Колись було, камрад закопувався в глиб. Сигнал йде. Залізний ободок з великої бочки... Теж на нашому форумі хтось писав.
За газтрубу вапще молчу, у нас она клятая, через плацдарм проходит, токо ленивый её не копал, она, сцуко, (фу мля, чуть к ночи сцукена не помянул, отверни.... ), про шо я, ага, так по этой трубе походу ток какой-то пускают, прибор бесноваться начинает уже на дальнем подходе до её клятой. Тут есть камрад трамбиоли, он подтвердит, если шо... А за обода и кольца огромные железные - то попутно можете его спросить, шо мы токо не копали...
До речі не певен що саме Ваш випадок, можливо хтось так розважається і в миколаївській обл, і чув від брата. Треба перепитати якось, може приснилось
Это труба высокого давления, под Запорожьем есть такая труба недалече поз, приборы рядом реально дуреют. Но мы били более скромную, тихую и стеснительную трубу. Был прикол. По карте - позы севернее посадки. По факту - идут по посадке, но выбиты. Мыж первые умные, да? Раз не клюет в посадке, нужно попылесосить согласно карты под посадкой. И вот он блдь, сигнал, как на Аврору. Воображение рисует так, что не успевают краски подвозить. Я с одним пассажиром бил по очереди шурф, третий (приятель) где-то бродил по лесополосе. Когда лупанули метра полтора, я выдохся, а пассажир с хитрым прищуром и говорит - зови третьего, без него не справимся, я и пошёл за кентом. Каааак только я скрылся за деревьями, пассажир включает турбо режим экскаватора, и на глубине 1,7..1,8 м орудуя лопатой как ломом со всего размаху так угадал по трубе, что согнул лопату, а смола с трубы прыснула в хитрожопую морду, и попала в глаза, тоже хитрожопые )))
Я как то на окраине леса зацепил сигнал,где то на 70 см докопался до трубы в диаметре около 25-30 см.Труба была как из нержавейки(только немного темнее),без смолы и точно не из алюминия.Интересно для чего она проложена?
Во первых нержавеюшей проволоки!, Карл. Много ли на форуме таких, кто видел во рву нержу в мотках, я вас спрашиваю? Я думаю, что еще меньше тех, кто видел и не взял... Во вторьіх, у меня теперь есть что вспомнить )) В третьих, сами ройте свои каменоломни ))
Так вот мне и интересно,это как,выкопать яму четыре метра вглубь,докопаться до бухты нержавеющей проволоки,полицезреть на неё и закопать обратно.. Явно что-то не так.. Типа хабара нам не надо,главное копать..
А тепер давайте історії про те як забули лопату взяти на коп. В мене раз було. Що цікаво, йшов на коп пішком. Йду і думаю, чогось не вистачає) але пройшов близько кілометра і згадав.
ТО таке... Я раз на полювання ружжо забув, а раз поїхав на рибалку - забув спінінги, а раз забув спальні мішки)))
В тому і "+" газових труб і старих кабелів ). Сам пару раз рив. А якщо ще сигнал елі-елі і по мірі розкопу підсилюється ))))
Це нормально старенький анекдот: "Поїхали рибаки на рибалку перший раз , згубили удочки, поїхали , другий раз, згубили автобуса, третій раз збираються і кажуть :"Удочки не берем з автобуса не виходим"
У меня такая же история была,выехал на коп,километра три проехал,заметил хорошее место,думаю во счас покопаю,накопался, лопату дома забыл,пришлось возвращаться,но это такое,позвонил знакомый едем говорит на коп,приезжает ко мне,загружаюсь,приезжаем на место,а тут опаньки,он детектор дома забыл,так спешил что забыл,а лопату не забыл.
Было дело, водятлы из пепелаца спининги выложили, и не сказали (( Приехал после откровенного дурдома на ставок на ночь, прекрасная погода, ночь, тишина, выпил бутылку пива, открываю машину - блдь, нет снастей ((( Три часа колотил куем груши, чтоб алкоголь выветрился - я то трезвый, но прибор покажет, оно мне нада? Через 3 часа решил ехать домой - ан нет, сторож сьипался и запер выезд на шлагбаум. Дето с час я искал тропы, как выпетлять со ставка через посадку на поле с подсолнухом, и потом впетлять обратно за шлагбаумом. В общем на поле я выпетлял, а обратно - застрял (( Позвонил водителям, они к рассвету пришли на помощь с топором, срубили молодую акацию 8..10 см, и выпустили из плена. Отакая от была рыпалка, мать ее...
Не за мене, але головний герой - один відомий форумчанин. Поїхав він копати кілометрів за 150 від дому. Ввечері прибув до товариша-копаря, зустрілися душевно, вечеря розтягнулася до ранку. Місця глухі, поліцаїв там немає, вранці сів до автомобіля, та поїхав копати. По прибуттю на місце копу виявилося, що прилад забув у товариша вдома. Розвернувся назад поїхав, польовою дорогою. Почався дощ, забуксував. Буксував довгенько, викидаючи мокру глину з-під коліс, аж поки у глині не показалися кабанята від радянської гармати, з латунними гільзами. Виявилося, під сотню їх там було. Додому повернувся лиш коли всі гільзи повантажив до автомобіля.
Я кучу застывшего асфальта с кротовиной перепутал... Дорого обошлось. Одного не пойму, как эта куча появилась на луговине, метрах в 200 от ближайшей асфальтированной дороги...
Історія "пра животних" В траншейці тикаю щупом і десь на глибині 25-30 см ніби маска протигазна, чи підсумок гнилий, коротше щуп пробиває, ну тикнув пару раз, розкопую а там... Жаба сиділа здоровенна. Явно не чекала що її спіткає така доля.
Пару місяців тому виїхали з товаришем на старюче і колись велике село, ще царьових часів. Остаточно село зникло в кінці 90-х, коли мисливці за цвітняком поцупили декілька кілометрів електропроводів зі стовбів. Відновлювати лінію ніхто не став, так і потікали люди звідтіля. Зараз там все розоране під поля. Де були хати - жовті плями і бугорочки. Товариш - чисто по металу-чорнухі, я - по монеткам з Аською. Приїхали, дивимось - колеги-конкуренти втрьох уже ходять з глибинниками по одній з колишніх вулиць. Ходять, нехай ходять, місця всім вистачить. Через пару годин дивлюсь, пацики майже по груди зарились. Стало цікаво, підхожу. Бачу: біля бугорка колишньої хати закопались, діаметр ями - як під колодязь. І бачу края якогось ободу на глибині - по груди, десь 1,5-1,7 м. Пацики кажуть - вроді як великий казан, минулого року частину такого ж дістали на цій же вулиці, але був розбитий. Стою, спостерігаю. Пацики обкопали, але стінки предмету не закруглюються донизу, а прямо вниз ідуть. Кажу, це бочка, 200 л., мабуть вермахтівська. В бочці зверху накидано битої цегли, черепиці, іржавої жерсті. Питаю:буде діставати? Кажуть: цікаво - нагреця її так глибоко закопали і джермелля різного накидали? Неспроста... Щось заховали, будемо дивитись. Починають вибирати з бочки оте все сміття. І тут лопата вивертає... Тадаааам!! Частину людського черепа. Пацики заглиблюються і бачимо - в бочці лежить скрючений даааавній жмур. Людський скелет. До того ж - щедро обмотаний колючою проволокою. Судячи з того, що бочка часів війни, та і колючка також - когось так жорстоко стратили, або в часи війни, або відразу після. І ті, хто це зробив, дуже постаралися, щоб цього жмура не знайшли якомога довше. Так воно і вийшло... Залишків одягу, обмундировання не було видно. Ідентифікувати нІяк. Ціляком все хлопці не стали діставати. Сказали - загортаємо, нехай колись ще хтось знайде. Моя версія - люди стратили колишнього поліцая, який під час війни залив мешканцям села сала за шкуру. Або якась післявоєнна банда стратила якогось міліціонера, який вийшов на її слід. В обох випадках склалось у мене стійке враження, що людину закопали в бочці живцем. Бо інакше - нагреця труп обмотувати колючкою? А так - щоб подовше помучився і не пручався. А як було насправді - вже ніхто ніколи не взнає... Загорнули пацани місце розкопу і розійшлися кожен своїм маршрутом.
