Що найголовніше?

На карту... Каждому...

 

Не ломануться Там Великий Зільоний Мікроб (з Повагою) позаганяв наших трьох чудо-богатирів під шконку, тепер і не писнуть.

 

Сходил,почитал.. Фу мля.. Лайков микробу наставил И чего Зелёного туда понесло? Моё мнение,оставить ту троицу одних и пусть друг друга там грызут,а мы бы понаблюдали за этим Зелёный,не ходи туда больше,а то ещё заразу какую в нормальные темы принесёшь..

 

Сходив, подивився за що ти вподобайки поставив. А ще подивився чиї вподобайки поруч з твоїми. Довелось очі антисептиком оброблять!

 

Вот это правильно,нужно было ещё круг мелом начертить и сидеть внутри него,крестясь..

 

Чо ж найголовніше у житті? А можливо людські відносини, як допоміжний засіб комфортного руху по "тернистому" шляху? По яким правилам в наш час потрібно жити, "людина людині вовк", чи може доброта, та співчуття є головнішим?

 

Без відрази дивитись в дзеркало коли бриєшся, це найголовніше.
Знати що віддав борг батькам та рідним, як тільки міг. Не витирати ноги об когось просто так, та не давати робити це з собою. На добро добром, на зло злом. Це робить чоловіка чоловіком. Крайності, коли принижуєш когось, бо можеш собі дозволити, або тупо терпиш все, то тоді або купа лайна в яку краще людям не вступати, або туалетний папір, яким норовлять витерти дупу.
Статусність, набутий капітал , самореалізація це звичайно добре, але в данному випадку не первинне. Може не складно написано, але якось так..

 

Початок девяностих, працюю слюсарем-сантехніком. Заміна повністтю водопроводного стояка в пятиповерхівці. Робота наближається до завершення. Мешканці нам абсолютно нічого не винні, так як робота планова, все робиться безкоштовно. Але не тут то було, в одній із квартир люди накривають "шаленну поляну" хоча вони не повинні цього робити. Звісно що нам приємно, що люди так відверто до нас поставилися. І це не є одиничним випадком у той час. Початок нульових, за "поляни" від мешканців взагалі мовчу, такого дійства просто не стало! А стало просто не приємно, коли приїзжаєш з бригадою чистити каналізаційний стояк, який забився завдяки мешканцям, а тут не те що "поляни", а води з милом ніхто не винесе, щоб просто помити руки! Часу пройшло наче б то не багато, а як змінилися людскі відносини!

 

Завжди пропонуємо поїсти та даєм на сигарети трактористам, що приїжджають обробляти городи за здані паї, підвіз січки, оранка і тд., хоча як би теж не мусимо. Я не обіднію, і їм легше, вони не з нашого села. Є дядько, колишній батьків знайомий, так він вихвачує нас із списку собі, зате й оре і культивує як для себе. Інші люди хто як, багато хто і води не подасть. Хз, як таке коментувати..

 

Когдато в юности баловался римонтом чиливизирав....
Тогда жил в пятиэтажке у Мамки.
И вот зовёт меня однажды тётка из соседнего дома.
Сама тётка работала завмагом нашего магазина - от мореходства, а её муж капитаном дальнего плавания - тобишь по загранкам шарился...
Это где-то 1978 год - на то время они богатейшие люди!
Вобщем прихожу к этой тётке - там чиливизарь где-то метр на метр - не ЖК, но плоский!
Я таких на то время вообще - ни то что не видел, но даже и не слышал о таких
Промудохался я с ним часа четыре, но всё-таки сделал!
Вобщем вытираю пот со лба, а тётка меня и спрашивает - скока с меня?
Ну я по наивности возьми и ляпни:
-- Та сколько дадите столько и будет...
-- Вот Маладец! Вот Маладец!!!
И ничего не дала, - начала вытеснять меня к выходу....

Где-то года через четыре - иду с работы, а меня караулит у подьезда эта же тётка:
-- Ой! Привет-привет! А у меня телевизор поломался
-- Тю! А я тут при чём???
-- Так тебе вроде ж интиресно было!
-- Теперь не интересно, досвидос...
.

 

Может то она не к выходу, а к стенке поджимала? А Вы в дверь
Муж то в плавании.

 

Точняк щось було)

 

Вспомнился отрывок

 

Та не там конкретно к двери и открыть её не забыла....

А вот со стенкой действительно раз Попал - когда работал в "кабельном телевидени"
Обходил свой участок проверял подключения. Позвонил в одну из квартир, - клиентам, - а там две молодые морячки лет по 26, как прижали меня к стенке, - думал живым оттуда не выйду
Но всё прошло по феньшую, - потом была шикарная поляна с шампанским, коньяком и чёрной икрой, а потом опять стенка
Домой только через двое суток попал...
.

 

Знайомий майстер по шпаклівці стін, та стель. Приходять до одної бабусі пошпаклювати стелю в кухні. Бабуся і питає.
- Скільки коштує ваша робота?
- 16гр квадрат!!
Ну все зробили, приходить діло до розрахунку, бабушка протягає хлопцям 16 гривень.
-Це що? Питають майсти.
- Гроші за роботу!!
-????
- Ну ви ж самі сказали що мій квадрат в кухні коштує 16 гривень!!
-??!!!??..

 

Сільскі люди на багато привітніші, та добріші!! Я сам виріс у селі, є з чим порівняти.

 

Хороший анекдот.Вот только в АМП был участок ремонта РЛС-к ним и обращались такие люди...И телевизоров таких не было...

 

Я теж вважаю , що якщо сам себе не похвалиш, то ніхто інший і не здогадається Сільські ми такі.
Авку мою бачили? Правда класна? Сам вибирав

 

Так і скажіть що в кіно знімалися. Карл Хангас)

 

В дитинстві на всіх канікулах у бабуні в селі. А в селі як прийнято, хто не йде всі тобі Добрий день! І ти зрозуміло, що усім Добрий день! Канікули скінчились, іду в місті до своєї школи, ну і почалося всім хто іде на проти Добрий день, Добрий день! Люди здивовані посміхаються, але теж відповідають малому школяреві! Мама за руку смикає. - Ану перестань каже здоровкатися зу всіма підряд!! А я не розумію. Чому?

 

Ага . Чистый селюк

 

Без ГМО

 

Были такие, а пластиковые только в 1990х появились.

 

Здесь в испанских деревнях , тоже так ... : Идёшь по деревне - здоровайся со всеми ... Иначе плохо .
Мы в 2001-м с женой заехали жить в одну деревню , Ossa de Montiel , 2500 население... С нас две недели в барах и кафе , не брали денег за кофе и пиво со всякими закусками ... Норовили угостить чем-то типично-местным...
Мы там были первые иностранцы за всю историю деревни ...

 

Самородок