6х5 : мертві бджоли не гудуть

Друзі всім привіт , нарешті після напружених днів роботи маю цілий день на відпочинок , вирішив втілити в життя давню мрію : переробити штик-ніж до АК у повноцінний ЗАКОННИЙ господарський ніж з хорошим кованим клинком . До ковки ще далеко , бо часу наскільки мало що дякувати богу є коли хоч їсти зварити в будній день , а декілька днів вихідних, так щоб підряд були і можна було додому з‘їздити будуть аж через два -три тижні

Отже до справи , у однієї хорошої людини були куплені три ручки штиків до АК з ножнами , а саме один 6х4 і два 6х5

По 6х4 інформації в інтернеті достатньо , лиш не надто показаний один нюанс , його ми розберемо пізніше . А от щодо 6х5 є лише ОДНЕ відео з розпилом ручки(дай Боже здоров‘я тій людині) і то воно показане для так званого сувенірного штика , тобто того в якого ще є лезо , що дуже важливо для розбирання штика, а у мому випадку лезо обрізане по саме нікуди , що ускладнює термічну обробку про яку я розкажу згодом

Тепер по технології : У 6х5 хвостовик клинка намертво залитий поліамідом (ПА-6) , на рівні першого від гарди ребра жорсткості , рівно посередині
При збиранні штика у цей отвір під тиском заходить поліамід і виконує роль штифта
І найцікавіша річ яка породила багато спірних питань :
На хвостовик просто і без ніяких заклепок насаджена гарда , яку огортає поліамід
Збоку гарда має невеликий наріст для додаткового зчеплення з поліамідом
Так я думав поки не розібрав іншу ручку штика , де гарда була приклепана 4мм заклепкою до клинка
Обидва штика тульського збройового заводу , тобто є підстава вважати що в певні періоди гарда по різному кріпилась до леза, тобто розбираючи вашу ручку , навіть якщо вона з лезом , треба зважати на можливу наявність штифта

Тепер по методиці екстрипації
Першу свою пробу я опишу коротко бо не вважаю її правильною , але без неї ми б не мали інструкції для мінімально інвазивного розбирання ручки: я просто відпиляв шматочок поліаміду спереду ручки щоб оголити гарду , грів її пальником і вибив на колінках лезо , це була крайня міра тому що той шматочок був уже зіпсований пробами нагріти клинок прикладаючи обрізок до електроплити

Отже , єдина на мою думку ПРАВИЛЬНА схема розбору повністю деактивованого і обрізаного по саме нікуди 6х5 без втрати колекційної цінності, час виконання 15 хв
:
1)Бормашинкою і бором/диском на передній поверхні штика вирізаємо передню стінку поліаміду , вона дуже тонка(1мм) і подекуди через неї просвічується гарда . Вирізаємо по контуру гарди. У мене вде була одна знята гарда тож я просто обвів ручкою контур і випиляв стінку , саме через це місце ми будемо витягувати офігівший від такого розкладу подій клинок на світ божий
2)свердлом 2 мм посередині першого ребра жорсткості робимо ненаскрізний отвір ( достатньо зайти трішки більше за рівень клинка) далі беремо свердло 6-7 мм і висвердлюємо по заданій траєкторії отвір
3) беремо газовий пальний і АКУРАТНО щоб не зачепити язиками полум‘я поліамід гріємо саме кільце , гріємо до того моменту поки з ручки не почне іти димок з характерним запахом , гріємо ще трішки і не спішучи ставимо ручку на нижнє ребро передньої стінки (під кутом 45 градусів ) на табуретку/дошку/стіл
4) різкими сильними ударами вдаряємо по кільцю , виштовхуючи лезо з гардою
Я грів у два підходи : на першому лезо зрушилось після першого ж удару але я зволікав тому грів ще раз , лезо вилетіло як з масла , я був дуже задоволений

у процесі трішки присмалив кінчики ручки бо відволікся на зйомку , але плюсом цього поліаміду є те що він спочатку не плавится а виростає у розмірах , вспінюється і тільки потім плавить внутрішні шари , тож ці місця я просто пройшов нождачкою і змазав маслом , нічого й не видно фактично
Отак друзі можна розібрати той таємничий 6х5 , користуйтесь на здоров‘я , лиш користуйтесь з розумом , щоб не мати потім проблем
Є багато варіантів як зробити побутові версії цих ножів : спил гарди , зменшення товщини клинка і тд
Якщо ж ви простий колекціонер який хоче зберегти цю пам‘ять у відносно першоствореному вигляді для дітей /внуків то зважайте на закони нашої країни , просто відкладіть його десь далеко-далеко і забудьте до часів поки зберігання цього , нічим не кращого від китайських загальнодозволених предметів ( в якості холодної зброї) ножа , дозволять і в нашій країні

 

Клинок виготовлю потім , основна ціль цієї теми це допомогти ентузіастам-колекціонерам реставрувати такі харизматичні але зіпсовані з дурних причин речі , але реставрувати з розумом і вважанням закону , підкреслюю

 

До речі є цікава особливість -різна обробка хвостовиків клинків:один воронованй(той що без штифта в гарді) а інший має щось на зразок фосфатування

 

Вітаю! З опису видно, що Ви провели чималу роботу, і це викликає захоплення і повагу.
Я так зрозумів, що її необхідність була викликана бажанням зберегти те, що залишилося від штиків, які до Вас потрапили.
А от з точки зору закону, не поясните доцільність такої складної схеми? Чим штик відновлений Вами буде відрізнятися від штатного прилада? З пов.

 

Так , хотілось відновити штики саме з такого стану, на ринку є кілька варіантів цього штика : 1)недоторкані і найдорожчі2) трохи дешевші з пропилом3) найбюджетніші з повною відсутністю леза
Оскільки я студент то вибір очевидний
Щодо різниці :
Ну насправді тут є декілька моментів
Сам процес відновлення буде проходити в рамках закону : спиляне кільце автоматично виведе предмет з рамок ХО ,от тільки вагаюсь ще чи пиляти кільце чи кувати клинок товщиною 2,5 мм

Якщо порівнювати «незаконну» ж версію відновлення то вона буде краща у плані якісної сталі та можливості її вибору, власному контролю , але знову ж таки , я до цього не закликаю і не кажу що сам так робитиму

 

Тобто, можна просто спиляти кільце на штатному тесаку.

Як ці дві дії пов'язані поміж собою?
Чому саме 2,5мм має бути?

Чому Ви так гадаєте? Наразі, напевно, маючи кошти чи добрих друзів, можна знайти шматок сталюки, який суттєво перевершить за якістю штатний клинок штик-ножа!

 

1)так, якщо мати штатний тесак )
2) якщо ми залишаємо гарду то мусимо зробити клинок менше 2,6 мм (ми руйнуємо комплекс «гарда+товщина» : якщо забрати хоч один з цих факторів то це не буде ХО
3)я мав на увазі не штатну сталь а якраз те на чомуви наголосили : саморобне коване лезо , просто більшої товщини як у «цивільному» варіанті 2.5мм
Я сам ковкою займався тож для мене це не проблема , але хочется зробити цивільні версії , щоб можна було брати їх з собою на коп(якщо буде тепер час ), у ліс і тд
Але до виготовлення цих версій ще далеко , я просто хочу показати свої проби у акуратній розборці даного штика, бо ніде чітких пояснень не зустрів

 

Хорошая тема, я когда-то разбирал штык 6Х5 в аналогичном состоянии более варварским способом: делал пропил рукояти со стороны кольца, расширял его, подталкивал клинья между хвостовиком и стенками рукояти и расшатывал/выбивал остатки клинка ударами о кольцо. Потом с горем пополам высверлил заклепку, удерживающую хвостовик в гарде/кольце, поставил гибкое лезвие от 6Х4 (лезвия 6Х5 тогда еще не делали), собрал конструкцию взад, проклеил и закрыл пропил на рукоятке двухкомпонентной шпатлевкой, которую подкрасил для меньшей заметности.

Ваш способ "гуманнее" для рукоятки, как раз прикупил еще одного донора на опыты (есть гибкие клинки 6Х5) и попробую его. Спасибо за хорошую тему!

 

Простите, я так и не понял, с какой целью Вьі продельівали всю єту трудоемкую работу?

 

Делал страйкбольную версию 6Х5, с гибким лезвием. Правда, лезвие тогда было от 6Х4, получился "мутант". Сейчас собираюсь сделать еще один, но уже с лезвием по типу 6Х5.

 

Попробовал способ, предложенный автором темы: просверлил рукоятку, вскрыл торец у гарды, прогрел остатки клинка (у меня нет газового паяльника, но помог и обычный, за минут 30 разогрел внутренности ручки). Потом просверлил заклепку, соединяющую гарду и клинок, выбил ее, с матюками засунул новое лезвие из гибкого пластика в рукоятку, выдохнул

 

Сьогодні робив таку ж процедуру але з 6х4 , вилізли певні нюанси які переросли у спорчену ручку , але перший млинець комом як то кажуть , тож хочу поділитися досвідом у демонтажі леза з цього штика
. Сьогодні демонтував леза з трьох ручок 6х4
Дві останні вийшло вийняти без єдиної подряпини чи сколу , вже досконало набив тут руку

Отже коротка інструкція , як завжди )))
1) знімаємо страхувальний ремінець з гарди бо він зчеплює клинок і тильник ручки
2) вмикаємо на кухні духовку на 150 градусів і чекаємо поки вона набере цю температуру
3) без ніяких побоювань швидко кладемо в духовку нашу ручку і залишаємо на 30-40 хвилин
4) беремо рушник/тряпку товсту і дістаємо ручку з духовки
5) швидко , поки вся конструкція гаряча , смола-клей на клинку всередині ручки і на штифтові розігріта та пластична , вибиваємо штифт ( тут я зробив свою приспособу , спосіб для тих хто не має тісків : скрутив між собою дві букові рейочки ( краще це зробити болтами або конформатами щоб міцніше тримало форму) з щілиною такого розміру щоб там пройшла металева гарда а упор ручки ні , це треба щоб вставити туди ручку , впертися упорами в рейочки і вибити лезо по гарді . Плюс над цією щілиною можна поставити штик щоб у неї вибити штифт )
Штифт на гарячій ручці зрушується вже з першого удару
Особливо коли правильно підібрати виколотку по діаметру трохи меншу як штифт і з широкою п‘яткою для великої площі удару ( я взяв ВАЗівський клапан подарований другом і на точилі зробив виколотку )
6) поки ручка гаряча зсередини беремо газовий пальник та прогріваємо кільце на гарді до червоного , гріємо ще трохи ,окунаємо ту частину кільця яку гріли у воду щоб охолодити тавипадково не розкувати її , тоді швиденько вставляємо штик в паз нашої приблуди і різкими сильними ударами вибиваємо клинок ( тут треба відчути момент коли у вас вийде його зрушити і в цьому ж положенні далі вибивати , в середньому треба ударів 15)
ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ : коли наносите вдари будьте дуже уважні і обережні щоб не вдарити по упорам ручки , це і був мій провтик , я сколов обидва упори першої ручки через незнання цього нюансу , матеріал в цьому місці найслабший тож вдаряйте ніби на себе а не в сторону упорів

дотримуючись цієї колгоспної інструкції я розібрав дві наступні ручки без єдиної подряпини , ясно що на самому кільці будуть мінімальні вмятини від молотка але це дурниця яка кількома рухами нождачки забирається , якби я мав тіски то навіть цих міні вмятинок не було б але я вважаю це дурницею , їх реально легко забрати без сліду
Користуйтесь будь ласка і творіть ) всім удачі

 

Додам фото невдалої першої спроби щоб всі побачили слабкі місця ручки по яким ні в якому разі не можна бити , бити тільки на себе :

 

Як бачите хвостовики добротно обмазані епоксидкою , саме щоб розрідити її ми гріли кільце
А в духовці ми тримали ручку щоб розрідити смолу на штифтові і в загальному зробити ручку піддатливішою

на 6х5 все простіше , ніякого клею там нема , просто через кільце пальником прогріваємо клинок щоб зробити пластичнішим той міліметр полімеру навколо звостовика і вибиваємо, ніякий клей там його не тримає
Якщо чесно з 6х5 легше розібрати в цьому плані , але і з 6х4 другу і третю спробу я виконав досить швидко , просто треба наловчитись і виділити додатково пів години на розвгрів в духовці

 

Наступним буде 6х3 ))) невеличкий спойлер

 

Спасибо,автору темы,6 4,на холодную,пол часа,с заклепками,зная устройство.С Ув

 

Доброго дня,Друже.Чекаємо на подальші фото роботи та чудовий опис.Гарну роботу розпочали,гадаю багатьом буде цікаво.Так тримати.З повагою.

 

7мм клапан ,удар в строну без потая,клин улетел,штырь 10 12 ,чтоб рожки рукояти не повредить,вдоль рукояти,в упор кольца.штырь длиннее рукояти,в руке и молоток,1.5 кг,вылетает,заклепки,шлямбур,переточенный,только ,несколько раз с маслом,туда сюда,полукувалда кг 3.5 4,направляющая и все.Пацаны,Вперед, Да штык гражданю ,на охоту и память.За 5 дней до дмб чуть не вто пил

 

Не стану створювати нову тему : вирішив зробити ще один господарсько побутовий ніж з 2мм мехпили у ручці з штика АК , постало питання на яке я не знайшов відповіді ніде ні в ютубі ні в інтернеті : хотів зберегти оригінальні ножни , та от незадача : сталевий прутик за який чіпляється карабін підвісу проходить по всьому усті ножен і в боковинах неминуче псує заточку клинка , вирішив його в цих місцях спиляти пожертвувавши міцністю (і так і так всі ножі що роблю собі чи на подарунки на базі акашних ручок спеціально вивожу з розряду ХО , їх середовище існування це рибалка і шашлики , тож для прутка підвісу тієї довжини в бакеліті яка залишилась цілком достатньо щоб потаскати його у лісі на поясі )
Однак спилявши прутик виявив що далі під ним іде ще одна посилююча пластина , вона не є сильно велика в довжину , спилявши її ножни далі ідуть з чистого бакеліту і не псуватимуть ніж
Розміри проточки до того місця де закінчується посилююча пластина ножен вказав на фото штангелем (рівно 11 мм від верхнього краю ножен) і надаю товариству , бо сам донедавна не знав як вирішити цю проблему : пружину то вийняв , а цей прутик з армуючою пластинкою далі ніж тупили

 

Питання з новою пружиною вирішив максимально просто : зігнув хвилькою листову нержавійку і випиляв у ній зверху зачеп , який загнув у оригінальний паз для пружини , а по цетру нової пружини зробив отвір через який просто на тоненьку алюмінієву витяжну заклепку приклепав її до одного з дренажних отворів у бакеліті ножен
Ручка 6х5 була трохи дефектна але кінцевий результат і поєднання з ножнами від 6х4 мені сподобались

 

А і новий досвід в розборці ручок 6х5 : при розборці ручки достатньо лише пропиляти пластик перед гардою , просвердлити отвір по центру першого ребра ручки і трохи прогріти гарду щоб пластик розмяк саме навколо гарди , бо сам хвостовик не тримається міцно в ручці , лише в отворі своєму де залитий пластик , тож його мало того що марно сподіватись нагріти через кільце , так ще й не треба по факту , кільце гріємо лише для долаткової піддатливості пластику довкола гарди і не більше : як тільки нагріли кільце що пішов перший димок , так зразу ручку в тіски кільцем униз і по тому ж кільцю декілька ударів - усе вилітає елементарно і без будь яких втрат , але щоб до цього дійти споганив пару ручок «опіками» як на останньому фото