Сьогодні приїхав товариш і протягнув мені буханця хліба зі словами;"З"їжте хліб,мої в 33-му не їли..."Тож в гості ми сьогодні теж поїхали з окрйцем хліба.Може це справді народжується нова традиція,в цей день дарувати одне одному окрапєць хліба?Горить свічка,їм хліб і поминаю всіх безневинно убитих у 33-му українців...
Як тіко в Укранїні відмічають День пам'яті жертв голодомора -- то відразу в кацапських покидьків починається загострення "мишебратьєв"... Ненавижду рюськіх!!!
И что самое интересное,в этой теме никак не проявили себя те,кто так яростно "любит"Украину,некогда,бедненьким,в соседних темах срач устраивают.....От вечного горя и слёз Украины внимание отвлекают...
Я свічку не запалював, теж не вийшло. Та воно і не ваджливо. Бабуся покійна розповідала, каже, памятаю, стою біля вишні і рву листя і їм, а мати з ганку кричить щоб викинула і біжить до мене. А я, каже, спішу-спішу запакувати побільше в рот, бо їсти дуже хочеться. А старший брат лежить в хаті, з опухлими ногами, не може встати - і ще йому ховаю листя, каже. Дитині було 5 років. Як таке можна забути і простити?
Є така Книга Пам'яті. В ній шість призвищ моїх дідів-прадідів. Я точно знаю скільки моїх родичів не пережили ці страшні роки. Пам'ятаємо та поминаємо в сім'ї. Не на показ. Маю думку, що всі ці свічки в екрані телевізора невілюють пам'ять померлих. Занадто багато свічок, занадто багато показної скорботи на протязі всього року. Працюють ресторани, лунає музика з автівок... Скорбота в телевізорі... Це не правильно.