «Bener Head» водотонажністю 2600 т. Після вдалої атаки, U-110 також піддався переслідуванню трьома кораблями ескорту: двох есмінців «Bulldog», «Broadway» і корвета «Eubretia». Від вибуху глибинних бомб U-110 отримав досить сильні пошкодження і погрузився на глибину ста метрів з сильним диферентом на корму, а після цього несподівано всплив на поверхню в надводне положення. Бачучи, що човен приречений (два есмінця йшли на таран), Лемп віддав екіпажу наказ відчинити клапани вентиляції цистерн головного баласту аби затопити U-110, а самим залишити човен. Механік човна, який отримав наказ затопити човен, не зміг цього зробити (хоча доповів, що зробив все, як потрібно). Переконавшись, що човен наповнюється водою, Лемп останнім залишив його борт. Командир ескорту, капітан есмінця «Bulldog» Джо Бейкер Кресвел вирішив протаранити U-110, однак на здивування підлеглих наказав підтягнути човен до борту. Члени екіпажу U-110 у тому числі і сам Лемп були взяті в полон (32 чол.) на борт «Bulldog», а решта (13 чол.) загинуло. Капітан «Bulldog», непротаранив німецький човен через те, що на його борту, як він вважав, повинні були знаходитись надто цінні речі, принаймі одна з них – «Enigma», німецька дешифрувальна машина, що була схожа на друкарську, однак кожна буква, яка натискалась оператором замінювалсь іншим знаком, для цього існували мільони, мільйони і мільйони варіантів. U-110, який продовжував залишатись на плаву підтягнули до борту. Англічани оперативно організували висадку на його борт. Команду з дев’яти чоловік очолив молодший лейтенант Девід Бальмі. Він швидко, як він сам пише: «розставив своїх людей в ланцюг» і по цьому ланцюгу став передавати всі вилучені документи, захоплені з центрального посту і в радіорубці. Лемп зрозумів, що задумали британці стрибнув у воду і намагався доплисти до U-110 щоб затопити його, але вогонь кулемета «Luis» зупинив його. Лемп виявився чотирнадцятим членом екіпажу, який опинився у смертному списку, він зник в темних водах Атлантики на завжди. Серед вилучених документів виявились журнал з кодами по дешифрувальній машині, карти мінних полів, закодовані радіограми, тощо. Проте найголовнішою цінністю, яка була вилучена була дешифрувальна машина «Enigma», за допомогою якої німці передавали зашифровані повідомлення, які з самого початку війни не могли розшифрувати кваліфіковані спеціалісти Великобританії. «Bulldog» взяв U-110 на буксир з метою доставити його до берега однак човен почав швидко набирати воду. 10.05.1939 р. U-110 погрузився на дно. Більшість німецьких підводників а аткож і командири вважали, що U-110 забрав з собою всі таємниці. Сам гроссадмірал Карл Деніц вважав, що Лемп героїчно загинув, до кінця виконавши свій обов’язок. Свідчення про захоплнення U-110 і таємних документів з його борту не розголошувались Адміралтейством до 1959 р. Були також ужиті міри для недопущення розголошення інформації німецькими підводниками, які були захоплені в полон з U-110: вони утримувались в ізольованих умовах таборів для військовополонених, які виключали можливість спілкування з іншими військовополоненими. Все що залишилось від Лемпа, це спогад, а також на його честь у військово-морській базі в Лор’яні була названа одна з казарм підводників. Про це розпорядився сам Деніц. Лемп не виконав головний його обов’язок командира – не ужив міри по знищенню документації, насамперед ніж залишати борт човна, як це робили десятки інших командирів підводних човнів, які потрапляли в безвіхідну ситуацію. Саме після цього випадку ветерани-підводники, вже на початку 60-их рр. які детально дізналися про гибель U-110, назвали Лемпа не асом, а «ассом», і говорили, що він був би десь розстріляний самими німцями, якщо б не загинув у морі. За весь час військових подій, Лемп затопив двадцять кораблів загальною водотонажністю в 96639 т, і пошкодив чотири корабля загальною водотонажністю в 45417 т. Совпадает ли ето полностью???
