Колись, на одному з реконів, ночували в такій великій залі, щоб же ж зранку знову з новими силами ото місити сніг і гатити один в одного холостими))) Ми і розмістились з камрадом під стіночокою, а біля нас ще одноклубниця мала ночувати. Хз, де там вона ходила, ми вирішили лягати, побесідували ще трохи, я завернувся в шинельку і почав дрімати. А воно ж шумно, кілька десят чоловік в залі, і не всі вже спати полягали, але воно не заважало і я задрімав уже. Підскочив вмить від того, що мене хтось з ноги пробив в спину. Так само і камрад чую ойкнув. Сів, не можу зрозуміти, що таке? Дивлюсь, наша одноклубниця іде від нас кудись... Одним словом, було як - вона прийшла, почала говорити до нас, щось питала де щось лежить з її речей щоб влаштуватись спати, чи за когось питала, чи не бачили, чи просто поговорити хотіла, а ми хропим обидва. Вона і псіхонула, виписала нам і пішла. На другий день було трохи ніяково, а особливо їй, коли ми їй то розповіли. Бо вона того толком не памятала)
А вот исчо... Как-то в начвале миллениума решили мы с сотоварищем заняться изданием бумажного еженедельника по игоровой тематике. И набралось у нас реально больше сотни подписчиков А что нужно для такой компании? Офис! + Секретутка, пардон - секретарша! + Копирайтер-трудяга (ну не самим же эту лабуду ваять...) + В опщем, в Харькове возле Конного мы и обосновались... И все тихо-мирно покатилось Копирайтер ваяет, девочка-секретарша трындит с подругами по служебному телефону, я сотоварищем вынашиваю глобальные планы... Ну в опщем, не самим же бегать в соседнюю магазку за снадобьем для размышлений.. Начали посылать нашу секретаршу, дабы не зря штаны протирала... Бегает она в магазин, бегает, регулярно кстати бегает. Иногда по два раза в день Но в один прекрасный день прибегает и с порога - "господА директорА, пожалуйста можно я больше за этим ходить не буду?" Мы такие - а в чем проблема, не такая уж и тяжелая ноша... А она "Да мне продавец в винном отделе сказал что я типа много пью, и что для молодого женского организма вредно такое частое и неумеренное потребление "...
Не,возможно пыталась позвать за собой.. Но вы оба это не услышали.. Правду говорят-рождённый пить,ипать не может..
А ото одного разу на роботі... Щось не памятаю, що було причиною, це рік мо 9 був. Точно памятаю, що була пятниця. Мо вона і була причиною) Одним словом, зібрались ми в кабінеті шото відзначити. Посиділи, випили, пішли ще за добавкою. На добавці в мене чомусь почав працювати рубільнік - світло-темрява-знов світло... Потім ще поїхали чомусь до одного співробітника додому, там ще продовжували. Там теж... Ото стою на балконі курю, дивлюсь на пейзаж і не можу зрозуміти, де я) Прокинувся зранку вдома. Як потрапив додому, не памятаю. Що робив, не памятаю. Таке, досить лякаюче відчуття... Соромно, звісно... Потім про то говорили на роботі, майже у всіх таке було, а випили то скільки - нас було чоловік 8-9, ми спершу 2 взяли, потім ще 2, під таку порівняно нормальну закуску і по часу досить довго. Бо памятаю, як їхали в гості, було вже темно, а це був квітень-травень. Те, що там пили в камрада вдома, то вже інше, косити з ніг всіх почало ще в кабінеті. Погрішили на горілку, більше в тому магазі ніколи не брали.
Так серйозно, магазин з пальонкой Ну не могло ж 4 пляшки виклоючити свідомість 8-9 чоловіків, та і ми ж не одним сирком на всіх закусювали То, що потім поїхали добухувати, то таке то нічого
Повезло, что мало взяли. Доза метилового спирта на рыло в час не превышена. А то "слабые" могли бы и не оклематься. Паленка - как смесь метанола с этанолом.
Ага, але дітям немає шо розказати. Якось старий друг до мене заскочив в справах, якого я давно не бачив, давай згадувать : "А памятаєш як ми......", "Да памятаю", "А як перед новим роком , поїхали на півгодини зранку, і дома оказались після 24-ї", - "Помпю"...................... Потім я це все підітожив і сказав, "да , були часи, є шо вспомнить, але дітям розказати немає шо", на шо отримав відповіть "це точно".
Мій братан вийшов за хлібом до магазину. Назавтра до Криму в відпустку.... Прокинувся в 10:00 ранку наступного дня вдома на ліжку з переламаною ногою. Що та як не помне. Через добу вспомнив, що якогось знайомого зустрів. Випили по пиву......і все.... Знайомий якийсь мутний не місцевий. У братана 100 грн. було. Шо то було непанятно..
нуу, раз в чужому місті зранку вилізли з камрадом в ларьок по мінеральну воду. довго шукали ларьок. знайшли, купили води. пили воду. а назад куди вертатися? ні будинку номер ні під'їзд ні квартиру ніхто не пам`ятав. блудили по спальніку, шукали. телефонів тоді мобільних не було. так і не знайшов от і сиджу тут на форумі.
