Бродівський котел: мої знахідки!

Щоб покататись маю Пежот експерт, на коп Ніва.

 

Щиро мене здивували: я завжди вважав Черкаську та Харківську області набагато перспективнішими у порівнянні зі швидкоплинним «Бродівським котлом»!)

 

На жаль, ані матеріальні ресурси, ані супровідні вимоги (як-то, паркомісце, обслуговування і т.д.) не дозволяють мені такої розкоші(

 

У нас печаль. Копают все кто только может. В каждом селе и колхозе еще пара глубинников.

 

Аналогічно!) Спочатку мені видалося, що Ви про Львівщину і розповідаєте, хіба що з поправкою на «пару глибинників у кожному селі та колгоспі» - рамки тільки набувають популярності! Правда, у нас не було затяжних позиційних боїв у період ДСВ, а тому, як на мене, більший ефект буде від звичайної глибинної котушки (принаймні, пробний вихід з камрадом, який мав рамку, себе зовсім не виправдав)…

 

Места где фронт стоял долго были выбиты еще в начале десятых годов полностью. Щас такая же ситуация с глубиной. Повыбивали все почти. Местами в лесах окопы и блиндажи раскопанны в полный рост. Понятное дело, что кое что кое где есть. Но шанс мизерный. Хотя некоторые и в лесопарке умудряются поднимать немецкие каски и люгеры.

 

Цікава фурнітурка квадратної форми з 4ма лат.заклепками.це один із кінців ремня для польового тел. FF 33.Н завалялась?

 

Доброго здоров‘я, камради! З часу останнього звіту їздив у «котел» лише два-три рази, основною причиною цьому слугувало повне розчарування у пошуках в лісах і безперспективність таких в моєму випадку (не моє це і все!); з позитивного було хіба те, що в останню таку поїздку я налагодив контакт з місцевим тінейджером, який за компромісною ціною уступив мені металеву пряжку Вермахту (з його слів, знайшов на подвір‘ї свого діда у загальному скиді по війні), яка гідно поповнила мою колекцію:

 

…Аж ось я вирішив реабілітуватись і підняти свою самооцінку завдяки «полю чудес», яке дало мені такий відмінний старт на початку поточного року (п‘ять жетонів бійців дивізії зброї СС «Галичина», один антуражний жетончик панцергренадера СС та ін.); беручи до уваги результат, приходжу до висновку, що це «поле чудес» розташоване не в «Країні дурнів»:

 

Мда) як завжди круто) мої вітання

 

Щиро дякую, сам в шоці! Жетончик на першій годині копу мене, звісно, порадував і додав натхнення, а от від ранньої кокарди СС, яка вискочила на самому краю поля, де здебільшого накопичується різне сміття, в останній момент перед тим, як я планував відпочити і перекусити - взагалі оторопів!)
Моя маленька мрія здійснилася, тепер на черзі пряжка та каска СС

 

А череп кавалерійський. І до сс іїх ніколи не відносили. Але якимось чином попав дивізийнику. Скоріше за все які на складі трапилися-такі і видали. Постачання було на остаточному рівні....

 

Можливо, що так, але серед старшинського та командного складу більшість була німецької національності; був брак досвідчених кадрів серед українців та й політика командира дивізії Фрайтага базувалася на недовірі до чужоземців (в даному випадку, українців). Я веду до того, що цей ранній тип кокарди (спливало в пам‘яті, що це кавалерійський («пруський») тип) міг мати хтось з есесманів-німців, які розпочали свою кар‘єру ще на початку 30-х, а згодом опинилися на командному пості в дивізії зброї СС «Галичина»…
Тут може бути кілька варіантів, а по факту на початку року в двадцяти метрах від кокарди був піднятий жетон дивізійника-сапера, а в сорока - антуражний жетон панцергренадера СС (10-батальйон підготовки поповнення в танкові війська СС)…

 

Здорово,череп-кокарда кавалерист.Класния находкаприклади носіння в інших частях.

 

Перепрошую що трішки не в тему, але не витримав. Кілька років тому виклав фото подібних черепків, котрі були ідентифіковані як ранні СС, то місцеві ''фахівці'' почали носом крутити та писати що ви всьо врьотє.
А вертаючись до теми - гратулюю файної знахідки

 

A що є таке мірило,я маю на увазі ознаки,щоб з точність ідентифікувати череп як давню кокарду СС?,так і в Первуху два лейб-гусарских полка теж на фуражка носили пруський череп.Якщо припустити таку можливість,що хтось з великих чинів зберіг свою їз чорної форми і притащив зачимто на фронт,думаю така можливість надто мала.Я думаю так,брали те що було,раз не було уставної,особливо думаю що стосується дивізій при СС думаю сильно не заморочувались,хоча фоток таких мало непевне все ж заміна така таки була не частим явищем.

 

Ну скажу я вам,що кокарди такого типи, в нас тут по "гал. сс" попадаються (ПОПАДАЛИСЯ) приблизно так як і стандартні сс кокарди ,в тих самих співвідношеннях.При тому попадали і латунні і алюмінієві,в тому числі і на останках бійців сс.
Це явище часте для Бродівського котла,хто давно копає в котлі думаю підтвердить.

 

Мої вітання, товариство! «Пацієнти» були у важкому стані, проте після проведених «трепанації черепа» та «вирівнювання хребта» впевнено пішли поправку

 

Доброго вечора панове. Нарешті, після довгих виїздів «в глуху» на територію Бродівського котла, зняв із себе карму та зробив достойний результат. Як не крути але биті-перебиті місця дають ще досить хороший результат. Головне бути наполегливим.

 

Бродівський котел продовжує дарувати чудові знахідки. Надіюсь така марка буде триматись довго)

 

Деталь з першого фото

 

Дякую. Так. Мені в темі відписали по даному предмету. Річ не часта.

 

Доброго здоров‘я! Оскільки «поле чудес» себе вже остаточно вичерпало, перемістився далі і шукав нові «плямки»; два зачепи до пряжок, знайдені у різних місцях та кілька десятків свинцевої шрапнелі - це усе, що підтверджувало сяку-таку активність в період ДСВ…
Підняв цікаву пломбу з орлом та зіркою Давида на звороті)
Під завісу копу смикнув свого другого у заліку денарія, а тому виїзд завершився на позитиві
P.S. Фотосесію розпочинаю з хреста-оберега (згард, Волинський тип, орієнтовно 18-19 ст.), який знайшов у попередній виїзд):

 

...пломба із австро-угорських патронів (? боеприпасів) на ПСВ...