16 вересня - це доволі пасмурна дата в історії українського народу. Саме в цей день - 16 вересня 1930 року розпочалася "пацифікація" українців Галичини. По факту - це був акт силового "умиротворення" галичан, який заключався в культурній асиміляції україців, нищенні освіти та вилучення її з практики державних установ. Прем'єр-міністр Речі Посполитої Юзеф Пілсудський - провідник авторитарного шляху розвитку, став ініціатором "уморотворення" українців, оскільки боявся української молоді, яка гуртувалася довкола щойно створеної підпільної Організації Українських Націоналістів (ОУН). Радикально налаштована українська молодь мала на меті підірвати міжнародний авторитет польської держави, здійснити тиск на уряд та відлякати потенційних осадників від купівлі землі в регіоні. Це був протест проти антиукраїнської політики Другої Речі Посполитої. Для виконання каральних акцій, що тривали з 16 вересня по 30 жовтня 1930 року у 16 повітах Львівського, Станіславського та Тернопільського воєводств, було задіяно 17 поліцейских рот, загальною кількістю 2 тисячі осіб, а також інші підрозділи полків. По містечках і селах Галичини нищилися українські громадські організації, школи та кооперативи. Свою діяльність змушені були припинити близько 140 українських місцевих товариств. Відбулися масові арешти членів молодіжних організацій, в тому числі «Пласту». Всіх затриманих підозрювали у здійсненні саботажу. Загалом було заарештовано 1739 осіб, частина з них отримали різні терміни позбавлення волі. Пацифікація на селі перетворилася на повне знищення майна та побиття українських селян. За даними української сторони від «акції втихомирення» постраждало близько 750 сіл (польський уряд підтверджував пацифікацію тільки 450 сіл), 250 з яких були майже повністю знищені. "Акція умиротворення" вкрай загострила непрості українсько-польські стосунки, які в роки Другої світової війни привели до взаємної війни на винищення і масової депортації українців з Польщі. В перспективі ця акція дала протилежний результат — сильний поштовх до подальшого зростання серед українців національної самосвідомості. В черговий раз україський народ піддався жорсткому випробуванню. Історія має тенденцію повторюватися. Український народ з року в рік піддається випробуванням, проте ще жодного разу в історії український народ не здавався.
